Постанова № 15936320, 06.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року 12 год. 55 хв. Справа № 2а-0870/45/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участю представника позивача Краснокутського В.В.

представника відповідача Драч В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС»

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2010 №0007131600/0, №№0007121600/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування:

податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010 №0007131600/0, яким було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00 грн.

податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010 №0007121600/0, яким було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27439,65 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 26133,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1306, 65 грн.

31.01.2011 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» як платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що акт перевірки, на підставі якого винесені податкові оспорювані повідомлення-рішення містить неіснуючі дані та перекручену інформацію, оскільки позивачем вчасно подавалась податкова звітність за перевіряємий період.

Крім того вказує, що у відповідача відсутні будь-які законні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, які визначені п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того зазначає, що в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №6-ПДВ передбачено обовязкове заповнення графи «документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ». Проте в оскаржуваному акті жоден із документів, перелічених в пп.25.2.1 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, не зазначений. За наведених обставин, просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» як платника податку на додану вартість. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 24.02.2011. Зокрема вказує, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена невиїзна документальна перевірка TOB «ТАК ПЛЮС», за результатами якої складено акт від 19.11.2010 №676/16/30506079. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -III від 21.12.2000, п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме позивачем, як платником податків подано з порушенням граничного строку подання податкові розрахунки з податку на додану вартість за період з квітня по вересень 2010 року.

За результатами встановленого порушення було винесено податкове повідомлення-рішення №0007131600/0 від 19.11.2010р., яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) по податку на додану вартість у розмірі 1 020,0 грн.

Крім того, 16.09.2010. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у зв'язку із наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про внесення інформації щодо відсутності TOB «ТАК ПЛЮС» за юридичною адресою, було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість TOB „Так Плюс".

Згідно з даними додатку К 1/1 до податкової декларації з податку на прибуток від 02.1 1,2010р. № 68232, на обліку підприємства знаходяться залишки основних фондів на загальну вартість 130663,00 грн. Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Перевіркою встановлено, за останній звітний період - вересень 2010 року підприємством не було збільшено суму своїх податкових зобов'язань на умовний продаж за звичайними цінами, що призвело до втрат бюджету від недоплати за вересень 2010 року по підприємству.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У звязку з виявленим вищезазначеним порушенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було винесене податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 №0007121600/0, яким було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27439,65 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 26133,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1306, 65 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» в установленому законом порядку зареєстрований як платник ПДВ, про що йому 18.08.1999 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №11548620.

16.09.2010 комісією ДПІ У Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно позивача складений акт (№894/30506079 від 17.09.2010) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС», відповідно до якого комісією прийнято рішення про анулювання реєстрації вказаного платника податку. Із змісту Акту вбачається, що підставою для анулювання реєстрації ПДВ зазначено: наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 13.09.2010 №11031430004023592 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

19.11.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТАК ПЛЮС» з питання своєчасності надання податкової звітності з ПДВ та умовно нарахованого ПДВ за останній звітній період (при наявності залишків ТМЦ) з ПДВ, за результатами якої складено акт від 19.11.2010 №676/16/30506079 (далі - Акт).

Під час перевірки встановлено порушення:

п.п. 9.8. п.9.8. ст..9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме за останній звітній період вересень 2010 року у звязку із анулюванням реєстрації свідоцтва платника ПДВ з 16.09.2010 позивачем не було збільшено суму своїх податкових зобовязань на умовний продаж за звичайними цінами, що призвело до втрат бюджету від недоплати за вересень 2010 року;

п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 III, п.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII, а саме позивачем з порушенням граничного строку подання надано податкові розрахунки з податку на додану вартість з квітня по вересень 2010 року;

На підставі матеріалів перевірки та висновків Акту відповідачем були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Вважаючи дії відповідача щодо анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ та винесені податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість встановлюється ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, (далі за текстом Закон №168).

Відповідно до пп. «е» п.9.8 ст.9 Закону №168, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно п.25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджено наказом ДПА від 01.03.2000р. №79, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

У разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою органу державної податкової служби, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Крім того, суд звертає увагу на наступне, що відповідно до телеграми ДПА від 09.07.2010 року № 13694/7/29-1017 «Щодо анулювання реєстрації платників ПДВ» надано до податкових органів алгоритм організації роботи органів ДПС щодо відпрацювання платників ПДВ, які відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням, з метою анулювання реєстрації платників ПДВ згідно з пп. "е" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого підрозділи інформатизації формують переліки платників ПДВ, які відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням (перебувають на обліку зі станами: 7 - "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", 9 - "направлено повідомлення за формою N 18-ОПП", 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)", 23 - місцезнаходження не встановлено" та 32 - "місцезнаходження не встановлено, юридична адреса масової реєстрації"), окремо по кожному реєстраційному стану та передають їх підрозділам оподаткування для підготовки запитів. Підрозділи оподаткування готують запити на встановлення місцезнаходження та передають їх підрозділам податкової міліції. Підрозділи податкової міліції за результатами проведених заходів у разі невстановлення місцезнаходження готують службові записки про відсутність платників податків за місцезнаходженням та передають їх підрозділам реєстрації та обліку платників податків та підрозділам оподаткування. Підрозділи реєстрації та обліку платників податків щодо платників ПДВ, які відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням, направляють державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП. Підрозділи реєстрації та обліку платників податків здійснюють постійний моніторинг платників податків, щодо яких направлено повідомлення за формою N 18-ОПП, та відомостей, які надходять від державного реєстратора. У разі отримання відомостей щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність платника ПДВ за зареєстрованим місцезнаходженням невідкладно подають пропозиції щодо анулювання реєстрації платника ПДВ комісії, утвореній відповідно до розпорядження керівника податкового органу згідно з Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79 та зареєстрованим у Мін'юсті України 03.04.2000 р. за N 208/4429, складають акти про анулювання реєстрації платників ПДВ.

Як вбачається з акту №894/30506079 від 16.09.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідачем не зазначено жодного документу, що став підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що під час дослідження в судовому засіданні всіх наданих документів, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань визначено ст.4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -III від 21.12.2000 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2181 -III).

Відповідно до пп. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону № 2181 -III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

4.1.5. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

4.1.6. Якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено таким законом.

4.1.7. Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації.

Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Так відповідно до Акту перевірки від 19.11.2010 №676/16/2506079 зазначено що Позивачем не подано до ДПІ податкової звітності за вересень 2010 року, в той час як зазначено в акті, перевірка проводилась на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010.

Також судом встановлено що платником податків ТОВ «ТАК ПЛЮС» не порушено граничного строку подання податкових розрахунків з податку на додану вартість за період квітень вересень 2010, та суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 11,17,94,160,163 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» як платника податку на додану вартість.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державної податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Запоріжжя 19.11.2010 №0007131600/0, та податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя 19.11.2010 №0007121600/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30506079) судовий збір у розмірі 10,20 грн. (десять гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.

Суддя І.В.Батрак