Рішення № 14214635, 15.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.11 р. Справа № 6/7

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 4 133грн. 10коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Шалаєв О.О. представник за довіреністю від 28.12.2010р.

від відповідача ОСОБА_1 особисто

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 21.02.2011р.

до 15.03.2011р.

Позивач, Комунальне підприємство „Макіївський міськводоканал” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області суми боргу у розмірі 4133грн. 10коп.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на самовільному приєднанні відповідача до об”єктів водопостачання до діючих систем водопостачання та водовідведення у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, яке належить Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області, що стало підставою складання актів-рахунків №б/дог від 06.02.1010р., №2323 від 12.01.2010р. та стягнення боргу за спожиту питну воду за лютий 2009р., січень 2010р. у сумі 4 133грн. 10коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії актів-рахунків №б/дог від 06.02.1010р., №2323 від 12.01.2010р., актів перевірки холодного водопостачання від 06.02.2009р., 11.01.2010р., розрахунок суми боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 31.01.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що ніяких договірних та боргових зобов”язань з позивачем у нього немає. Крім того, зазначив, що актом від 06.02.2009р. він був відключений від мереж водопостачання, а отже воду не використовував та ні яких пломб не порушував.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням від 02.02.2011р., в якому просив суд викликати у засідання наступних свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4 для надання пояснень по суті справи.

Позивач 09.02.2011р. та 16.02.2011р. звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив суд викликати у судове засідання посадових осіб: ОСОБА_5 контролера відділу водозбуту; ОСОБА_6 - контролера відділу водозбуту; ОСОБА_7 інженера відділу водозбуту для надання пояснень по суті справи. Суд задовольнив вищезазначені клопотання сторін та викликав у засідання суду перелічених осіб.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У судовому засіданні 21.02.2011р. надали усні пояснення по справі, які відображені у протоколі судового засідання та ухвалі від 21.02.2011р.

Відповідач надав у матеріали справи пояснення разом з речовим доказом (свинцева пломба на дроті), які розглянуті судом та прийняті до уваги.

Вислухавши в судовому засіданні сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач стверджує, що відповідач безобліково самовільно використовує питну воду в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що виявлено в результаті перевірок, зафіксовано в актах цих перевірок від 11.01.2010 року і 06.02.2009 року, стало підставою для складання актів-рахунків №б/дог від 06.02.1010р., №2323 від 12.01.2010р. та стягнення заборгованості.

Втім, угода на надання послуг водопостачання для приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить відповідачу, між сторонами не укладалась. Цей факт в порядку, передбаченому господарським процесуальним законодавством, не спростовано. Навпаки, в матеріалах справи містяться акти перевірки холодного постачання від 06.02.2009р. та 11.01.2010р., згідно з якими встановлено самовільне безоблікове використання питної води. В них зазначено про відсутність відповідного договору. Акт від 06.02.2009р. без будь-яких зауважень підписано представником відповідача.

Відповідно до п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання” та „Про житлово-комунальні послуги”.

Згідно п.3.2 наведених Правил, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У судовому засіданні 21.02.2011р. викликані посадові та фізичні особи пояснили наступне:

Контролер відділу водозбуту ОСОБА_5 пояснила, що 06.02.2009р. при проведенні обстеження водопровідних мереж відповідача було виявлено самовільне підключення останнього до мереж міськводоканалу. Як зазначив контролер кінець труби знаходився не під стелею, як стверджує відповідач, а на рівні витягнутої руки та на ньому був кран, що у даному випадку дає можливість відповідачу незаконно користуватися водою. У зв”язку з чим подача води була припинена шляхом опломбування водозбірного крану, свинцевою пломбою, про що складений акт від 06.02.2009р.

Контролер відділу водозбуту ОСОБА_6 зазначила, що при наступному черговому проведенні перевірки водопостачання відповідача (11.01.2010р.), останній її не впускав у приміщення приблизно 20-30 хвилин, тому вона запросила інженера відділу водозбуту ОСОБА_7 Після чого вони разом обстежили приміщення відповідача та встановили, що приміщення заввишки було десь чотири метри, труба діаметром приблизно 15 мм. і виступала від стелі десь на два метри, поряд стояла дробина та з труби капала вода, пломба, поставлена контролером відділу водозбуту ОСОБА_5 була зірвана, і знаходилась на плашці з водою. За даним фактом складений акт перевірки холодного водопостачання від 11.01.2010р.

Свідки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (сусіди відповідача) пояснили, що труба, яка розташована у відповідача у приміщенні знаходиться дуже високо, майже під самою стелею, не в робочому стані, води в ній не має, і якщо навіть припустити, що там є вода, то її розташування не дало би ніякої можливості користуватися нею.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини справи, а також приписи Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., за наявності актів перевірки холодного водопостачання від 06.02.2009р., 11.01.2010р., суд вважає факт безоблікового самовільного водокористування відповідачем в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 встановленим.

Пунктом 3.3 вказаних правил визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил).

За приписами ст.193 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи містять акти-рахунки №б/дог від 06.02.1010р., №2323 від 12.01.2010р.

За змістом наведених документів, керуючись вказаною нормою, відповідачу у звязку з самовільним (безобліковим) використанням питної води у приміщенні, розташованому по вул. 40років Жовтня,4 в м.Макіївки, позивачем нараховано 1 959грн. 60коп. (акт-рахунок №б/дог від 06.02.1010р. та 2 173грн. 50коп. (акт-рахунок №2323 від 12.01.2010р.), що загалом становить 4 133грн. 10коп.

Як вбачається з фактичних обставин справи, відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, 31.01.2011р. представлено копію претензії позивача №705/13 від 16.02.2010р. щодо сплати нарахованих сум на підставі обумовлених актів-рахунків.

Отже, враховуючи отримання відповідачем вимоги щодо сплати боргу, строк виконання зобовязання по оплаті суми у розмірі 4 133грн. 10коп. у відповідача, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, є таким, що настав.

Проте, грошове зобовязання відповідача перед позивачем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За викладених обставин, враховуючи встановлення факту безобліковго водокористування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відносно стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” суми боргу в розмірі 4 133грн. 10коп.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.530 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м.Макіївка, Донецької області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області про стягнення 4133грн. 10коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (86144 АДРЕСА_1, реєстраційний номер фіз..особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” (86119, Донецька область, м.Макіївка, вул.Волгоградська, 1, п/р 26006024222000 в ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 03361543) борг у розмірі 4133грн. 10коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.