Рішення № 13833147, 17.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.Справа № 41/5-11(11/40-10) За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного банку "Експрес-Банк", м. Київ в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку «Експрес-Банк», м. Дніпропетровськ

про стягнення 16383,77 грн.

Суддя Е.В. Орєшкіна

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 довіреність № 1280 від 18.10.10р.

Від відповідача: Галагур З.А. довіреність № юр-231 від 05.07.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог (заяви б/н від 07.05.10 року, від 13.05.10 року, від 26.05.10 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості з оплати орендних платежів в розмірі 75717,50 грн., пені 4445,41 грн., 3 % річних 650,53 грн., всього 80813,44 грн.

Крім того, просить суд покласти на відповідача витрати з оплати державного мита в розмірі 883,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., витрати на оплату послуг адвоката 6110 грн., витрати, повязані з поїздками в судові засідання у м. Дніпропетровськ 683,75 грн., з відправкою поштової кореспонденції 364,26 грн., з оплатою і підготовкою матеріалів та довідок по справі 319 грн., з оплатою послуг ксерокопіювання 94,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобовязань щодо вчасної оплати орендних платежів за умовами укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 01/03-07 від 07.03.07 року.

Відповідач, згідно уточненого відзиву на позов за вих. № юр6 від 15.02.11 року, визнає позов в сумі 6702,55 грн. (основної заборгованості за договором № 01/03-07 від 07.03.07 року) та в частині стягнення з нього 3 % річних та пені за період прострочення грошового зобовязання за договором з 21.11.09 року по 07.12.09 року; в решті позовних вимог просить суд в позові відмовити.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.02.11 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, розяснення сторонам їх прав та обовязків, зясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також зясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.

15.02.11 року о 14 год. 45 хв. після закінчення судового засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі до канцелярії суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог за вих. № 20 від 09.02.11 року та заява за вих. № 24 від 15.02.11 року про повернення державного мита згідно уточнень позовних вимог, які залишаються судом без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - акціонерним банком «Експрес Банк»в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку «Експрес Банк»укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01/03-07 від 07.03.07 року (далі договір) за умовами якого орендодавець (позивач у справі) прийняв на себе зобовязання надати, а орендар (відповідач у справі) - прийняти в оренду (користування) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке належить орендодавцеві на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом на право власності ЯЯЯ № 553490, виданим виконкомом Нікопольської міської ради 05.10.06 року. «Обєкт оренди»передається в оренду для розміщення орендарем відділення акціонерного банку «Експрес-Банк» з метою надання послуг населенню відповідно до діяльності орендаря строком на пять років.

Згідно п. 2.3 договору передача обєкта в оренду здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі № 1, що свідчить про фактичний стан приміщення й передачі його в оренду. Прийняття обєкта після закінчення строку оренди або дострокового розірвання договору оренди здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі № 2, що свідчить про фактичний стан приміщення і його повернення орендодавцеві.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 55,4 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення № 1 від 12.03.07 року (а.с. 17 т. 1).

Пунктом 6 договору передбачено, що за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцеві або особі, що діє на підставі довіреності, виданої орендодавцем, орендну плату в національній грошовій одиниці України, виходячи з орендної ставки, обумовленої сторонами в доларах США, встановленого Національним банком України на день оплати, але не нижче курсу 5,05 грн. за долар США. Орендна ставка становить 1.500 доларів США за один календарний місяць. Зобовязання по сплаті орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі № 1, а закінчується з моменту підписання ними акту прийому-передачі № 2.

Орендар щомісяця до 10-го числа поточного місяця сплачує орендодавцеві суму орендної плати в наявній формі шляхом видачі коштів з каси орендаря або шляхом їхнього перерахування на розрахунковий рахунок, зазначений орендодавцем, або іншими способами, не забороненими законодавством України.

Грошові зобовязання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях та можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо субєкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобовязань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (ст. 198 Господарського кодексу України).

