Рішення № 128211342, 18.06.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1481/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" червня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вознесенську цивільнусправу запозовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало, що 22 січня 2021 року банк уклав з відповідачем кредитний договір б/н, відповідно до якого надав останньому на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки з встановленою відновлювальною кредитною лінією та встановленням кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації цього строку) у розмірі до 50000 грн (з можливістю зміни її розміру кредитодавцем), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 42 % річних.

У разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту позичальник зобов`язався сплачувати проценти в подвійному розмірі.

Проте позичальник умови договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 18 лютого 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 124546,03 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 100 000 грн;

- заборгованість за простроченими процентами 24546,03 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Довганюк О.Л. не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 22 січня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили його умови.

Договір складається із підписаної сторонами Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

У вказаному договорі банк зобов`язався надати ОСОБА_1 на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки з встановленою відновлювальною кредитною лінією та встановленням кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації цього строку) у розмірі до 50000 грн (з можливістю зміни її розміру кредитодавцем), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 42 % річних.

У разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту позичальник зобов`язався сплачувати проценти в подвійному розмірі.

Згідноч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідноч. 1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання, в той час як позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором.

Станом на 18 лютого 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 124546,03 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 100 000 грн;

- заборгованість за простроченими процентами 24546,03 грн, що знайшло своє повне підтвердження розрахунком заборгованості та випискою з рахунку позичальника.

Хоча частина вказаної заборгованості виникла за рахунок списання банком частини нарахованих процентів за користування кредитом шляхом їх включення до заборгованості за тілом кредиту, проте слід врахувати, що сторони обумовили в кредитному договорі плату за користування кредитом, а тому такі дії банку не суперечать умовам договору та не призвели до нарахувань, що не передбачені умовами правочину. Водночас, наданий розрахунок не оспорений жодною зі сторін.

Тому вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м.Київ,вул.Грушевського,1-Д;код ЄДРПОУ14360570) заборгованість закредитним договоромб/нвід 22січня 2021року,що утвориласястаном на18лютого 2025року,а саме:заборгованість закредитом 100 000 (сто тисяч) гривень; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 24 546 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок шість) гривень 03 копійки, а всього в загальному розмірі 124 546 (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок шість) гривень 03 копійки, а такожв повернення 2422(двітисячі чотиристадвадцять дві)гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв