Постанова № 14876397, 31.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2011 року Справа № 2а-1434/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Агро" до Державної податкової інспекції в у м. Красний Луч Луганської області про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас-Агро" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в у м. Красний Луч Луганської області з вимогами

- визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ в м. Красний Луч щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №0000022342/0 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) в сумі 383071,00 грн. та збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" на суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 105839,50 грн.

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Красний Луч від 20.01.2011 року №0000022342/0 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) в сумі 383071,00 грн. та збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" на суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 105839,50 грн.

- визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ в м. Красний Луч щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №0000012342/0 про збільшення ТОВ "Донбас-Агро" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 610901,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 157824,25 грн.

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Красний Луч від 20.01.2011 року №0000012342/0 про збільшення ТОВ "Донбас-Агро" грошового зо6ов'язання з податку на прибуток в сумі 610901,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 157824,25 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.

На підставі направлень від 23.11.10 р. № 0139 та від 21.12.10 р. № 0152, виданих ДПІ у м. Красний Луч, посадовими особами ДПІ у м. Красний Луч проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Агро" код ЄДРПОУ 31265721 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.10, про що 31.12.2010 року складено акт № 1146/23/31265721.

На акт перевірки ТОВ "Донбас-Агро" 10.01.2011 року були подані заперечення, які листом № 836/23 від 17.01.2011 року залишено без задоволення.

В результаті проведення вказаної перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Донбас-Агро" підпунктів 7.2.1,7.2.2, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР внаслідок чого 20.01.2010 року винесено рішення №0000022342/0 яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на додану вартість в сумі 383071,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 105897,50 грн.

Крім того, в результаті перевірки посадовими особами відповідача зроблено висновки про порушення ТОВ "Донбас-Агро" пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1997 року №334/94-ВР, у зв'язку із чим 20.01.2010 року винесено рішення №0000012342/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на прибуток в сумі 610901,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 157824,25 грн.

Позивач не може погодитися з висновками акту перевірки щодо укладення нікчемних угод з контрагентом ПП "КФ "Парадігма".

Між ТОВ "Донбас-Агро" та ПП "КФ "Парадігма" було укладено та повністю виконано чотири договори поставки.

Так, 01.10.2008 року укладено договір б/н, на виконання умов якого ТОВ "Донбас-Агро" за період з 03.10.2008 по 16.12.2008 отримано від ПП "КФ "Парадігма" вугілля марки АШ та АС на загальну суму 676680,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 112780,00 грн.

02.10.2008 року укладено договір б/н, на виконання умов якого ТОВ "Донбас-Агро" за період з 28.10.2008 р. по 03.12.2008 року отримано від ПП "КФ "Парадігма" ТМЦ на загальну суму 783640,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 113940,00 грн.

02.02.2009 року було укладено договір б/н, на виконання умов якого ТОВ "Донбас-Агро" за період з 26.02.2009 р. по 12.11.2009 року отримано від ПП "КФ "Парадігма" вугілля марки АШ та АС на загальну суму 873163,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 154469,20 грн.

03.02.2009 року укладено договір б/н, на виконання умов якого ТОВ "Донбас-Агро" за період з 05.02.2009 р. по 01.01.2010 року отримано від ПП "КФ "Парадігма" ТМЦ на загальну суму 894287,50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 135697,92 грн.

Зазначені господарські операції оформлені документами первинного бухгалтерського обліку видатковими та податковими накладними та актами приймання-передачі товару.

Позивач вважає, що контролюючим органом внаслідок неправильного тлумачення норм цивільного законодавства України та положень нормативних документів, якими регламентується господарська діяльність та порядок бухгалтерського, фінансового і податкового обліку господарюючих суб'єктів, зроблено неправильні висновки щодо порушення ТОВ "Донбас-Агро" норм податкового законодавства.

В акті перевірки перевіряючими зазначено, що внаслідок здійснення господарських операцій за нікчемними угодами, укладеними з ПП "КФ "Парадігма", а саме договорами поставки № б/н від 01.10.2008 р., № б/н від 02.10.2008 р., № б/н від 02.02.2009 р., № б/н від 03.02.2009 р., ТОВ "Донбас-Агро" допущено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Такий висновок посадовими особами контролюючого органу зроблено на підставі аналізу вказаних господарських операцій та вироку Ленінського районного суду м. Луганська у відношенні колишнього засновника та директора ПП "КФ "Парадігма" ОСОБА_1

Натомість, з такими висновками неможна погодитися з наступних підстав. Висновок перевіряючих щодо нікчемності письмових договорів, укладених між ТОВ "Донбас-Агро" та ПП "КФ "Парадігма" ґрунтується на тому, що вони, начебто, направлені на фактичне заволодіння майном держави, мають протиправний характер та протирічать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок. Але в акті перевірки відсутні докази, які б доводили, що договори мають протиправний характер та направлені саме на заволодіння майном держави, тому порушують інтереси держави і суспільства та публічний порядок.

Контролюючий орган безпідставно робить висновок про відсутність фактичних поставок товарів від ПП "КФ "Парадігма" ТОВ "Донбас-Агро", бо він в першу чергу грунтується на тому, що керівник ПП "КФ "Парадігма" ОСОБА_1 дав показання правоохоронним органам у кримінальній справі стосовно того, що не здійснював самостійної, на власний ризик господарської діяльності після державної реєстрації підприємства, що суперечить вимогам ст.42 Господарського кодексу України. Але, разом з цим він стверджує, що передав установчі документи, печатку, свідоцтво платника ПДВ ПП "КФ "Парадігма" невідомій особі, яка фактично і здійснювала господарську діяльність від його імені як директора.

Із вироку Ленінського районного суду м. Луганська вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним лише у вчиненні дій щодо заснування ним юридичної особи ПП "КФ "Парадігма" з метою прикриття незаконної діяльності. Більше нічого цей вирок не встановив.

Крім того, жодного доказу відсутності фактичної господарської діяльності ПП "КФ "Парадігма", вчиненої будь-якими особами, акт перевірки та вирок також не містить. Яким чином вказані покази та вирок підтверджують протиправний характер договорів постачання - з акту перевірки не вбачається.

Висновки перевіряючих, що перевіркою ТОВ "Донбас-Агро" встановлено відсутність поставок товару від ПП "КФ „Парадігма", тому вказані договори поставки укладені без мети настання реальних наслідків, є неправомірним, а твердження щодо відсутності реальних наслідків у вигляді постачання ТМЦ та вугілля від постачальника покупцю - є необгрунтоуваними та безпідставними, бо ці висновок грунтуються на порушенні бухгалтерською службою ТОВ "Донбас-Агро" правил обліку запасів, встановлених Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 № 2 та відсутності на підприємстві документів, наявність яких передбачена вказаними Методичними рекомендаціями. Але ж, поза увагою перевіряючих залишилися ті обставини, що по-перше, вказаний документ не є нормативним документом і не має застосовуватися на теріторії України, бо він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що позбавляє його будь-якої юридичної сили, тому посилання на нього є некоректним з точки зору правозастосування, а по-друге, п. 1.1. вказаних Методичних рекомендацій зазначає, що Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ)."

Також, поза увагою перевіряючих залишилася та обставина, що більша частка отриманих за вказаними угодами постачання ТМЦ та вугілля в подальшому реалізовано ТОВ "Донбас-Агро" кінцевим споживачам (деякі з яких є державними підприємствами), а решта запасів - до цього часу знаходиться на підприємстві. Вказане підтверджується використаними посадовими особами ДПІ в м. Красний Луч під час перевірки довідкою про наявність матеріальних активів, фондів та іншого майна та документами первинного бухгалтерського обліку. Перевіряючим були надані належні документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ПП "КФ "Парадігма" ТМЦ та вугілля іншим особам.

Посилання перевіряючих на відсутність документів стосовно транспортування придбаного товару, не може бути підтвердженням факту відсутності поставки товару, оскільки документально підтверджено подальший продаж отриманого товару і наявність решти вказаного майна на балансі та на складах ТОВ "Донбас-Агро",

Необхідність застосування документів, що підтверджують факт перевезення вантажів законом покладено на перевізника та особу, яка витрати на організацію перевезення відображає в фінансових результатах свого підприємства і враховує при визначенні податкових зобов'язань.

Висновок стосовно того, що факт отримання напівскатів К 900 має підтверджуватися "перевізними документами" не ґрунтується на жодній нормі права, бо факт отримання ТМЦ підтверджується в першу чергу накладними, актами приймання-передачі, оприбуткуванням вказаного товару на балансі підприємства та подальшою реалізацією цього товару.

Відповідач проти заявленого позову заперечував, надав письмові заперечення від № (а.с. 112233), доводи та висновки яких співпадають з висновками акту перевірки від. Вважає, що відповідачем правомірно вчинено дії по винесенню податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки, а оскаржувані повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 23.11.2010 №0139 та від 21.12.2010 №0152, виданих ДПІ у м. Красний Луч, посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача, результати якої оформлені актом №1146/23/31265721 від 31.12.2010 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Агро" код ЄДРПОУ 31265721 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.10" (далі акт перевірки (а.с. 58-108).

Згідно висновків акта перевірки №1146/23/31265721 від 31.12.2010 перевіркою встановлено порушення:

- підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 110550 грн. та завищено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 493621 грн. (а.с. 107). У той самий час в розділі 3.2.2 акту перевірки "Податковий кредит" (а.с. 82-83, т.1) зазначено про заниження податкового кредиту на суму 110550 грн. та завищення податкового кредиту на суму 493621 грн. В подальшому в тексті розділу 3.2.2 мова йде про заниження та завищення саме суми податкового кредиту.

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1997 року №334/94-ВР, в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 20398 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 631299 грн. (а.с. 106-107).

На акт перевірки ТОВ "Донбас-Агро" 10.01.2011 року були подані заперечення, які листом № 836/23 від 17.01.2011 року залишено без задоволення (а.с. 30-36).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.01.2011:

№0000012342/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на прибуток в сумі 610901,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 157824,25 грн.

№0000022342/0 яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Донбас-Агро" з податку на додану вартість в сумі 383071,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 105897,50 грн. (а.с. 20-23).

Позивачем на підтвердження взаємовідносин з ПП "КФ "Парадігма" надано 4 договори з додатковими угодами до них та специфікаціями:

Договір б/н від 01.10.2008 відповідно до умов якого ПП "КФ "Парадігма" (постачальник) зобов"язується поставити, а ТОВ "Донбас-агро" (покупець) прийняти та своєчасно оплатити вугільну продукцію на умовах договору. Пункт 1.2 договору предметом поставки є вугілля марок АШ, АС, АМ та АКО. Пункт 3.2. договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу (а.с. 38-41).

Договір б/н від 02.10.2008 відповідно до умов якого ПП "КФ "Парадігма" (постачальник) зобов"язується поставити, а ТОВ "Донбас-агро" (покупець) прийняти та своєчасно оплатити вугільну продукцію на умовах договору. Пункт 1.2 договору предметом поставки є полускати К 900. Пункт 3.2. договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу (а.с. 42-47). Відповідно до специфікацій до цього договору від 02.10.2008, 01.11.2008,01.12.2008 продукцією зазначені полускати К 900.

Договір б/н від 02.02.2009 відповідно до умов якого ПП "КФ "Парадігма" (постачальник) зобов"язується поставити, а ТОВ "Донбас-агро" (покупець) прийняти та своєчасно оплатити вугільну продукцію на умовах договору. Пункт 1.2 договору предметом поставки є вугілля марок АШ, АС, АМ та АКО. Пункт 3.2. договору поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок продавця по відвантажувальним реквізитам, зазначеним покупцем (а.с. 48-50).

Договір б/н від 03.02.2009 відповідно до умов якого ПП "КФ "Парадігма" (постачальник) зобов"язується поставити, а ТОВ "Донбас-агро" (покупець) прийняти та своєчасно оплатити полускати К 900. Пункт 1.2 договору предметом поставки є полускати К 900. Пункт 3.2. договору поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок продавця по відвантажувальним реквізитам, зазначеним покупцем (а.с. 51). Відповідно до специфікації від 05.02.2009 до цього договору продукцією є полускат К900 (а.с. 53), від 01.09.2009 редуктор СП202, ролік робочий, сито (а.с. 54), від 01.10.2009 ролик, сетка різного діаметру (а.с. 55).

Позивачем надано накладні, податкові накладні та акти приймання-передачі продукції до зазначених вище договорів на підтвердження правомірності віднесення сум витрат за цими договорами до складу валових витрат підприємства, а суми ПДВ в ціні придбаних товарів до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

На підтвердження здійснення оплати отриманих товарів позивачем надано платіжні доручення про перерахування грошових коштів ПП "КФ "Парадігма" (а.с. 109-160, т.1) та акти приймання-передачі векселів (а.с. 1-11, т.2) .

Оригінали зазначених документів були оглянуті в судовому засіданні, ці ж документи досліджувалися і під час проведення перевірки податковим органом.

Товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товарів позивачем надані суду не були, представник позивача посилаючись на викладені в позові обставини наголошував, що складання та зберігання цих документів не передбачено нормами діючого законодавства як обов"язок підприємства позивача у справі.