Чинне законодавство України не встановлює перешкод для визначення сторонами господарського обороту грошових еквівалентів зобовязань в іноземній валюті, що не є тотожнім визначення ціни в договорі чи навіть безпосередньому вираженню грошового зобовязання. Така можливість передбачена ст. 524 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні та сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті . Отже, сторони зобовязання наділені правом визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, що однак не спростовує вимогу виконання такого зобовязання виключно в гривнях.

Механізм визначення розмірів відповідних зобовязань прямо передбачений положеннями п. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Нарахована позивачем орендна плата, згідно уточненого розрахунку, за період: листопад 2009 року (10 днів) травень 2010 року становить 75717,50 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобовязання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Пунктом 8.2 договору сторонами узгоджено, що стягнення заборгованостей по платежах здійснюються орендодавцем у встановленому законом порядку зі стягненням пені в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожний день прострочення з вини орендаря (включаючи день оплати).

Нараховані позивачем сума 3 % річних за період прострочення: з 02.11.09 року по 25.05.10 року становить 650,53 грн., пені у зазначений період 4445,41 грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської від 11.02.10 року у справі № 17/15-10 за позовом акціонерного банку «Експрес Банк»в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку «Експрес-Банк» м. Дніпропетровськ до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Нікополь Дніпропетровська область про розірвання договору оренди № 01/03-07 від 07.03.07 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.10 року у справі № 17/15-10, позовні вимоги задоволені частково, а саме: вказаний договір розірвано з 07 грудня 2009 року.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В постанові Вищого господарського суду України від 13.10.10 року у справі № 11/40-10, вказівки якого, у відповідності із ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, зазначено, що в даному випадку зобовязання відповідача щодо здійснення орендних платежів з 07.12.09 року фактично припинилося, оскільки вищезазначеним судовим рішенням договір оренди з цього часу було розірвано.

Враховуючи вищенаведені обставини, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають: заборгованості з оплати орендних платежів за період: листопад 2009 року (10 днів) - грудень 2009 року ( з 01.12.09 року по 07.12.09 року) в розмірі 6702,55 грн., 3 % річних за період з 11.11.09 року по 25.05.10 року в розмірі 101,27 грн. та пені у зазначений період в розмірі 642,72 грн., при цьому розрахунок суми неустойки за листопад 2009 року здійснений судом з дотриманням обмежень, встановлених п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 6110 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем в якості підстави для відшкодування понесених витрат на юридичні послуги надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 видане ОСОБА_5, угода № 1 від 09.10.09 року та угода № 2 від 23.12.09 року про надання правової допомоги зазначеним адвокатом позивачу. Фінансових документів, які б підтверджували сплату позивачем адвокату ОСОБА_5 юридичних послуг з представництва його інтересів в господарському суді за спірними взаємовідносинами сторін позивачем не надано.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягає.

Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, повязаних з поїздками на судові засідання в розмірі 683,75 грн.; з відправкою поштової кореспонденції в розмірі 364,26 грн.; з оплатою і підготовкою матеріалів та довідок по справі в розмірі 319 грн.; з оплатою послуг ксерокопіювання в розмірі 94,85 грн., оскільки зазначені витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що спір виник з вини відповідача на нього відносяться витрати по сплаті державного мита у мінімальному розмірі, встановленому діючим законодавством України.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного банку «Експрес-Банк»в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку «Експрес-Банк»- 49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, б. 17, код ЄДРПОУ 25724963, р/р 3678610001 у ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, ІНПП № НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ДФ АБ «Експрес- Банк», МФО 306964 заборгованості з орендної плати 6702,55 грн. (шість тисяч сімсот дві грн. 55 коп.), 3 % річних 101,27 грн. (сто одна грн. 27 коп.), пені 642,72 грн. (шістсот сорок дві грн. 72 коп.), державного мита - 102 грн. (сто дві грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 21,73 грн. (двадцять одна грн. 73 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із державного бюджету зайве сплачене державне мито в розмірі 75,70 грн.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 17.02.11 року