Ухвала суду № 16567484, 25.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11836/10/12/0170

25.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Кучерука О.В. , Іщенко Г.М. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 13.12.2010 у справі № 2а-11836/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратон" (вул. Горького, 4, кв. 18, с. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 у справі № 2а-11836/10/12/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратон" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 02.09.10 № 000311502/0 на загальну суму149338,00 грн., у ому числі за основним платежем - 45254,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104084,00 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратон»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0003101502/0 від 02.09.2010.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 20.08.2010 №3301/15-2/20684259.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, у сумі 45254,00грн.

На підставі даного акту та відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, підпунктів 17.1.3, 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 №0003101502/0 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 149338,00грн., у тому числі за основним платежем 45254,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 104084,00грн.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 №1655 позивачу погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта, у звязку з чим, відповідач дійшов висновку про те, що дія пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168 не поширюється на позивача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість дій податкового органу з наступного.

Зі змісту рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24 липня 2008 року вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У пункті 1 зазначеного рішення вказано (російською мовою): «С 01.08.2008 согласовать единый тариф 2-00грн. на проезд в городских автобусных маршрутах общего пользования, работающих в режиме маршрутного такси (приложение 1)».

Отже виконкомом було погоджено єдиний тариф 2,00грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої законом компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Діюче законодавство, крім положень пп. 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Отже, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирів при формуванні сум ПДВ у податковій звітності, оскільки він керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування, отже висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про заниження позивачем суми податкового зобовязання з ПДВ до сплати в бюджет у вказаному періоді на суму 45254,00 грн. є необґрунтованими.

Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Оскільки донарахування сум податкового зобовязання за наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року, та правомірність користування позивачем пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, було неправомірним, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції за пп. 17.1.3, пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування, а отже, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 у справі № 2а-11836/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис О.В.Кучерук підпис Г.М. Іщенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська