Рішення № 128221885 від 18.06.2025 , Чернівецький окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1617/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Потестас» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потестас» звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000564/2 від 22 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001786;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001786;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000570/2 від 25 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001798;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000590/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001894;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000598/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001951;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000599/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001952;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000611/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002005;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000612/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002006;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000022/2 від 27 січня 2025 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000072;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 від 10 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001898; №UA408020/2024/001936, №UA408020/2024/001846, №UA408020/2024/001851, №UA408020/2024/001908;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000601/2 від 19 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001963.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається на те, що ним у відповідності до вимог Митного кодексу України при митному оформленні товарів подано митні декларації з визначеною митною вартістю імпортованих товарів за основним методом, а до самих митних декларацій подано всі необхідні документи, які містять повне найменування товару, одиниці виміру, ціну, кількість, вид упаковки та інші необхідні параметри, а також умови та строки постачання (інвойси, специфікації для замовлення на постачання, зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг тощо). Вказано, що надані позивачем документи при ввезенні товару на територію України не містять жодних розбіжностей щодо заявленої ціни на такий товар, такі підтверджують складові числових значень митної вартості товарів, а тому, на думку позивача, відповідач не мав правових підстав для витребування додаткових документів на підтвердження вартості товару, а в подальшому коригування його митної вартості із її визначенням за другорядним (резервним) методом. Однак надані позивачем документи не були взяті до уваги митним органом, натомість вимагались інші, додаткові документи на імпортований товар банківські платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні (перевізні) та страхові документи, договори чи інші угоди про поставку товарів. Водночас названі документи, на думку позивача, не є обов`язкові і не можуть слугувати самостійною підставою для відмови у митному оформленні імпортованого товару за заявленою декларантом ціною. Поряд з цим, відповідачем усупереч вимогам Митного кодексу України в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних обґрунтувань, у зв`язку з якими не може бути визнано заявлену декларантом митну вартість, і не вказано, з яких причин митний орган вважає, що заявлені позивачем відомості про вартість задекларованого товару є неповними/недостовірними або ж такі, що визначені неправильно. Натомість відповідач, визначивши вартість товару за резервним методом, не навів жодних пояснень стосовно зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов і не зазначив інформації, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Крім цього позивач вважає, що різниця між митною вартістю товару, яка була задекларована позивачем, та митною вартістю схожих товарів, які розмитнювались цим же підприємством або іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Також позивач вказав, що з ним не було проведено консультацій щодо обґрунтованості вибору підстав для визначення митної вартості товарів. Фактично, позивача було повідомлено про неможливість обрання другого-п`ятого методів та обрання митним органом резервного методу визначення митної вартості товару, що є порушенням встановленої законом процедури прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та, відповідно, свідчить про їх протиправність. Таким чином, за умови надання позивачем усіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом (тобто, за ціною договору), відповідачем в оскаржуваних рішеннях не доведено наявності підстав для застосування резервного методу визначення ціни придбаного позивачем товару.

Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання у даній справі; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, обґрунтовуючи законність оскаржуваних рішень, посилався на відсутність можливості здійснення перевірки правильності проведеного декларантом (позивачем) розрахунку митної вартості товарів. Так, при аналізі документів, поданих позивачем до митного оформлення товарів, виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у митних документах, у зв`язку з чим були витребувані від позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, однак такі не було надано. З огляду на вказані обставини митним органом не було визнано заявлену позивачем митну вартість товарів із застосуванням обраного ним основного методу визначення такої вартості. Обґрунтовуючи застосування резервного методу при коригуванні митної вартості товарів, відповідач вказав, що за основу було взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість. Водночас метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не було використано через відсутність інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договорів щодо подібних товарів не використано у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не використано у зв`язку з відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання/додавання вартості. Натомість за основу взято митні декларації товарів, які максимально відповідають фізичним характеристикам, обсягу, походженню та часу митного оформлення товарів, які задекларовані позивачем. Вказуючи на законність прийнятих оскаржуваних рішень, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

У судовому засіданні 28 травня 2025 року судом заслухано вступні слова представників сторін, задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні та призначено наступне судове засідання у цій справі на 10 червня 2025 року о 14 год.30 хв.

У судовому засіданні 10 червня 2025 року представник позивача надала пояснення щодо обставин справи та заявлених позовних вимог, після чого подала заяву про подальший розгляд справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 10 червня 2025 року не з`явилися.

Натомість представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що представники Чернівецької митниці Поліщук О.О., Шпиньова Н.В. та Руссу І.В. не зможуть прийняти участь в судовому засіданні 10 червня 2025 року о 14 год.30 хв. у зв`язку із перебуванням у щорічній основній та додатковій відпустці, на підтвердження чого надано відповідні накази.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, від 10 червня 2025 року у задоволенні клопотання Чернівецької митниці про відкладення розгляду справи відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд виходив з того, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів неможливості забезпечити представництво інтересів Чернівецької митниці у судовому засіданні. При цьому судом враховано те, що дату та час судового засідання, призначеного на 10 червня 2025 року о 14 год.30 хв., було узгоджено судом з представниками відповідача у судовому засіданні 28 травня 2025 року. Також судом взято до уваги і те, що у поданому клопотанні не наведено жодних доводів неможливості взяти участь у судовому засіданні 10 червня 2025 року о 14 год.30 хв. представника Чернівецької митниці Семенюк О.Ю., яка була присутньою у судовому засіданні 28 травня 2025 року та яка згідно змісту поданого клопотання не перебуває у відпустці 10 червня 2025 року; а також не наведено жодних доводів неможливості взяти участь у судовому засіданні представника Чернівецької митниці Орловської Ю.М., якою підписано й подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки не було перешкод для розгляду цієї справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання 10 червня 2025 року, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, заслухавши при цьому додаткові пояснення представника позивача та зважаючи на подану заяву про подальший розгляд справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судом вирішено розглянути цю справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Потестас» («Покупець) та компанією «ZAFIRIS NAXIADES TOBACCO IN LEAVES S.A.» («Постачальник») було укладено контракт №08/1, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити Товар на умовах цього Контракту, згідно з додатками (специфікаціями), які є його невід`ємною частиною. У додатках (специфікаціях) відображаються повне найменування Товару, одиниці виміру, ціна, кількість, вид упаковки та інші необхідні параметри, а також умови та строки постачання. (Т. 1 а.с. 38-39)

Згідно з пунктом 1.4 Контракту Продавець зобов`язується поставити Товар у кількості та асортименті, зазначеному у додатках (специфікаціях).

Пунктом 3.1. Контракту встановлено, що загальна вартість Товару, що постачається за цим Контрактом, становить 10000000 Євро (десять мільйонів Євро).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Контракту ціна на Товар, що поставляється, вказується у заявці-специфікації на цю партію Товару. Ціна буде вказана у Євро за кг, Нетто (включаючи вартість тари, упаковки, маркування) окремо для кожної партії відповідно до специфікації товару, вказаної у замовленні на поставку.

Згідно з пунктами 4.4, 4.5, 4.6 Контракту умови оплати та поставки будуть зазначені у специфікації, що оформляють на кожну партію товару. Валюта контракту євро.

Відповідно до пункту 5.2 Контракту Постачальник зобов`язаний разом з кожною партією Товару надати Покупцю оригінали та копії наступних документів: сертифікат походження; сертифікат якості країни-виробника; рахунок-фактура (інвойс); фітосанітарний сертифікат; копія митної декларації країни відправлення; пакувальні та вагові листи.

Пунктом 6.2 Контракту передбачено, що вартість упаковки і тари входить у ціну Товару. Упаковка і тара поверненню не підлягають.

На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач для митного оформлення товарів, придбаних на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №0201-1, подавав такі митні декларації:

- №24UA408020057799U8 від 22 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу CN 555, 200 кг 1 коробок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 1000,00 Євро; (Т. 2 а.с. 93)

- №24UA408020057798U9 від 22 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 7 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 102585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 64)

- №24UA408020058200U2 від 25 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 8 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 98585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 161-163)

- №24UA408020060432U1 від 09 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу CN 555, 1000 кг 5 коробок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 5000,00 Євро; (Т. 2 а.с. 15)

- №24UA408020061444U8 від 16 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 105-107)

- №24UA408020061447U5 від 16 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 133-135)

- №24UA408020062976U0 від 25 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 219-221)

- №24UA408020062977U9 від 25 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 190-192)

- №25UA408020002993U2 від 27 січня 2025 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 35-37)

Одночасно з названими вище митними деклараціями позивач надав митному органу низку документів для підтвердження митної вартості товару з обраним методом їх визначення (перший (основний) метод), а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт №08/1 від 01 серпня 2024 року), рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ94 від 18 листопада 2024 року; автотранспортну накладну CMR №17820 від 18 листопада 2024 року; сертифікати про походження товару №60/10281, №60/10282 від 18 листопада 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2624-24ВБ від 20 листопада 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №14 від 12 листопада 2024 року; довідку про транспортні витрати №201112 від 20 листопада 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ95 від 20 листопада 2024 року; автотранспортну накладну CMR №17910 від 20 листопада 2024 року; сертифікати про походження товару №60/10385, №60/10386 від 20 листопада 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №112 від 21 листопада 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №15 від 12 листопада 2024 року; довідку про транспортні витрати №201112 від 20 листопада 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ97 від 11 грудня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №18310 від 11 грудня 2024 року; сертифікати про походження товару №60/11119, №60/11120 від 11 грудня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №81 від 16 грудня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №16 від 28 листопада 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ98 від 11 грудня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №18330 від 11 грудня 2024 року; сертифікати про походження товару №60/11123, №60/11124 від 11 грудня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №82 від 16 грудня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №17 від 29 листопада 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ99 від 18 грудня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №18650 від 18 грудня 2024 року; сертифікати про походження товару №60/11432, №60/11433 від 18 грудня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1119 від 19 грудня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №18 від 09 грудня 2024 року; довідку про транспортні витрати №89 від 19 грудня 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ101 від 20 грудня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №18710 від 20 грудня 2024 року; сертифікати про походження товару №60/11562, №60/11561 від 20 грудня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1131 від 24 грудня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №19 від 10 грудня 2024 року; довідку про транспортні витрати №91 від 24 грудня 2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ002 від 23 січня 2025 року; автотранспортну накладну CMR №19230 від 23 січня 2025 року; сертифікати про походження товару №60/00699, №60/00701 від 23 січня 2025 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2 від 23 січня 2025 року; специфікацію для замовлення на постачання №1 від 20 січня 2025 року; довідку про транспортні витрати №23/01 від 23 січня 2025 року; у тому числі договори про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом, дані про лабораторні дослідження. (Т. 2 а.с. 16-23, 38-62, 67-73, 94-99, 108-131, 133-159, 164-188, 193-217, 222-246)

За результатами розгляду поданих митних декларації та доданих до них документів Чернівецькою митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

- №UA408000/2024/000589/2 від 09 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020057799U8) за шостим (резервним) методом в сумі 1395,32 Євро;

- №UA408000/2024/000564/2 від 22 листопада 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020057798U9) за шостим (резервним) методом в сумі 106919,01 Євро (11773,33 + 13236,24 + 13236,24 + 16743,84 + 21348,40 + 21348,40 + 9232,56);

- №UA408000/2024/000570/2 від 25 листопада 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020058200U2) за шостим (резервним) методом в сумі 135881,56 Євро (11912,54 + 13392,72 + 13392,72 + 16941,84 + 21600,85 + 21600,85 + 9341,64 + 27698,40);

- №UA408000/2024/000590/2 від 09 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020060432U1) за шостим (резервним) методом в сумі 6941,00 Євро;

- №UA408000/2024/000598/2 від 16 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061444U8) за шостим (резервним) методом в сумі 141485,11 Євро (11791,17 + 13256,40 + 13256,40 + 16769,28 + 21380,83 + 21380,83 + 9246,60 + 6987,20 + 27416,40);

- №UA408000/2024/000599/2 від 16 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061447U5) за шостим (резервним) методом в сумі 141485,11 Євро (11791,17 + 13256,40 + 13256,40 + 16769,28 + 21380,83 + 21380,83 + 9246,60 + 6987,20 + 27416,40);

- №UA408000/2024/000611/2 від 25 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020062976U0) за шостим (резервним) методом в сумі 143119,03 Євро (11927,39 + 13409,52 + 13409,52 + 16962,96 + 21627,77 + 21627,77 + 9353,40 + 7067,90 + 27732,80);

- №UA408000/2024/000612/2 від 25 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020062977U9) за шостим (резервним) методом в сумі 143119,03 Євро (11927,39 + 13409,52 + 13409,52 + 16962,96 + 21627,77 + 21627,77 + 9353,40 + 7067,90 + 27732,80);

- №UA408000/2025/000022/2 від 27 січня 2025 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №25UA408020002993U2) за шостим (резервним) методом в сумі 146526,22 Євро (11869,69 + 15906,00 + 15906,00 + 16828,56 + 21456,41 + 21456,41 + 9279,24 + 6310,71 + 27513,20).

Крім цього судом установлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) («Продавець») та ТОВ «Потестас» («Покупець») було укладено Контракт №МД-01, згідно з Розділом 1 якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити тютюнову необроблену сировину, неферментовану, з невідділеною середньою жилкою, ботанічний сорт «Молдавський 456» згідно зі Специфікаціями Товару, як є невід`ємними частинами даного Контракту. Поставки товарів здійснюються ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» м. Кишинів (Молдова) на ТОВ «Потестас» м. Ужгород (Україна). (Т. 1 а.с. 27-28)

Згідно з Розділом 3 вказаного вище Контракту ціна за товар складає 1,80 (один долар вісімдесят центів) за 1 (один) Нетто кг тютюнової сировини (включаючи вартість упаковки, загрузки, маркування). Загальна кількість тютюнової сировини за Контрактом складає 500 тон на загальну суму 900000 доларів США.

Розділом 4 Контракту передбачено, що валютою платежів є долар США. Відповідно до Розділу 5 Контракту з кожною партією товару Продавець направляє на адресу Покупця такі документи: рахунок-фактура, транспортні документи, сертифікат походження, сертифікат якості.

На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач для митного оформлення товарів, придбаних на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01, подавав такі митні декларації:

- №24UA408020060538U3 від 10 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з невідділеною середньою жилкою, сонячного сушіння, сорт 3, 4 «Молдавський-456» типу «Орієнталь» - 14598,80 кг, 800 зв`язок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 26277,84 доларів США; (Т. 3 а.с. 1)

- №24UA408020061948U0 від 19 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з невідділеною середньою жилкою, сонячного сушіння, сорт 3, 4 «Молдавський-456» типу «Орієнталь» - 13842,50 кг, 746 зв`язок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 24916,50 доларів США. (Т. 2 а.с. 25)

- №UA408000/2024/000592/2 від 10 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020060538U3) за шостим (резервним) методом в сумі 89124,21 доларів США;

- №UA408000/2024/000601/2 від 19 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061948U0) за шостим (резервним) методом в сумі 84507,08 доларів США.

Так, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

1) стосовно товарів, задекларованих в митних деклараціях №24UA408020057799U8, №24UA408020057798U9, №24UA408020060432U1, №24UA408020058200U2, №24UA408020061444U8, №24UA408020061447U5, №24UA408020062976U0, №24UA408020062977U9, №25UA408020002993U2 у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 зазначено про такі розбіжності:

- п. 5.2 контракту від 01.08.2024 №08/1 передбачено надання на кожну партію товарів документів: сертифікат якості країни-виробника; пакувальні та вагові листи; копія митної декларації країни відправлення. Крім того, відомості щодо наявності пакувального листа зазначено в гр.5 CMR від 18.11.2024 №17820, 20.11.2024 №17910, 11.12.2024 №18310, 11.12.2024 №18330, 18.12.2024 №18650, 20.12.2024 №18710, 23.01.2025 №19230. Перераховані документи до митного оформлення не надано;

- згідно п.1.1 додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 вологість становить 19+3%, що складає 19,57%. Разом з тим, відповідно до відомостей лабораторних досліджень по товарах показник вологості становить більше 29%. Крім того, зазначено, що об`єкти дослідження відносяться до врожаю 2023 року, документальне підтвердження цього факту відсутнє. Роз`яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товарів не надано;

- відповідно до п.1.1. контракту від 01.08.2024 №08/1 зазначено, що у додатках (специфікаціях) відображається повне найменування товару, одиниці виміру, ціна, кількість, вид упаковки та інші необхідні параметри, а також умови та строки постачання. При цьому, згідно додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 наявне лише загальна назва тютюнової сировини, без зазначення країни походження, строків поставки та дати виготовлення. До митного оформлення подано зазначену сировину з різними типами, класами та країнами походження відповідно до інвойсів від 18.11.2024 №ТТХ94, від 20.11.2024 №ТТХ95, від 11.12.2024 №ТТХ97, №ТТХ98, від 18.12.2024 №ТТХ99, від 20.12.2024 №ТТХ101, від 23.01.2025 №ТТХ002, що могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;

- товари постачаються на умовах FCA GR Thessaloniki. Згідно з п.1.5 додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 ціна товарів включає в себе вартість тари, пакування та маркування. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товарів, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Довідки про транспортні витрати містять відомості, що завантаження проводилось за рахунок Продавця. У рахунках-фактурах дані відомості відсутні або ж зазначено лише відомості про автоперевезення, однак відсутні відомості про завантаження. Крім цього вказані реквізити іншого договору, який до оформлення не подано. Також зазначено, що довідки про транспортні витрати не є документом первинного бухгалтерського обліку та не містяться в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Виникають питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат до ціни товару, яка є складовою митної вартості товару. Крім цього виникають питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.

2) стосовно товарів, задекларованих у митних деклараціях №24UA408020060538U3 та №24UA408020061948U0, у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 зазначено про такі розбіжності:

- згідно п. 3 Контракту від 01.08.2024 №МД-01 ціна товару включає вартість упаковки, навантаження, маркування. А товар постачається на умовах DAP UA Розівка. Згідно Інкотермс ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Таким чином, виникає питання щодо включення інших перелічених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;

- п. 5 контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 передбачено направлення Продавцем з кожною партією товару сертифіката якості, який до митного оформлення не подано;

- в лабораторних дослідженнях №27/11-01 від 27 листопада 2024 року а №19/12-01 від 19 грудня 2024 року зазначено, що об`єкт дослідження відноситься до врожаю 2024 року, документальне підтвердження цього факту відсутнє. Роз`яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товарів не надано;

- відповідно до специфікацій від 01 серпня 2024 року №02 та від 04 листопада 2024 року №1 здійснюється оплата на протязі 30 днів з моменту відвантаження (21.11.2024). Документів з цього приводу не надано.

Додатково у пункті 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів було зазначено про надання пропозицій декларанту (позивачу) надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Зокрема, згідно з частиною другою, третьою статті 53, підпункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонуються з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів для підтвердження умов оплати за товари;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів);

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціпи, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціпи);

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товарів і ціни, та для деталізації умов поставки);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки).

Також в оскаржуваних рішеннях зазначено, що відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати податкові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларантом подано лист, в якому зазначено, що крім поданих документів разом з митною декларацією, інших додаткових документів надати немає змоги.

Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідачем в оскаржуваних рішеннях зазначено, що відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Вказано, що відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу для визначення митної вартості товару.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 55 Митного кодексу України митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 50 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості па основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості.

У зв`язку з прийнятим рішень про коригування митної вартості товару Чернівецькою митницею були сформовані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA408020/2024/001893 від 09 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001786 від 22 листопада 2024 року; №UA408020/2024/001894 від 09 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001798 від 25 листопада 2024 року; №UA408020/2024/001951 від 16 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001952 від 16 грудня 2024 року; №UA408020/2024/002005 від 25 грудня 2024 року; №UA408020/2024/002006 від 25 грудня 2024 року; №UA408020/2025/000072 від 27 січня 2025 року; №UA408020/2024/001898 від 10 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001846; №UA408020/2024/001908; №UA408020/2024/001851 від 10 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001963 від 19 грудня 2024 року.

З метою пропуску товарів позивачем було подано для митного оформлення нові митні декларації із зазначенням у графах 12, 45 митної вартості, визначеної посадовими особами відповідача в оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митних декларацій та митному оформленні випуску (пропуску) товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі МК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини першої статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред`явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац перший частини третьої статті 247 МК України).

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Крім цього суд зауважує, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

У постанові від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У постанові від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2020 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

1) у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 зазначено про такі розбіжності:

2) у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 зазначено про такі розбіжності:

Суд зауважує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статі 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) та рахунків на товари, які імпортуються (інвойси), а саме: №ТТХ94 від 18 листопада 2024 року, №ТТХ95 від 20 листопада 2024 року, №ТТХ97 від 11 грудня 2024 року, №ТТХ98 від 11 грудня 2024 року, №ТТХ99 від 18 грудня 2024 року, №ТТХ101 від 20 грудня 2024 року, №ТТХ002 від 23 січня 2025 року (контракт від 01 серпня 2024 року №08/1 між ТОВ «Потестас» та компанією «ZAFIRIS NAXIADES TOBACCO IN LEAVES S.A.»); №3/24 від 21 листопада 2024 року, №4/24 від 16 грудня 2024 року (контракт від 01 серпня 2024 року №МД-01 між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) та ТОВ «Потестас») (Т. 2 а.с. 16, 26, 38, 67, 108, 136, 164, 193, 222, Т. 3 а.с. 2)

Оцінюючи у сукупності документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначених вище інвойсах, і що дає у повній мірі дає можливість співставити партії поставок товару з товаросупровідними документами.

До того ж, суд звертає увагу на те, що згідно вимог пункту 3 частини другої статті 53 МК України саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Доводи оскаржуваних рішень щодо наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стосовно ненадання сертифікату якості країни-виробника, пакувальних/вагових листів та копій митної декларації країни відправлення суд вважає необґрунтованими з огляду на їх безпідставність. При цьому зауважує, що частиною другою статті 53 МК України визначено те, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів не вказано таких, на які посилався відповідач, для підтвердження митної вартості товарів, а тому їх відсутність не може безумовно свідчити про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

Стосовно доводів відповідача в оскаржуваних рішення про збільшений показник вологості товару суд зазначає, що показник вологості є якісною характеристикою товару і такий показник не може підтверджувати числові значення складових митної вартості в розумінні частини другої статті 53 МК України.

Щодо тверджень митного органу в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 про те, що у додатках до контракту від 01 серпня 2024 року №08/1 вказано лише загальну назву тютюнової сировини, без зазначення країни походження, строків поставки та дати виготовлення, натомість в інвойсах зазначено сировину і країни її походження, що могло мати вплив на рівень митної вартості товарів, то такі, на переконання суду, ґрунтуються виключно на припущеннях митного органу, без підтвердження своїх доводів будь-якими належними та достовірними доказами того, що залежно від країни походження товару, строку поставки товару чи дати його виготовлення варіюється ціна такого товару, і що в подальшому могло вплинути на визначення митної вартості товару при його митному оформленні при ввезенні на територію України.

Стосовно тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 про те, що на умовах FCA до витрат продавця включається оплата навантажувальних робіт, внутрішні перевезення, експортне мито, митний збір та податки, у зв`язку з чим у митного органу був сумів з приводу включення таких витрат до митної вартості, то такі суд також вважає необґрунтованими, оскільки по митних деклараціях поставка товару здійснювалась на умовах FCA, згідно яких обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати (навантажувальні роботи, експортне мито, митний збір), тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження та не включаються до митної вартості товару.

Крім цього позивачем було надано документи на підтвердження транспортних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

Водночас суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою (за умови відсутності документів щодо понесених витрат з оплати навантажувальних робіт, внутрішніх перевезень, сплати експортного мита, митного збору та податків) у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

Отже, сумніви митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару, є безпідставними.

Крім цього в оскаржуваних рішеннях митним органом вказано, що для підтвердження транспортних витрат надано лиш довідки про транспортні витрати (від 20.11.2024 №201112, від 16.12.2024 №81, №82, від 19.12.2024 №89, від 23 січня 2025 року №23/01) та рахунки-фактури (від 20 листопада 2024 року №2624-24ВБ, від 21 листопада 2024 року №122, від 19 грудня 2024 року №1119, від 24 грудня 2024 року №1131, від 23 січня 2025 року). Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат. Також зазначено, що довідки про транспортні витрати не є документом первинного бухгалтерського обліку та не містяться в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Крім цього відповідач вказав про відсутність документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (роз`яснень не надано) та документів на підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною одинадцятою 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, тому вартість експедиційних послуг на території України позивачем правомірно не додано до митної вартості товарів. Інші послуги з перевезення та їх вартість зазначені в рахунку на оплату, та їх числові значення включені до митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом і у справі №520/6058/24 (постанова від 15 жовтня 2024 року).

Наявні у даній справі матеріали свідчать, що в довідках про транспортні витрати (від 20.11.2024 №201112, від 16.12.2024 №81, №82, від 19.12.2024 №89, від 23 січня 2025 року №23/01) та рахунках-фактурах (від 20 листопада 2024 року №2624-24ВБ, від 21 листопада 2024 року №122, від 19 грудня 2024 року №1119, від 24 грудня 2024 року №1131, від 23 січня 2025 року) містяться всі відомості, які підтверджують складові числових значень митної вартості, а також вказані маршрути перевезення та номерні знаки транспортних засобів, які відповідають номерним знакам, зазначеним в автотранспортних накладних. Тобто позивачем надано належні документи, які підтверджують складові числових значень митної вартості товарів, які і були додані до загальної вартості товарів.

На переконання суду, розбіжність у назві послуг за наявності названих вище документів, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

З аналогічних підстав суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 щодо того, що вказані вище довідки про транспортні витрати та рахунки-фактури не є документами первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст.53 МК України.

Згідно приписів частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Стосовно посилань митного органу в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 про ненадання позивачем документів на підтвердження включення до ціни товару вартості упаковки, навантаження та маркування з огляду на те, що товар постачався на умовах DAP UA Розівка (DAP price), то такі суд також вважає безпідставними з таких підстав.

Так, умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2010 (розшифровується «Delivered At Point» named point of destination) перекладаються як «Поставка в пункті». Вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення.

Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Отже, оскільки згідно з обставинами справи поставка товару, придбаного на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) та ТОВ «Потестас», здійснювалась на умовах DAP UA Розівка (DAP price), то, відповідно, документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на перевезення, в апріорі відсутні, оскільки витрати на перевезення уже включені у вартість товару, адже відповідно до умов постачання DAP вони покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, оскільки такі включаються в загальну ціну товару.

До того ж, суд зауважує, що Розділом 3 контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 прямо передбачено, що в ціну на товар, яка складає 1,80 доларів за 1 кг тютюнової сировини включається вартість упаковки, загрузки та маркування.

Відтак, у зазначених вище оскаржуваних рішеннях митний орган безпідставно посилався на відсутність під час декларування товарів документів на підтвердження включення до ціни за такі товари вартості упаковки, навантаження та маркування. При цьому, чинне законодавство не передбачає обов`язку в контрагента-продавця виокремлювати у рахунках-фактурах (інвойсах), які складені на умовах поставки DAP, вартість перевезення.

Також відповідач в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 вказав про те, що в лабораторних дослідженнях №27/11-01 від 27 листопада 2024 року та №19/12-01 від 19 грудня 2024 року зазначено, що об`єкт дослідження відноситься до врожаю 2024 року, однак документальне підтвердження зазначеного відсутнє, а роз`яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товару на надано.

Стосовно наведеного суд зауважує, що положеннями Митного кодексу України передбачається право митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення товарів, з метою перевірки їх задекларованої митної вартості здійснювати взяття проб (зразків) з таких товарів (пункт 2 частини першої статті 356 Митного кодексу України).

Разом з цим суд наголошує, що в контексті змісту положень частини другої статті 53 Митного кодексу України дані про лабораторні дослідження товару за результатами взяття їх проб (зразків) не входять до основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями віднесені до переліку тих документів, які подаються декларантом до митного органу лише у таких випадках:

- у разі наявності розбіжностей у документах, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що має вплив на правильність визначення митної вартості;

- за наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №815/5414/16, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Водночас у названій вище постанові Верховним Судом наголошено, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість у контексті висновків щодо ненадання відомостей про віднесення товару до врожаю 2024 року відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав підстав, за яких визначена позивачем митна вартість товару не доведена наданими ним документами, або ж що такі не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим виникла необхідність надати документи на спростування відомостей про якісні характеристики товару.

Стосовно доводів оскаржуваних рішень №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 про те, що позивачем не було надано документів щодо оплати товару (з урахуванням того, що згідно зі специфікаціями оплата товару мала проводитись протягом 30 днів з моменту відвантаження), то такі суд також вважає безпідставними, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі №815/329/17 (постанова від 17 квітня 2018 року) фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказана позиція підтримана Верховним Судом і у справі №420/23588/23 (постанова від 19 листопада 2024 року).

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

Також варто зазначити таке.

Відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, щодо зобов`язання подати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати) то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митної декларації було подано контракти (зовнішньоекономічні угоди), якими встановлено порядок оплати вартості товару, що, на думку суду, є достатнім підтвердження умов оплати за товар.

Відносно зобов`язання надати транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як вбачається з обставин справи, позивачем до митних декларацій було подано рахунки-фактури (інвойси) та рахунок на оплату транспортних послуг, про що зазначено судом вище.

Відносно зобов`язання подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то з наявних у справі матеріалів не вбачається факту здійснення позивачем страхування товару, а неподання таких не ставилося відповідачем у провину позивача.

Вказаного відповідачем як суб`єктом владних повноважень у ході судового розгляду цієї справи не спростовано.

Також відповідачем не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

У ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Також суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Стосовно доводів оскаржуваних рішень про те, що при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару було взято за основу раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості, варто вказати таке.

Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, які були задекларовані при митному оформленні подібних (аналогічних) товарів, однак безпосереднє найменування та характеристика товару різняться. Крім цього, суд звертає увагу на те, що ціна по тих видах товару, який зазначений у митних деклараціях, які були взяті за основу при коригуванні митної вартості товару позивача, є значно вищою за ціну, яка зазначена позивачем у митних деклараціях з обраним першим (основним) методом митної вартості. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Суд звертає увагу на те, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі №805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №280/1824/19.

Встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Проте відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду обґрунтованих доводів і, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усі належні і допустимі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Таким чином, зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень відповідача про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Тому, оскаржувані рішення є протиправними й підлягають скасуванню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

Натомість зміст позовної заяви свідчить про не проведення з позивачем указаної консультації. Тобто, відповідач фактично поставив перед фактом декларанта про неможливість обрання другого-п`ятого методів та обрання ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що в силу положень МК України указана консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Крім цього, як зазначено Верховним Судом у постанові від 15 червня 2022 року №809/257/17, формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі. Відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого приписами Кодексу адміністративного судочинства України покладеного обов`язок доводити правомірність своїх дій та рішень, на підставі належних та достовірних доказів не довів проведення з позивачем вказаної консультації та, відповідно, не спростовував доводів позивача про не проведення такої.

Отже, відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то такі також підлягають задоволенню, оскільки такі є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, які визнані судом протиправними та є такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних інструкцій №6961945 від 10 квітня 2025 року, №6961949 від 11 квітня 2025 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у загальній сумі 55788 грн 71 коп, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Потестас» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000564/2 від 22 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001786.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001893.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000570/2 від 25 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001798.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000590/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001894.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000598/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001951.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000599/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001952.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000611/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002005.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000612/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002006.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000022/2 від 27 січня 2025 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000072.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 від 10 грудня 2024 року та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001898; №UA408020/2024/001936, №UA408020/2024/001846, №UA408020/2024/001851, №UA408020/2024/001908.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000601/2 від 19 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001963.

Стягнути з Чернівецької митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Потестас» судові витрати у виді судового збору в розмірі 55788 грн 71 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 червня 2025 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Потестас» (Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43430679), відповідач Чернівецька митниця (м. Чернівці, вул. Руська, 248-М, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.П. Лелюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 128221885 ?

Документ № 128221885 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 128221885 ?

Дата ухвалення - 18.06.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 128221885 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 128221885 ?

В Чернівецький окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 128221885, Чернівецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 128221885, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 18.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 128221885 відноситься до справи № 600/1617/25-а

Це рішення відноситься до справи № 600/1617/25-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 128221884

Наступний документ : 128221887

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 128221885, 18.06.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд