Ухвала суду № 12851002, 26.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р. м. КиївК-21256/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 26.10.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Прокуратури Одеської області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі№ 2а-11797/09/1570

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Тівіта Плюс”

доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси,

Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

проскасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тівіта Плюс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси та Головного Управління Державного казначейства в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.10.2009 року №0001012350/0 та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь ТОВ «Тівіта Плюс»бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 18 419 871грн., стягнути з ДПІ у Приморському районі м. Одеси судові витрати у розмірі 1700 грн. та 3грн. 40коп.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі: податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 05.10.2009 року №0001012350/0 скасовано; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тівіта Плюс»бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 18 419 871 грн. та судовий збір у розмірі 1703 грн.40 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідачі та прокуратура Одеської області звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами.

Прокуратура Одеської області в своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення суду другої інстанції та направить справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Головне управління Державного казначейства України в Одеській області в своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення суду другої інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2009.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси також просить скасувати рішення апеляційного суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що Одеським апеляційним адміністративним судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію №510077 серії А01 від 22.09.2009 року, ТОВ „Тівіта Плюс" зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.05.2008 року. Вказане товариство 26.05.2008 року взято на податковий облік в ДПІ та з 27.05.2008 року зареєстроване платником ПДВ.

Позивач надав до ДПІ декларацію за липень 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 18 419 871 гривень, яка визначена у податковій декларації за червень 2009 року.

09.09.2009 року начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси видано наказ №1230 „Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Тівіта плюс" (а.с. 189), на підставі якого видано направлення на перевірку №001141/1419 від 09.09.2009 року (а.с. 188).

Дана перевірка проводилася з 14.09.2009 року по 22.09.2009 року, за результатами якої, складено акт №12547/23-512/35930014/03/07 від 25.09.2009 року „Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Тівіта плюс" (код за ЄДРПОУ 35930014) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2009 року" (а.с.22-33).

Перевіркою встановлено, що відповідно до п.п.7.7.11 п.77 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" ТОВ „Тівіта плюс" не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 року у розмірі 18419871грн.; ТОВ „Тівіта плюс" порушено порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, передбачений наказом ДПА України від 30.05.1997року №166 „Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість"; відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" ТОВ „Тівіта плюс" не підтверджено суму податкового кредиту у травні 2009 року на суму ПДВ у розмірі 21157608,0грн.; відповідно до ст.4 п.4.1 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР не підтверджено податкові зобов'язання за травень 2009 року в розмірі 21158608,0грн. та загальний обсяг оподаткованих операцій у розмірі 126951648грн. (а.с.32-33).

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки, ДПІ прийняло податкове повідомлення - рішення №0001012350/0 від 05.10.2009 року про відсутність у ТОВ «Тівіта Плюс" права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18419871,00 грн. згідно податкової декларації за липень 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

В своїй касаційній скарзі податковий орган посилаючись на висновки викладені в акті перевірки та зазначаючи, що протягом останніх 12-ти місяців субєкт господарювання мав обсяги оподаткованих операцій у сумі 0 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування, наголошує на тому, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18419871,00 грн.

Проте с таким висновком не можна погодитись, враховуючи наступне.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит у відповідності до п.1.7 ст.1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, за період червень 2009 року сума податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Тівіта Плюс»становила 3597грн, сума податкового кредиту дорівнювала 18423468,00 грн (згідно даних рядку 1 розділу І, рядку 10.1 розділу II декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року).

Отже сума від'ємного значення, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, становила 18 419 871,00 гривень.

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума від'ємного значення у розмірі 18419871,00 гривень зарахована до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - липня 2009 року (про що зазначено у рядках 23, 23.1 розділу III декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року).

Щодо посилань скаржника на висновки акта перевірки, то судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про їх необґрунтованість враховуючи наступне.

Зокрема, як встановлено судом, на формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту червня 2009 року у розмірі 18419871,00 гривень вплинуло придбання ТОВ «Тівіта Плюс»товарів (легкових автомобілів) у червні 2009 року від ТОВ «Драйф Авто»на суму ПО 540 807,00 гривень (з ПДВ) відповідно до умов договору постачання № ТД2/06/09 від 02.06.2009 року.

