Постанова № 15026263, 14.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/677/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника відповідача Андріюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинської міжрегіональної біржі до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Волинська міжрегіональна біржа (далі - ВМБ) звернулася з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13 січня 2011 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 23.12.2010 року Державною податковою адміністрацією у Волинській області проведено планову виїзну перевірку Волинської міжрегіональної біржі, якою встановлено, що в результаті порушень податкового законодавства позивачем у період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 193081,00 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 87727,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт про результати планової виїзної перевірки за №9899/25087433/23-2 від 23.12.2010 року, на підставі якого Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення №0000022301/0 від 13.01.2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238912,50 грн., з яких за основним платежем - 191130,00 грн. та штрафні санкції - 47782,5 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000032301/0 від 13.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 109658,75 грн., з яких за основним платежем - 87727,00 грн. та штрафні санкції - 21931,75 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до ДПА у Волинській області. За результатами розгляду скарги ДПА у Волинській області прийняло рішення про залишення первинної скарги від 16.02.2011 року №726/10/25-006 без розгляду в звязку із закінченням процедури адміністративного оскарження.

Волинська міжрегіональна біржа не погоджується з висновками Луцької ОДПІ зробленими в акті перевірки №9899/25087433/23-2 від 23.12.2010 року щодо вищевказаних порушень вказуючи на те, що ВМБ юридична особа, створена з метою надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і повязаних з ним торгівельних операцій. Основними видами діяльності є організація постійних біржових торгів для укладення угод купівлі-продажу товарів, продукції виробничо-технічного призначення, сировини, напівфабрикатів, нерухомості, земельних ділянок, житла, науково-технічних розробок, транспортних засобів і номерних агрегатів, інших цінностей за визначеними біржовими правилами; здійснення маркетингових досліджень і розповсюдження інформації про ринок, організація аукціонів, ярмарок-виставок, прилюдних торгів; оціночна діяльність; надання консультаційних послуг з питань всіх операцій з нерухомим майном.

В період, що перевірявся, з метою професійного надання перелічених послуг ВМБ замовляла та отримувала інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ «Олімпус-К», КФ «Інтер-Сервіс», ТОВ «Будперспектива-Люкс» та ТОВ «Будівельна компанія СІТІ». Витрати за вказані послуги були віднесені до валових витрат, оскільки отримані послуги використовувались виключно у господарській діяльності ВМБ та підтверджені необхідними первинними документами, зокрема актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та податковими накладними. Інформаційно- консультаційні послуги, отримані підприємством використовувались виключно у власній господарській діяльності, а сума податку, сплаченого у звязку з придбанням послуг правомірно включена до складу податкового кредиту та підтверджена податковими накладними, що дає право покупцю, зареєстрованому як платнику податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Вважають податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13.01.2011 року неправомірними та необґрунтованими, а тому просять визнати їх нечинними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити. В подальшому подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Луцької ОДПІ позов не визнала та пояснила, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх нечинними немає. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що Волинська міжрегіональна біржа є субєктом господарювання, знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ.

23.12.2010 року Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Волинської міжрегіональної біржі, якою встановлено, що в результаті порушень податкового законодавства позивачем у період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 193081,00 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 87727,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт №9899/25087433/23-2 від 23.12.2010 року, на підставі якого Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення - рішення №0000022301/0 від 13.01.2011 року, в звязку з чим позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238912,50 грн., з яких за основним платежем - 191130,00 грн. та штрафні санкції - 47782,5 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000032301/0 від 13.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 109658,75 грн., з яких за основним платежем - 87727,00 грн. та штрафні санкції - 21931,75 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. ДПА у Волинській області прийняло рішення про залишення первинної скарги від 16.02.2011 року №726/10/25-006 без розгляду в звязку із закінченням процедури адміністративного оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті перевірки Луцькою ОДПІ були встановлені порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 193081 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 87727 грн.

В матеріалах справи містяться дані про те, що у період, який перевірявся, позивач здійснював операції із організації біржових торгів для укладення угод купівлі-продажу товарів, продукції виробничо-технічного призначення, сировини, напівфабрикатів, транспортних засобів, інших цінностей за визначеними біржовими правилами, оцінку майна, організацію аукціонів з продажу майна, що перебуває у державній власності, організацію аукціонів, біржових (прилюдних) торгів з конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, виконання посередницьких робіт, повязаних з підготовкою обєктів до приватизації, консультаційні послуги по купівлі, продажу, обміну житлової та комерційної нерухомості.

З пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні слідує, що з метою професійного та більш якісного надання перелічених послуг ВМБ замовляла та отримувала інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ «Олімпус-К», КФ «Інтер-Сервіс», ТОВ «Будперспектива-Люкс» та ТОВ «Будівельна компанія СІТІ». Витрати за вказані послуги були віднесені до валових витрат, оскільки отримані послуги використовувались виключно у господарській діяльності ВМБ та підтверджені необхідними первинними документами, зокрема актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та податковими накладними. Інформаційно-консультаційні послуги, отримані підприємством використовувались виключно у власній господарській діяльності.

З таким твердженням позивача суд не погоджується з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що згідно даних бухгалтерського обліку вказані господарські операції "відображені бухгалтерськими записами Д-т 84 "Інші операційні витрати", 92 «Адміністративні витрати» К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", фактично у періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року ВМБ здійснювала вищевказані операції із організації біржових торгів для укладення угод купівлі-продажу товарів, продукції виробничо-технічного призначення, тощо.

Разом з тим, в актах виконаних робіт не зазначено, які саме питання вивчались та як дані послуги вплинули на діяльність підприємства, не зазначено факту використання в господарській діяльності вищевказаних послуг.

Судом встановлено, що в наданих інформаційно-консультаційних послугах відсутнє визначення переліку наданих послуг та їх конкретний зв'язок із специфікою діяльності ВМБ, не надано документів, які б підтверджували оформлення, детальне визначення переліку наданих послуг (зведені таблиці, діаграми, графіки руху цін на ринку, довідки, доповіді, відомості, оперативний аналіз потреби в товарі, послугах, перелік вивчених даних покупців, постачальників).

Наданий в судовому засіданні представником позивача витяг з бази нерухомості не може бути взятий судом до уваги, оскільки не містить будь-яких даних щодо виконавця даного обсягу робіт, що не дає можливості встановити для яких цілей та з якою метою був зроблений аналіз ринку комерційної та іншої нерухомості.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, "матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно частини 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні„ від 16.07.1999 року №996- XV на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року 996-ХV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій.

Згідно пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №8, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації(власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, або якщо це неможливо безпосередньо після її завершення.

Для включення інформаційно-консультаційних послуг до складу валових витрат, необхідні документи повинні бути оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону Украй "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання інформаційно-консультаційних послуг в іншої особи; документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

В порушення вищевказаних норм законодавства позивачем до складу валових витрат віднесено суму витрат за інформаційно-консультаційні послуги без зазначення факту використання в господарській діяльності ВМБ, чим завищено суму валових витрат за перевіряємий період в сумі 304 657,97 грн.

Крім того, в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" суб'єктом господарювання за перевіряємий період віднесено до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: при співставленні даних головної книги та регістрів бухгалтерського і податкового обліку з даними Декларації з податку на прибуток за перевіряємий період встановлено розбіжність в сумі 397 369,16 грн., в т.ч. за 3 квартал 2007 року на суму 83889,88 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 80591,65 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 232887,63 грн. На підприємстві відсутні документи щодо підтвердження даної розбіжності, чим порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР.

Перевіркою правомірно встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 820 052 грн., в т.ч. в III кварталі 2007 року у сумі 83889 грн., в І кварталі 2008 року в сумі 78 345 грн., II кварталі 2008 року в сумі 86 385 грн., в III кварталі 2008 року в сумі 50456грн., в IV кварталі 2008 року в сумі 94517 грн., І кварталі 2009 року в сумі 15 672 грн., IV кварталі 2009 року в сумі 371 746 грн., в І кварталі 2010 року в сумі 39041грн.

Судом встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року в сумі 1 112 198 грн. на підставі таких документів: журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями» 68 «Розрахунки за авансами одержаними», оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 701 „Дохід від реалізації готової продукції", 702 «Дохід від реалізації товарів» 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», договорів купівлі-продажу, виписок по рахунках в банку, платіжних доручень, видаткових накладних, податкових накладних, 643 «Податкові зобов'язання», реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, договорів встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 15.01.98 pоку N25/98-ВР «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем не віднесено до податкового зобов'язання суми ПДВ внаслідок порушень, пов'язаних з обчисленням валових доходів, які знайшли своє відображення у пункті 3.1.1 акта перевірки та в порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 15.01.98 pоку N25/98-ВР «Про податок на додану вартість» ВМБ не включено до податкового зобовязання суми ПДВ по отриманих передплатах (авансах) по pax. №36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та №68 «Розрахунки за авансами одержаними» всього на суму 26796,00 грн., в тому числі за червень 2008 року на суму 5818 грн., за червень 2009 року на суму 387 грн., за березень 2010 року на суму 1487 грн., за червень 2010 року на суму 19104 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.19 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Так, внаслідок порушень, пов'язаних з обчисленням валових витрат, які знайшли своє відображення у пункті 3.1.2 акта перевірки ВМБ та в порушення вищевикладеного позивачем віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, пов'язані з наданням інформаційно-консультаційних послуг, що не належить до здійснення господарській діяльності підприємства, вартість яких не відноситься складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації в розмірі 60931,59 грн. відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних. (а.с.35).

Отже, ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання консультаційно - посередницьких послуг та їх використання у господарській діяльності, свідчить про правильність висновків відповідача щодо встановлених порушень податкового законодавства у перевіряємому періоді.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13.01.2011 року, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Волинської міжрегіональної біржі до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13.01.2011 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський