Рішення № 13500261, 05.01.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.11

Справа № 18/134-10.

за позовом: Приватного підприємства «Оля», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумчанка – Тепігтар», м. Суми

про стягнення 83 834 грн. 20 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача – Анзійчук А.І., довіреність б/н від 20.10.2010р.

від відповідача – не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 78 834 грн. 20 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору № 08/04 від 08.04.2009р., з яких: 52 757 грн. 56 коп. – основна заборгованість, 3 191 грн. 47 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 22 885 грн. 17 коп. – 30% річних, а також просить стягнути з відповідача 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, 5 000 грн. 00 коп. витрат за послуги юриста, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання подав заяву (вхідний номер 24246 від 21.12.2010р.), в якій зазначає про зменшення позовних вимог в частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. витрат за послуги юриста, оскільки у представника позивача відсутнє посвідчення адвоката, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 52 757 грн. 56 коп. основної заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 08/04 від 08.04.2009р., 3 191 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 22 885 грн. 17 коп. 30% річних та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того представник позивача в судове засідання подав заяву (вхідний номер 84 від 05.01.2011р.), в якій зазначає, що рахунок – фактура № СФ – 0000010 та видаткова накладна № РН – 0000010 від 08.05.2009р. написані однаковим шрифтом та виглядають як однаковий документ, але при цьому це два різні документи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи за № 6197 від 15.12.2010р.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 08/04 від 08.04.2009р., відповідно до п. 1.1. якого Продавець (позивач) зобов`язується передати Покупцю (відповідачу) папір та картон в асортименті (товар), а Покупець (відповідач) зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. До зазначеного договору сторонами була укладена специфікація № 1 від 08.04.2009р., згідно якої було узгоджено найменування, кількість, ціна та вартість товару.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.п. 1.2 та 1.3 специфікації загальна вартість товару складає 69984 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ – 11664 грн. 00 коп. Термін поставки – квітень 2009 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунок за отриманий товар здійснюється відповідачем у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача шляхом оплати вартості товару протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар до відповідача. Товар вважається повністю оплаченим з дня надходження всієї суми коштів на рахунок позивача.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 08.05.2009р., яка підписана повноважними представниками сторін, скріплена печаткою позивача, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 14) та довіреністю № 149 від 08.05.2009р., яка видана на отримання цінностей на ім.`я Давиденка Олександра Анатолійовича та підписана керівником і головним бухгалтером відповідача, скріплена печаткою товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов‘язання за договором № 08/04 від 08.04.2009р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар склала 52 757 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 52 757 грн. 56 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 08/04 від 08.04.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 52 757 грн. 56 коп. заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 3 191 грн. 47 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2 договору № 08/04 від 08.04.2009р., за яким у випадку порушення відповідачем строків розрахунків з позивачем за товар, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення розрахунку. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 191 грн. 47 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № 08/04 від 08.04.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 22 885 грн. 17 коп. 30% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

При цьому, пунктом 7.3 договору № 08/04 від 08.04.2009р. передбачено, що керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони домовились, що за прострочення відповідачем терміну виконання грошового зобов`язання, вказаного в п. 5.1 цього договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 30% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, то суд відмовляє у їх задоволенні виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З даної норми не вбачається відшкодування моральної шкоди за порушення сторонами договірних зобов`язань. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

У поданій представником позивача заяві (вхідний номер 24246 від 21.12.2010р.) позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. витрат на послуги юриста. Таким чином, провадження по справі в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. витрат на послуги юриста підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 52 757 грн. 56 коп. основної заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 08/04 від 08.04.2009р., 3 191 грн. 47 коп. пені, 22 885 грн. 17 коп. 30% річних, у зв’язку з чим вимоги позивача в зазначеній частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумчанка - Тепігтар» (40022, м. Суми, вул. Дзержинського, 17, код 02973333) на користь Приватного підприємства «Оля» (02660, м. Київ, вул. Віскозна, 32, код 16294819) 52 757 грн. 56 коп. боргу, 3 191 грн. 47 коп. пені, 22 885 грн. 17 коп. 30% річних, 788 грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита, 221 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди – відмовити.

4. Провадження по справі в частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. витрат за послуги юриста – припинити.

5. Наказ видати після набранням рішення законної сили за наявності заяви позивача про його видачу.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 10.01.2011р.

Суддя Заєць Світлана Володимирівна