Факт придбання та оплати товарів позивачем у ТОВ «Драйф Авто»у червні 2009 року на суму 110540807,00 гривень (з ПДВ) підтверджується копіями виписок АБ«Південний»по рахунку №26009311586701 за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, копією реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Тівіта Плюс»від ТОВ «Драйф Авто»за червень-липень 2009 року, копією договору постачання № ТД2/06/09 від 02.06.2009 року, копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2009 року.

Крім того, факт правомірного формування від'ємного значення з ПДВ, факт придбання та оплати позивачем зазначених товарів в червні 2009р. не заперечується і ДПІ. Судом першої інстанції встановлено відповідність вказаного договору поставки №ТД2/06/09 та банківських виписок АБ «Південний»по рахунку №26009311586701 за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.

З матеріалів справи, а саме: акта перевірки також вбачається, що проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 10.1 Декларації за червень 2009 року в обсягах придбання (з ПДВ) відображено суму 92117339,00 гривень.

Дозволений податковий кредит склав 18423468,00 грн.

Основним постачальником в червні 2009 року було ТОВ «Драйф Авто». Відтак, сума податкового кредиту по р. 17 декларації з ПДВ за червень 2009 року складає: за даними платника - 18423468,00 гривень, за даними перевірки - 18423468,00 гривень; відхилення відсутні. На стор. 8 акту перевірки зазначено, що від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2009 року за даними декларації складає 18419871,00 грн, за даними перевірки складає 18419871,00 грн.

Крім того, стосовно оподаткованих операцій, які на думку податкового органу менше заявленої суми бюджетного відшкодування, необхідно зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю «Тівіта Плюс»у липні 2009 року заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 18419871,00 грн, оскільки у червні 2009 року загальний обсяг оподатковуваних операцій вказаного товариства склав 110540807,00 гривень (з ПДВ). Також, позивачем була реально сплачена сума ПДВ за червень 2009 року у розмірі 18423468,00 гривень. Враховуючи викладене, ТОВ «Тівіта Плюс»мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

При цьому, судова колегія враховує, що відповідачами не заперечувалася реальність та товарність операцій між позивачем та ТОВ «Драйф Авто», які відповідали дійсному економічному змісту та цілям ділового характеру, в них відсутні сумніви щодо достовірності податкових накладних та правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість.

Крім того, підтверджують висновки суду апеляційної інстанції, з якими погоджується колегія Вищого адміністративного суду України і довідка ДПІ у Приморському районі м. Одеси №13282/23-513/11 /1464 від 08.10.2009р. про результати виїзної перевірки ТОВ «Драйф-Авто», згідно із висновками якої, даною перевіркою не встановлено будь-яких розбіжностей та порушень відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Тівіта Плюс»по договору постачання №ТД2/06/09 від 02.06.2009 року, а також постанова ст.помічника прокурора Приморського району м. Одеси від 03.11.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.6 п.2 КПК України) відносно директора ТОВ «Тівіта Плюс»за фактом перевірки законності його дій, пов'язаних з поверненням бюджетної заборгованості по ПДВ за липень 2009р., яка, в свою чергу, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 16.12.2009р. (справа №4-730/2009) залишена в силі.

З огляду на зазначене вбачається, що ТОВ «Тівіта Плюс»вимоги Закону №168/98-ВР не порушило, від'ємне значення з ПДВ внаслідок придбання та оплати товарів у травні 2009 року у ТОВ «Транко Груп»на суму 110511493,00 гривень (з ПДВ) сформувало правомірно, мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, відтак має право на отримання бюджетного відшкодування о податку на додану вартість за липень 2009 року в розмірі 18423468,00 грн.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційних скарг не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги прокуратури Одеської області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 у справі № 2а-11797/09/1570 слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прокуратура Одеської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 у справі № 2а-11797/09/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко

Т.М. Шипуліна