Рішення № 128135908, 16.06.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3576/25

Провадження № 2/727/1057/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

при секретарі судового засідання: Бринзилі Б.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представникаадвоката Тараненка А.І., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» є правонаступником первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та має право вимоги щодо погашення заборгованості відповідача за Договором кредитної лінії № 519138077 від 01.12.2021 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором).

Стверджує, що вищевказаний Кредитний договір №519138077 був укладений у формі електронного документа із застосуванням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV78ВТ7.

Вказує, що згідно з умовами вищевказаного Договору, відповідачу було надано кредит у формі кредитної лінії на суму 13300 гривень із зобов`язанням повернення коштів.

Стверджує, що позичальник підтвердив ознайомлення з умовами договору та правилами надання кредиту шляхом підписання заявки та введення унікального ідентифікатора, що є аналогом власноручного підпису.

Вказує, що на виконання умов зазначеного Кредитного договору кошти у сумі 13300 гривень були перераховані позивачем на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Позивач наголошує, що відповідно до умов вищезазначеного Договору кредитної лінії №519138077 за користування позикою встановлювались процентні ставки, які передбачені вищевказаним Договором.

Зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Договором кредитної лінії №519138077 від 01.12.2021 року належним чином не виконав, у відповідача виникла заборгованість перед первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за вищевказаним Договором, що становить 43061,36 грн., з яких: 13300 грн.основний борг за кредитом; 29761,36 грн.заборгованість за несплаченими відсотками, нарахованими відповідно до умов договору.

Вказує, що в подальшому, право вимоги первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до відповідача ОСОБА_1 , що складається із заборгованості у розмірі 43061,36 грн., 28.11.2018 року на підставі Договору факторингу №28/1118-01 (зі змінами) було передано ТОВ «Таліон Плюс», які в свою чергу 30.10.2023 року, на підставі Договору факторингу №30/1023-01, передали вищезазначене право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Зазначає, що 17.04.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» був укладений Договір факторингу №17/04/24, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 43061,36 грн.

На основі викладеного, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представникаадвоката Тараненка А.І., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором 519138077 від 01.12.2021 року у розмірі 43061,36 грн., з яких: 13300 грн.основний борг за кредитом; 29761,36 грн.заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Крім цього, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 4ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути в його відсутність та не заперечує щодо ухвалення рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставіст.280 ЦПК Українирозглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що 01.12.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) був укладений Договір кредитної лінії №519138077, відповідно до змісту якого первісним кредитором було надано відповідачеві кредит у розмірі 13300 грн., строком до 31.12.2021 року з можливістю продовження зазначеного Кредитного договору відповідно до умов Договору, а відповідач, в свою чергу зобов`язався повернути зазначені грошові кошти у вищевказані строки, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Кредитний договір №519138077 був укладений у формі електронного документа із застосуванням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV78ВТ7.

01.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13300 грн. на відповідача банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

17.04.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 17/04/24, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Так, згідно розрахунку заборгованості відповідача по Договору кредитної лінії №519138077 від 01.12.2021 року вбачається, що сума боргу ОСОБА_1 по вищевказаному Кредитному договору становить 43061,36 грн., з яких: 13300 грн.основний борг за кредитом; 29761,36 грн.заборгованість за несплаченими відсотками, нарахованими відповідно до умов договору.

Частинами 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статтей 525, 526, 530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність у відповідача вищевказаної заборгованості за Кредитним договором позики у розмірі 43061,36 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною 1статті 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідностатті 514 ЦКдо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС», в передбаченому законом порядку, перейшло право вимоги первісного кредитораТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до відповідача ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що позивач має право на звернення до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 43061,36 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та судового збору, то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу,зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 03.04.2024 року між позивачем АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», в особі керуючого бюроТараненка А.І., та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС», було укладено Договір про надання правничої допомоги №03/04/24, додаткову угоду № 3 до Договору про надання правничої допомоги № 03/04/24 від 03.04.2024 року.

Згідно з наданими представником позивача Актом прийому-передачі наданих послуг від 03.04.2024 року, вбачається, що АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» було надано ряд послуг з правової допомоги по спору про стягнення заборгованості з відповідача, зокрема: складено позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №519138077 від 01.12.2021 року, на що витрачено 2 години часу (вартістю 3000 грн.); вивчено матеріали справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №519138077 від 01.12.2021 року, на що затрачено 2 години часу (вартістю 1000 грн.), надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 519138077 від 01.12.2021, на що затрачено 2 години часу (вартістю 1000 грн.). Загальна вартість послуг адвоката становить 5000,00 грн.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», в інтересах якого діє його представникТараненко А.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіє обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім цього, з відповідача, на підставі п.1 ч.2ст.141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача сплачений останніми при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн., виходячи з розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,12,13,76-83,130,131,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЙС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956)заборгованість за Кредитним договором № 519138077 від 01.12.2021 року у розмірі 43061 грн. 36 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956)сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі2422 грн. 40 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956)понесені позивачемвитрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя П.С. Гавалешко