Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.11 Справа № 19/58/2011
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Політех С”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортекс 2006”, м.Кремінна Луганської області
про стягнення 140397,92 грн.
в присутності представників сторін:
від позивача – представник не прибув;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь боргу за поставлений товар у сумі 128360,00 грн., інфляційні витрати в сумі 9533,68 грн. та три відсотки річних у сумі 2504,24 грн.
Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Політех С” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортекс 2006” (відповідач) 06.06.2008 був укладений договір № 275 за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти аудіо-, відео-, побутову техніку (далі –товар) і сплатити за неї на умовах зазначених договором.
Відповідно до п.1.2 договору асортимент, ціна, кількість товару визначаються товарними накладними, які є невід’ємною частиною договору.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Політех С” згідно видаткових накладних № 000129 від 30.06.2010 та № 000151 від 30.07.2010 (а.с.17-18) поставило відповідачу продукцію на суму 150743,16 грн.
Відповідач на підставі довіреностей № 26 від 30.06.2010 та № 31 від 30.07.2010 (а.с.15-16) отримав поставлений товар.
Згідно до п.4.4 договору відповідач зобов"язується перерахувати кошти на поточний рахунок позивача не пізніше 30 календарних днів з дня виставлення рахунку та/або підписання товарної накладної та/або документів перевізника.
Відповідач, в свою чергу, взятих на себе зобов"язань не здійснив, отриманий товар оплатив частково, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 128360,00 коп.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 31.07.2010 по 29.04.2011 в сумі 2504,24 грн. та інфляційні нарахування за період з серпня 2010 року по березень 2011 року в сумі 9533,68 грн.
За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 02 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 11.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Політех С”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортекс 2006”, м.Кремінна Луганської області, задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортекс 2006”, Луганська область, м. Кремінна, площа Червона, б.4, код 34688838 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Політех С”, м. Київ, Залізничне шосе, б.47 код 33743630 борг за поставлений товар у сумі 128360 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 9533 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 2504 грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1403 грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Політех С”, м. Київ, Залізничне шосе, б.47 код 33743630 зайве сплачене за квитанцією № К39/5/26 від 05.05.2011 державне мито в сумі 00 грн. 02 коп.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 18.07.2011.
Суддя Т.В.Косенко
Судове рішення № 17068544, Господарський суд Луганської області було прийнято 11.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/58/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: