Ухвала суду № 14878355, 10.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р.справа № 2а-6796/09/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

за участю представників сторін:

позивача: Панченко Л.А. дов. від 18.08.2010р.

відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, м.Кіровоград

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 25.11.2009р.

у справі № 2а-6796/09/1170

за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, м.Кіровоград

до відповідача Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградський комбінат по випуску

продовольчих товарів», м.Кіровоград

про стягнення санкцій

ВСТАНОВИЛА:

Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»суми 850грн. економічних санкцій.

Розглянувши справу № 2а-6796/09/1170 по суті, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. у задоволенні позову було відмовлено. Постанова мотивована тим, що порушення відповідачем ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у вигляді працевлаштування іноземця (ОСОБА_3) без отримання відповідного дозволу на це, мало місце в період з 14.08.2002р. по 20.08.2003р., в той час коли рішення про застосування економічних санкцій в розмірі 850грн. було прийнято позивачем лише 22.02.2009р., а тому позивачем був пропущений строк, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України, що є підставою для відмови в позові.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. Економічні санкції в сумі 850грн. застосовані до відповідача за порушення ним вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у вигляді працевлаштування іноземця без отримання відповідного дозволу, виданого державною службою зайнятості України. Правовідносини сторін регулюються саме Законом України «Про зайнятість населення». Господарський кодекс України, на який послався суд першої інстанції, не містить норм, які б свідчили, що штрафні санкції, передбачені статтею 8 вказаного Закону віднесені до адміністративно-господарських санкцій. Аналіз ст. ст. 4, 238, 241 Господарського кодексу України свідчить, що цей Кодекс не застосовується до спірних правовідносин.

Просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2011р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надало. Представник відповідача до судового засідання не зявився. Про час, дату і місце судового розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

Судовий апеляційний розгляд справи фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

За результатами судового апеляційного розгляду справи в судовому засіданні 10.02.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно до ст. 34 вказаного Закону, контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Пунктами 1 та 11 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого директором Кіровоградського обласного центру зайнятості 14.03.2000 року, визначено, що останній є місцевим органом державної служби зайнятості і діє на правах юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, 13 січня 2009 року інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»щодо дотримання законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої складено Акт контрольного заходу від 13.01.2009 року № 4.

На підставі акту контрольного заходу, за порушення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. № 2028, рішенням інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру від 22.02.2009 року № 1106-05/05533112 до відповідача застосовано штраф у розмірі 850 грн.

Згідно до ч. 2, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2028, дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, було виявлено використання праці іноземця громадянки Вірменії ОСОБА_3 у період з 14 серпня 2002 року (наказ від 14.02.2002 року № 20-к) по 20 серпня 2003 року (наказ від 20.08.2003 року № 50-к), що є порушенням ч. 2, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», п. 2 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2028.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Згідно ст. ст.1, 2 ГК України, предметом регулювання Кодексу є визначення основних засад господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У відповідності до ч.3 ст. 10, п.6 ч.3 ст.19 Господарського Кодексу України, у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері виробництва і праці за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю.

Таким чином, обов'язок підприємств, установ та організацій працевлаштовувати іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є одним із видів державного контролю за дотриманням, при здійсненні господарської діяльності, законодавства про працю.

Таким чином позивач при здійсненні державної політики зайнятості наділений господарською компетенцією відносно відповідача у справі.

Відповідно, недотримання зазначеного обов'язку (щодо отримання дозволу на працевлаштування) є правопорушенням у сфері господарювання, за яке уповноваженими органами державної влади можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Згідно до ч. 2 ст. 238, ст. 239 ГК України, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф є різновидом адміністративно-господарські санкції, що полягає у грошовій сумі, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 241 ГК України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Оскільки спеціальним законодавством відносини щодо строків застосування і стягнення штрафів передбачених ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»не врегульовано, то підлягають застосуванню загальні норми, визначені ГК України.

У відповідності до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порушення з боку відповідача ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»відбувалось у період працевлаштування іноземця (громадянки Вірменії ОСОБА_3) без отримання відповідного дозволу в період з 14 серпня 2002 року по 20 серпня 2003 року.

Рішення інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості № 1106-05/05533112 про застосування економічних санкцій, яким на відповідача накладено штраф в сумі 850грн. було прийнято 22 лютого 2009 року, тобто з порушенням строків, визначених ст. 250 ГК України.

Відповідно, і сума застосованих економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, м.Кіровоград залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. у справі № 2а-6796/09/1170 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 14.03.2011р.

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко

Суддя:О.В. Юхименко