Рішення № 13672129, 16.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р. Справа № 5/001-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр», м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд», м. Вишневе

про

стягнення 121788,30 грн.

за участю представників:

позивача:

Міхно І.М. –дов. від 27.01.2009 р. № 09

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд»(далі –відповідач) про стягнення 121788,30 грн., з яких 114477,96 грн. основного боргу, 4620,30 грн. пені, 1259,20 інфляційних втрат та 1430,90 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних та інших платежів передбачених договором.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду заяву від 16.11.2010р. якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 114477,96 грн. основного боргу, 4620,30 грн. пені, 467,89 грн. інфляційних втрат та 578,81 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 114477,96 грн. основного боргу, 4620,30 грн. пені, 467,89 грн. інфляційних втрат та 578,81 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.11.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення від 01.05.2008р. (далі –договір), відповідно до умов якого орендодавець –позивач зобов’язався передати, а орендар - відповідач зобов’язався прийняти в користування за плату на строк до 01.04.2011р. частину нежитлового приміщення, загальною площею 153,34 м2 (в тому числі корисна площа –119,8 м2, допоміжна площа загального користування –33,45 м2), що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22, 2 поверх, кількість кабінетів –4, для використання орендарем у якості офісного приміщення.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що вартість орендованого приміщення станом на 01.05.2008р. становить 470244,71 грн.

Згідно п. 1.4 договору передача орендареві приміщення та його повернення оформляється Актом прийому-передачі, що підписується сторонами, протягом 5 календарних днів від дня підписання договору або від дня закінчення строку оренди відповідно.

У відповідності до п. 2.1 договору орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю плату за користування (орендну плату) зазначеним приміщенням у розмірі 154,76 грн. за 1 м2 , у т.ч. ПДВ, на місяць, тобто 23730,90 грн. за місяць, у т.ч. ПДВ.

Згідно п. 2.2 договору орендна плата щоквартально корегується на індекс інфляції у випадку коли строк оренди складає більше 11 місяців, починаючи з 12 місяця оренди.

Орендна плата за договором сплачується орендарем до 5 числа місяця наступного за місяцем оренди (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору орендар зобов’язується щомісячно, не пізніше 5 робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку орендодавцем, компенсувати орендодавцю його витрати на оплату вартості електричної енергії.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину нежилого приміщення –адміністративного будинку на 2 поверсі загальною площею 153,34 м2 (в тому числі корисна площа –119,8 м2, допоміжна площа загального користування –33,45 м2), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22, 2 поверх, кількість кабінетів –4, про що свідчать акт прийому –передачі частини нежилого приміщення за договором оренди від 01.05.2008р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних платежів та з компенсації орендодавцю його витрати на оплату вартості електричної енергії за час дії договору, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 114477,96 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 114477,96 грн. заборгованості зі сплати орендних та інших платежів передбачених договором.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо сплати орендних та інших платежів передбачених договором, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення складають 467,89 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 578,81 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період прострочення від неоплаченої суми за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 4620,30 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 114477,96 грн. основного боргу, 467,89 грн. інфляційних втрат, 578,81 грн. 3% річних та 4620,30 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд»(08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Чорновола, 7, код ЄДРПОУ 23595332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»(01601, м. Київ, вул. Воровського, 22 - А, код ЄДРПОУ 32751347) 114477 (сто чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 96 коп. основного боргу, 4620 (чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 30 коп. пені, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 578 (п’ятсот сімдесят вісім) грн. 81 коп. 3% річних, 1201 (одну тисячу двісті одну) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.