Рішення № 128211343, 18.06.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Дата ухвалення
18.06.2025
Номер справи
473/1483/25
Номер документу
128211343
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 473/1483/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" червня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вознесенську цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ТОВ «Факторинг Патрнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало, що 22 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено Договір про споживчий кредит №5134278.

Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 21 січня 2022 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування - 5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 19 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5134278 від 22 грудня 2021 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 21 540 грн, в тому числі:

-заборгованість за кредитом 6 000 грн;

-заборгованість за процентами 14 400 грн;

-заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 140 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Сердійчук Я.Я. не з`явилася, проте у позові клопотала про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 22 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено Договір про споживчий кредит №5134278.

Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн зі строком користування протягом 30 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 21 січня 2022 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування - 5 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 19 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів у розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5134278 від 22 грудня 2021 року.

Згідноч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідноч. 1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповіднодо умовдоговору факторингуфінансування клієнтаздійснюється шляхомкупівлі унього факторомправа грошовоївимоги,фактор набуваєправа навсі суми,які вінодержить відборжника навиконання вимоги,а клієнтне відповідаєперед фактором,якщо одержаніним сумиє меншимивід суми,сплаченої факторомклієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Мілоан», правонаступником якого за договором факторингу є ТОВ «Факторинг Партнерс».

Згідно копії довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 10 січня 2025 року (а.с. 22) останнє підтвердило успішне зарахування кредиту за кредитним договором №5134278 у розмірі 6000 грн на банківську картку позичальниці.

В той же час, позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором на користь первісного кредитора або його правонаступника не виконала, у зв`язку з чим станом на 11 березня 2025 року їй нараховано заборгованість у загальному розмірі 21 540 грн, в тому числі:

-заборгованість за кредитом 6 000 грн;

-заборгованість за процентами (нарахованими за період з 22 грудня 2021 року до 24 лютого 2024 року) 14 400 грн;

-заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 140 грн.

Заборгованість щодо кредиту, процентів, комісії за надання кредиту повністю узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки та строком кредитування), зокрема:

- п.п. 1.3, 1.4, 1.5.2, 2.2.1-2.2.3 кредитного договору, згідно яких протягом первісного строку кредитування (з 22 грудня 2021 року до 21 січня 2022 року) проценти в межах цього строку нараховуються за ставкою 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом;

- п.п. 1.6, 2.2.1-2.2.3, 2.3.1.2 кредитного договору, згідно яких у разі продовження позичальницею користування кредитом після закінчення первісного або пролонгованого за її бажанням строку кредитування строк кредитування щоразу збільшується на 1 день, але продовження цього строку не може перевищувати 60 днів (автопролонгація). Проценти в межах цього строку нараховуються за ставкою 5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом;

- п. 1.5.1 кредитного договору, який передбачає сплату комісії за видачу кредиту у розмірі 19 % від розміру кредиту.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, всього на суму 9000 грн, у тому числі: надання усної консультації з вивченням документів з витратою 2 год., вартість 3000 грн; складання позовної заяви з витратою 2 год., вартість 6000 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, розміру вимог, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 500 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ;ідент.номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором про споживчий кредит №5134278 від 22 грудня 2021 року, що утворилася станом на 11 березня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 22 грудня 2021 року до 24 лютого 2022 року) у розмірі 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень, заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 1140 (одна тисяча сто сорок) гривень, а всього в загальному розмірі 21540 (двадцять одна тисяча п`ятсот сорок) гривень, а також 6 922 (шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв

Часті запитання

Який тип судового документу № 128211343 ?

Документ № 128211343 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 128211343 ?

Дата ухвалення - 18.06.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 128211343 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 128211343 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 128211343, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Судове рішення № 128211343, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 18.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 128211343 відноситься до справи № 473/1483/25

Це рішення відноситься до справи № 473/1483/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 128211342
Наступний документ : 128211344