Крім того, позивачем були надані договори, видаткові та податкові накладні, залізничні вантажні накладні та товарно-транспортні накладні на підтвердження продажу вугільної продукції та полускатів К-900 іншим підприємствам ДВАТ "Донбасантрацит" ФОП ОСОБА_2, ТОВ "ТК "Орбіта", ТОВ "Донексім", ПП "Корпорація АльТЕК", ПП "Топ-синтез", ПП "Лібра-трейд", ПП ТК "Топ-нова" та іншим.

У судовому засіданні також був допитаний в якості свідка директор ТОВ "Донбас-агро" ОСОБА_3, який на запитання суду, яким чином фактично відбувалося підписання договорів, актів приймання-передачі продукції, податкових і видаткових накладних на отримання товарів від ПП "КФ "Парадігма" повідомив наступне. Продукція доставлялася на склад (промислову площадку) позивача, яку він орендує у Краснолуцької меблевої фабрики автотранспортом ПП "КФ "Парадігма", акти приймання-передачі товарів, видаткові та податкові накладні вже заповнені з підписом директора та печаткою ПП "КФ "Парадігма" привозили водії разом з товаром, особисто директора ПП "КФ "Парадігма" директор ТОВ "Донбас-агро" ніколи не бачив, спілкувався з ним по телефону. Таким саме чином було і укладено договори, довомилися по телефону, підписаний договір привіз водій, разом з партією товару. Ніяких прізвищ, імен, по-батькові водіїв, які привозили товар директор ТОВ "Донбас-агро" ОСОБА_3 не пам"ятає, повідомити суду дані цих осіб та їх можливе місцезнаходження не може.

Далі за словами свідка отримане вугілля та полускати відвантажувалися покупцям ТОВ "Донбас-агро" інколи залізничним транспортом, інколи автомобільним. Роботи з розвантаження, навантаження виконувалися разовими робітниками, з якими позивач не укладав трудових контрактів, повідомити їх дані свідок ОСОБА_3 також не зміг, бо не пам"ятає імен конкретних осіб.

Щодо встановлених судом розбіжностей щодо умов договорів та їх фактичного виконання свідок повідомив наступне.

З приводу зазначення в договорах б/н від 01.10.2008 та б/н від 02.10.2008 умов транспортування самовивіз фактично транспортування за всіма договорами здійснювалося автотранспортом ПП "КФ "Парадігма", оскільки позивач не має власного вантажного транспорту, а невідповідність фактичного способу транспортування умовам договору свідок пояснив тим, що договори складалися за типовим примірником на коп"ютері та можливо при їх укладенні було допущено описки чи технічні помилки. Так само свідок пояснив і неточність у договорі б/н від 02.10.2008, в пункті 1.1 якого зазначено, що покупець приймає та оплачує вугільну продукцію, а в пункті 1.2 предметом поставки визначено полускати К 900.

З приводу здійснення за договором б/н від 03.02.2009, предметом якого відповідно до пункту 1.1 договору є постачання полускатів К-900, інших товарів (редуктор, сито, роліки, сітки), відповідно до специфікацій від 01.09.2009 та 01.10.2009 свідок пояснив, що за цим договором мали намір укласти додаткову угоду, чи змінити специфікацію, втім, чомусь цього не зробили, напевно не встигли чи забули.

Щодо оформлення товарно-транспортних накладних при взаємовідносинах з ПП "КФ "Парадігма" свідок повідомив, що товарно-транспортні накладні не укладалися.

Свідок не зміг пояснити суду причин вибіркового підходу щодо оформлення товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з контрагентами. На запитання головуючого, чому по взаємовідносинам з ПП "КФ "Парадігма" товарно-транспортні накладні не оформлювалися, а при відвантаженні товарів ПП "Лібра-Трейд" вони оформлювалися (оригінали цих накладних були надані позивачем та дослідженні у судовому засіданні (а.с.90, 92,т.3), свідок пояснив, що товарно-транспортні накладні оформлювалися за вимогою покупців.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

На запит суду було отримано завірену копію вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року у справі № 1-887, відповідно до якого ОСОБА_1, засновника та директора приватного підприємства “КФ “Парадигма”, було визнано винним у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності та порядку оподаткування. Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя приватного підприємства "Комерційна фірма "Парадигма" без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені приватного підприємства “КФ “Парадигма”не складав та не підписував. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

Тобто, приватне підприємство "КФ "Парадигма" не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

В силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З пояснень ОСОБА_1 від 10.07.2010 вбачається, що фінансово-господарською діяльністю приватного підприємства "КФ "Парадигма" він ніколи не керував та не доручав цього нікому робити. Ніяких документів, а саме - договорів та додатків до них, податкових накладних, накладних, рахунків, векселів, товарно-транспортних накладних, актів та інших, не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам. Про те, що підприємство здійснювало господарську діяльність, довідався від робітників податкової міліції, фінансово-господарську діяльність фактично не міг здійснювати, так як не мав ні досвіду, ні грошей. Видаючи себе за дійсного директора та власника підприємства ОСОБА_1 отримав всі необхідні дозвільні та реєстраційні документи для легалізації діяльності приватного підприємства “КФ “Парадигма”, у тому числі печатку підприємства, які, відповідно попередньої домовленості, передав у фактичне користування невідомій особі на ім'я ОСОБА_4. Правочини, які здійснені від імені приватного підприємства “КФ “Парадигма”в період, коли він значився директором та засновником підприємства, вважає незаконними.

Повідомлені свідком у судовому засіданні відомості не суперечать встановленим вироком суду у кримінальній справі фактам, щодо здійснення діяльності від імені ПП "КФ "Парадігма" невідомими особами, оскільки свідком не було зазначено прізвищ, імен та по-батькові осіб, які фактично здійснювали поставку вугільної продукції та інших цінностей, директора ПП "КФ "Парадігма" ОСОБА_3 ніколи не бачив, всі документи на отримання товарів видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі товару передавалися директора ОСОБА_3 невідомими особами вже заповненими та підписаними.

Взаємовідносини позивача з ПП "КФ "Парадігма" та включення сум за операціями до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства відбувалося до набрання чинності Податковим кодексом України, а тому до цих правовідносин застосовуються норми чинних на той час законодавчих актів Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 3 статті 8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові накладні від імені приватного підприємства "КФ "Парадигма" виписані та підписані не директором ОСОБА_1., а іншою особою, яку неможливо ідентифікувати, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 від 10.07.2010 та протоколом допиту обвинуваченого від 10.07.2010, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту та валових витрат сум за операціями з ПП "КФ "Парадігма".

Як встановлено судом та зазначено в акті перевірки, сума завищення податкового кредиту за операціями з ПП "КФ "Парадігма" складає 462145 грн., решта суми завищення податкового кредиту в сумі 31476 грн. склалася в наслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту у квітні-липня 2008 року сум ПДВ по податковим накладним, які було виписано в попередніх періодах, але отримано в вищенаведених періодах без підтверджуючих документів. Відповідно до статті 11 КАС України справа розглядається судом в межах заявлених позовних вимог, позивачем в позовній заяві заявлено вимоги про скасування рішення податкового органу повністю, втім не наведено будь-яких доводів щодо неправомірності нарахування податкового зобов"язання з ПДВ в сумі 31476 грн., не зазначалося про це і під час судового розгляду справи, всі доводи позивача стосувалися лише формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "КФ "Парадігма" і позивач не заперечував проти правомірності нарахування податкового зобов"язання в сумі 31476 грн. з ПДВ.

Відповідно до статті 70 КАС України "Належність та допустимість доказів" належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на зазначене, надані позивачем документи про продаж та відвантаження товарів іншим підприємствам не можуть бути підтвердженням отримання цих товарів від ПП "КФ "Парадігма", оскільки вони підтверджують саме факт продажу товарів позивачем і повинні досліджуватися при визначенні валових доходів підприємства та не можуть бути доказами формування валових витрат та податкового кредиту, правомірність віднесення до складу якого операцій з контрагентом ПП "КФ "Парадігма" є предметом дослідження в даній справі.

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та віднесення сум до складу валових витрат.

Суд зауважує, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", ст.57 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 21 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід було звернути увагу і дати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки така може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій

Таким чином суд не погоджується з доводами позивача, щодо невизначеності діючим законодавством обов'язку позивача оформлювати товарно-транспортні накладні. Крім того, доводам позивача щодо відсутності обов'язку по складанню товарно-транспортних накладних суперечать надані самим же позивачем товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам з ПП "Лібра-трейд" (а.с. 90, 92, т.3).

За таких обставин враховуючи відсутність документального підтвердження здійснення транспортування продукції від ПП "КФ "Парадігма" позивачу у справі (товарно-транспортні накладні), наявності суттєвих розбіжностей між умовами договорів поставки та поясненнями позивача і показаннями свідка про їх фактичне виконання (умови щодо самовивозу продукції, розбіжності в предметі договору) та не здійснення фінансово-господарської діяльності суд погоджується з висновками податкового органу про відсутність у ПП "КФ "Парадігма" необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок відсутність фактичного постачання товарів.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Агро" до Державної податкової інспекції в у м. Красний Луч Луганської області про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 05.04.2011.

Суддя А.М. Каюда