Рішення № 13402539, 04.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2011 р. Справа № 63/325-10

вх. № 11101/6-63

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Рубель І.М., довіреність № 15 від 01.12.2010 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок по вул. Динамівській, 3-Б в м. Харкові загальною площею 2677 кв. м. Позов обґрунтований статтями 316, 317, 322, 329, 331, 332, 392 ЦК України.

22.12.2010 року до господарського суду від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати за ним право власності на допоміжні приміщення житлового будинку літ. "А-3" по вул. Динамівська, 3-Б в м. Харкові, а саме: підвал загальною площею 618 кв. м. та мансарду загальною площею 483,4 кв. м.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

04.01.2011 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи лист Інституту будівництва Інженерної академії України № 1/01 від 04.01.2011 року та довіреність на представника.

Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

04.01.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд розглядати справу за наявними в ній в матеріалами без участі представника відповідача в судовому засіданні.

Суд, дослідивши відзив, долучає його до матеріалів справи. Враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, суд знаходить правові підстави для задоволення клопотання відповідача як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради № 491 від 25.04.2000 року на № 2447 від 12.12.2001 року військовій частині А-1206 військ ППО України було дозволено проектування та реконструкція приміщень їдальні по вул. Динамівській, 3 до 31.12.2002 року.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.11.2002 року прийняті в експлуатацію реконструйовані приміщення їдальні в житловому будинку по вул. Динамівський, 3.

Під час складання Акту було зафіксовано, що будок має підвал та горище, проте загальну площу будинку помилково було вказано 1575,6 кв. м. буз врахування площі допоміжних приміщень.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1289 від 28.12.2002 року акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованих приміщень їдальні в житловий будинок загальною площею 1575,6 кв. м. по вул. Динамівській, 3 в/ч А-1206 був затверджений.

12.06.2003 року виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови № 1302 від 10.06.2003 року АТЗТ "Куряжський ДБК" було видано Свідоцтво про належність на праві колективної власності вказаного житлового будинку загальною площею 1575,6 кв. м.

У березні 2009 року КП "Харківське міське БТІ" було виготовлено технічні паспорти, відповідно до яких загальна площа житлового будинку літ. "А-3" по вул. Динамівська, 3-Б у м. Харкові складає 2677 кв. м., в тому числі: підвал площею 618,0 кв. м. та мансарда площею 483,4 кв. м.

Відповідно до довідки виданої Інститутом будівництва Інженерної академії України станом на 28.12.2002 року у житловому будинку по вул. Динамівській 3-Б у м. Харкові були підвальні приміщення площею 618 кв. м. та нежитлові мансардові приміщення загальною площею 632,5 кв. м.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року та пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Частина 5 статті 11 ЦК України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд залишає ці витрати за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 328, 386, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Акціонерним товариством закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин-2, вул. Кільцева, 41, код ЄДРПОУ 04852585) право власності на допоміжні приміщення житлового будинку літ. "А-3" по вул. Динамівська, 3-"Б": підвал загальною площею 618 кв. м. та мансарду загальною площею 483,4 кв. м.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 січня 2011 року