Рішення № 128165557, 17.06.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:569/1143/25

Провадження №: 2/755/4296/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звертаючись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 15756,53 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1166,82 грн., та інфляційні збитки у розмірі 3781,56 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис №82661 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 44120,91 грн. Постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, щодо виконання виконавчого напису №82661. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/541/22 від 24 лютого 2022 року, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №82661 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом. Відповідно до відповіді приватного нотаріуса, за час виконання вищевказаного виконавчого документа стягнуто з позивача на користь ТОВ «Фк «Онлайн Фінанс» 15756,53 грн. За наведених обставин, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 15756,53 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2025 року справу передано до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву стосовно позовних вимог.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Судом встановлено, заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року у справі №569/541/22, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №82761 від 31 жовтня 2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фк «Онлайн Фінас» заборгованість у розмірі 44 120,91 грн..(а. с. 5-6)

Згідно відповіді приватного виконавця Дорошкевич В. Л., в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №82761, з ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перераховано грошову суму у розмірі 15756,93 грн. (а. с. 8)

Обгрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, позивач просить застосувати ст. 1212 ЦК України, відповідно до змісту якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (ст. 1215 Цивільного кодексу України)

Згідно ч.1 ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02.10.2013 року № 6-88цс13 предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на повернення безпідставно набутих коштів, які були стягнуті на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ

є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке

не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,

що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 15756,93 грн., що стягненні з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню відпали, тому кошти, що отримані відповідачем в сумі 15756,93 грн. підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

У даній справі зобов`язання повернути грошові кошти отримані за виконавчим написом нотаріуса, який згодом було визнано таким, що не підлягає виконанню виникло у ТОВ "ФК "Онлайн Фінас" з моменту набрання заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2022 року у справі №569/541/22 за позов ОСОБА_1 до ТОВ «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тобто з 29 березня 2022 року.

Таким чином з цього моменту слід розраховувати інфляційні збитки та 3 % річних внаслідок неналежного виконання зобов`язання за безпідставно

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимоги про стягнення 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1166,82 грн., та інфляційні збитки у розмірі 3781,56 грн. за період з 02 серпня 2022 року до 19 січня 2025 рік.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши докази, подані позивачем докази, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів є обгрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь Держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі даної позовної заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України,ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 15 756,53 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1166,82 грн., та інфляційні збитки у розмірі 3781,56 грн., а всього 20 704 (двадцять тисяч сімсот чотири) гривні 91 копійку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.06.2025 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (02094 м. Київ, бул. Верховної Ради, 34, оф. 511, код ЄДРПОУ 42254696).

Суддя -