Постанова № 13461968, 23.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р. Справа № 2а-4055/10/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Кузишин Р.М.,

за участю: представника позивача Семенців І.М.

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

17.11.2010 року Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у звязку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що підставою для звернення до суду з позовом є несплата у встановлений строк ОСОБА_2 фінансових санкцій, рішення про застосування яких прийнято Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що пасажирські послуги не надавав, оскільки здійснював перевезення пасажирів, які являються його родичами, до смт. Ворохти на прохання останніх. Ліцензійна картка у нього була наявна, так як планував здійснювати автомобільні перевезення і зареєструвався підприємцем. Проте підприємницькою діяльністю з надання послуг перевезення пасажирів не займався, оскільки відповідні документи у нього викрали. Однак з цього приводу з відповідними заявами ні до органів МВС, ні до інших органів не звертався. Оголошення у ЗМІ про визнання викрадених документів недійсними не подавав.

Допитаний за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_3 суду показав, що відповідач є його дядьком. Перебував в автобусі, належному ОСОБА_2, під час проведення перевірки працівниками ДАІ 09.10.2009 року. Зазначив, що всі пасажири, які перебували в автобусі на той момент, є родичами.

Допитаний з а клопотанням відповідача свідок ОСОБА_4 суду показала, що ОСОБА_2 являється її родичем, до якого звернулася з проханням здійснити перевезення 09.10.2009 року її та інших членів родини на відпочинок до смт. Ворохти. Зазначила, що всього в автобусі перебувало 12 чоловік. На вимогу органів ДАІ документи на здійснення перевезення надані не були.

Вислухавши представника позивача, відповідача та показання свідків, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являється автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт”, який надає послуги з нерегулярних перевезень пасажирів.

При цьому суд відхиляє надану відповідачем в якості письмового доказу декларацію про доходи, одержані з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, яка подана до Коломийської оДПІ, оскільки дана декларація може свідчити тільки про відсутність отриманого доходу, однак не про здійснення чи нездійснення відповідачем пасажирських перевезень.

Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення.

Однак судом встановлено, що відповідач 09.10.2009 року всупереч вимогам даного Закону здійснював експлуатацію транспортного засобу мікроавтобусу марки Мерседес ДНЗ НОМЕР_1, шляхом перевезення 12 пасажирів по маршруту Коломия - Ворохта за відсутності ліцензійної картки та дорожнього листа. Дані обставини підтверджуються актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №163343 від 09.10.2009 року, складеним працівниками позивача при проведенні перевірки відповідно до завдання на перевірку за №745, а також показаннями свідків та поясненнями представника позивача та відповідача.

Згідно довідки Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 09.11.2010 року, відповідач отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом 24.12.2008 року. Дана обставина також підтверджується наявною в матеріалах справи копією ліцензії НОМЕР_2 виданої ОСОБА_2 23.12.2008 року. Однак, як зазначено самим відповідачем та вбачається з показань свідків ліцензійну картку та дорожній лист під час перевірки державним інспекторам не надано.

Згідно п.2 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону застосовуються штрафні санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказані порушення на підставі вищевказаного акту начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 10.11.2009 року до відповідача згідно постанови за №092620 застосовано штрафні санкції в загальній сумі 1 700 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний звязок суд погоджується з правомірністю прийняття вказаного рішення субєктом владних повноважень та розміром застосованих санкцій.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо здійснення ним перевезень для власних потреб з огляду на нижчевикладене.

Так згідно ч.11 ст. 39 ЗУ “Про автомобільний транспорт” документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, дорожній лист, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України.

Тобто оскільки в порушення вимог ч.1 ст.71 КАСУ відповідачем не надано суду жодних доказів предявлення вищезазначених документів, застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій є повністю підставним.

Судом встановлено, що дана постанова про застосування фінансових санкцій направлена відповідачу, що підтверджується супровідним листом за №09-3-20/4896 від 13.11.2009 року, який наявний в матеріалах справи, та реєстром відправленої поштової кореспонденції. Одночасно згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” відповідачу було запропоновано сплатити застосовані штрафні санкції у 15-денний термін з дня одержання постанови.

Однак як вбачається з поданого адміністративного позову та підтверджується довідкою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 09.11.2010 року, поясненнями самого відповідача застосовані штрафні санкції залишились несплачені.

Дана обставина згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребує, як така, що визнається сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Крім того суд враховує, що під час судового розгляду даної справи постанова про їх застосування відповідачем не оскаржувалась, а застосовані санкції відповідач не сплатив.

Таким чином, оскільки доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив, обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, в судовому засіданні не встановлено, позов слід задовольнити.

На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача - 20568100) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. несплачених фінансових санкцій.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.12.2010 року.

Суддя В.Д. Гундяк