Рішення № 15070490, 22.04.2011, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/1032/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2011 року

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

          головуючого: судді Кулініча Ю.П.,

          за участю: секретаря судового засідання Гоєнка О.Г.,

представника відповідача (позивача) ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

          ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 3735,83 долари США та 250 грн.

          ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним кредитно-заставний договір № CNGLAN23991097 від 25.09.2008, укладений між сторонами. В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що банк на час надання кредиту в іноземній валюті повинен був мати індивідуальну ліцензію на здійснення валютних операцій.

          Представник ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Первісний позов підтримує, зустрічний позов не визнає.

          Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні проти первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав. Проти первісного позову також заперечував з тих підстав, що ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»неправильно обчислено відсотки за користування кредитом, і сума боргу є меншою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний –відхиленню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2008 між сторонами укладено кредитно-заставний договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 9503,85 доларів США на строк до 24.09.2015 зі сплатою 15 % річних.

Згідно ст.12 ч.1 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і у порядку, встановлених законом.

Випадки і порядок використання іноземної валюти як платіжного засобу визначаються Законом України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно п.2 ч.1 ст.1 зазначеного вище Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Декрету, до валютних цінностей відноситься іноземна валюта –іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Згідно ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Національним банком України ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»видана банківська ліцензія № 22 на здійснення банківських операцій та Дозвіл № 22-1 на право здійснення валютних операцій, визначених п.п. 1-4 ч.2 та 4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме на здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Нацбанку № 483 від 14.10.2004 року –використання іноземної валюти, як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

За таких обставин, укладення кредитного договору та отримання кредиту в іноземній валюті на умовах, запропонованих банком та погоджених позичальником, за наявності у банку Генеральної ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, не дає підстав для визнання недійсним кредитно-заставного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст.530 ЦК України вказується, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк(термін). Ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов’язання або односторонню зміну його умов.

В порушення вимог закону, ОСОБА_2 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов’язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Заборгованість за договором згідно розрахунку, з яким погоджується суд, складає 3735,83 доларів США та 250 грн. штрафу.

Керуючись викладеним вище та ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором у розмірі 3735,83 доларів США та 250 грн., а також 419,77 грн. у відшкодування судових витрат.

В зустрічному позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя