Ухвала суду № 16567409, 18.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11939/10/5/0170

18.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 02.12.2010 у справі № 2а-11939/10/5/0170

за позовом Колективного підприємства "Камаз - Авто" (вул. Ген. Васильєва, 30, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2010 у справі № 2а-11939/10/5/0170 позовні вимоги Колективного підприємства "Камаз - Авто" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11020,00 грн. № 0004992303 від 25.03.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Колективне підприємство “Камаз-Авто”, звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004992303 від 25.03.2010.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам. Відповідач під час проведення перевірки склав акт перевірки, в якому зафіксував нібито встановлені порушення позивачем п. 2.6 Постанови Правління НБУ № 637 від 15.12.2004. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій. Також позивач вважає, що перевірка була проведена із порушенням норм діючого законодавства і є неправомірною.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.03.2010 відповідачем проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка господарської одиниці магазину, який належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог п. 2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” які виразились: у не оприбуткуванні у повному обсязі суми покупки, не оприбуткована готівка в сумі 2204,00 грн. згідно Z-звітів: № 0539 за 11.03.2010 із виручкою в сумі 732.00 грн.; № 0540 за 12.03.2010 із виручкою в сумі 949,00 грн., № 0541 за 13.03.2010 із виручкою в сумі 523,00 грн.

За результатами перевірки складений акт за № 003455* (реєстраційний № 0368/01/09/23/31553230) від 15.03.2010, який покладений у підставу прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004992303 від 25.03.2010 за порушення позивачем вимог п. 2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Так, в Акті перевірки (п. 2.2.14) відповідач зафіксував, що не оприбуткована готівка в сумі 2204,00 грн. згідно Z-звітів: № 0539 за 11.03.2010 із виручкою в сумі 732.00 грн.; № 0540 за 12.03.2010 із виручкою в сумі 949,00 грн., № 0541 за 13.03.2010 із виручкою в сумі 523,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Розділом 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачений Порядок ведення касової книги та обов'язки касира, відповідно до п.п. 4.2, 4.3 якого, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі; записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Згідно з п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2. Положення № 637).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Отже, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункової книги), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книги) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Разом з тим, статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Книгою обліку розрахункових операцій (КОРО), відповідно до пункту 1 Положення, є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

В свою чергу, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій(використанням розрахункової книги), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Разом з тим, Наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктами 7.5-7.7 зазначеного Порядку закріплено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. У разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, то записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Як зазначено у акті перевірки від 15.03.2010, готівка проведена через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведеному у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, порушення цілісності пломб якого не встановлено. Фіскальні звітні чеки про обсяг виручки готівки підклеєні у КОРО.

Також, матеріалами справи підтверджується проведення всіх операцій через РРО, роздрукування Z-звітів на повну суму проведення розрахунків та їх зберігання у книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, оприбуткування здійснювалось згідно наявних в матеріалах справи копій фіскальних звітних чеків сум готівки вранці кожного наступного робочого дня до каси. Суми готівки, що оприбутковані до каси відповідають сумам, що вказані у прибуткових касових ордерах, що є підтвердженням повного та своєчасного оприбуткування таких сум.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про неоприбуткування готівки, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2010 у справі № 2а-11939/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 травня 2051 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська