Рішення № 128128528, 16.06.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7068/23

Провадження №: 2/755/9120/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» звернувся представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» - адвокат Золотопуп С.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за період з 01 вересня 2017 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 17 940,87 грн за утримання будинку та 2 146,84 грн за вивезення твердих побутових відходів, за період з 01 вересня 2017 року по 31 січня 2022 року 1 746,59 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 709,39 грн - 3 % річних.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 його співвласниками створено ОСББ «Садовий-25». ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 в цьому будинку загальною площею 62,3 м.кв. Рішенням загальних зборів від 19.05.2017 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 4,50 грн/м.кв. загальної площі для житлових приміщень та 9,00 грн./м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень. Рішенням засідання правління від 21.11.2018 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 6,50 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень та 6,88 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. Рішенням засідання правління від 02.01.2020 внесено додатково у рахунок на обслуговування будинку та прибудинкової території окремий рядок «Компенсація витрат за вивіз твердих побутових відходів із розрахунку 0,82 грн./м.кв. загальної площі приміщення. Рішенням засідання правління від 18.02.2020 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 7,03 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень перших поверхів будинку та 7,49 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. Рішенням засідання правління від 05.05.2020 збільшено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території на 0,12 грн./м.кв., таким чином розмір внеску становить 7,15 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень перших поверхів будинку та 7,61 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. Рішенням засідання правління від 22.09.2020 внесено зміни у розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, а саме на 0,15 грн./м.кв. (до 7,30 грн/м.кв. на перших поверхах та 7,76 грн/м.кв. на поверхах з 2 по 19). Рішенням засідання правління від 26.01.2021 проведено індексацію розміру внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна, а також фонду оплати праці з 01.01.2021 року без збільшення розміру внесків для житлових приміщень. Представник позивача зазначає, що неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01 вересня 2017 року по 30 квітня 2023 року з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних за період з 01 вересня 2017 року по 31 січня 2022 року складає 22 543,69 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 08.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. (а.с. 66-68)

Копію вказаної ухвали з копією відповідачем отримано не було, конверт з надісланими за зареєстрованим місцем проживання відповідача документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені сторонами обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСББ «Садовий-25» діє на підставі Статуту, який затверджено загальними зборами ОСББ «Садовий-25» (протокол від 09.06.2015 № 2). (а.с. 13-18)

Відповідно до п. 1.1. ОСББ «Садовий-25» створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно Статуту ОСББ «Садовий-25» метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до п. 11.1 цього Статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво-, або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,3 кв.м. (а.с. 10)

Розміри обов`язкових внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку, які сплачують протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, затверджені рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ «Садовий - 25»:

-рішення загальних зборів від 19.05.2017 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 4,50 грн/м.кв. загальної площі для житлових приміщень та 9,00 грн./м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень. (а.с. 19-23)

-рішення засідання правління від 21.11.2018 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 6,50 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень та 6,88 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. (а.с. 25-26 звор)

-рішення засідання правління від 02.01.2020 внесено додатково у рахунок на обслуговування будинку та прибудинкової території окремий рядок «Компенсація витрат за вивіз твердих побутових відходів із розрахунку 0,82 грн./м.кв. загальної площі приміщення. (а.с. 27-27 звор)

-рішення засідання правління від 18.02.2020 затверджено щомісячний розмір платежу на обслуговування будинку АДРЕСА_1 у розмірі 7,03 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень перших поверхів будинку та 7,49 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. (а.с. 28-29 звор)

-рішенням засідання правління від 05.05.2020 збільшено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території на 0,12 грн./м.кв., таким чином розмір внеску становить 7,15 грн/м.кв. загальної площі для нежитлових приміщень перших поверхів будинку та 7,61 грн./м.кв. загальної площі для інших приміщень. (а.с. 30-31 звор)

-рішенням засідання правління від 22.09.2020 внесено зміни у розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, а саме на 0,15 грн./м.кв. (до 7,30 грн/м.кв. на перших поверхах та 7,76 грн/м.кв. на поверхах з 2 по 19). (а.с. 32-34 звор)

-рішенням засідання правління від 26.01.2021 проведено індексацію розміру внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна, а також фонду оплати праці з 01.01.2021 року без збільшення розміру внесків для житлових приміщень. (а.с. 35-37).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути правовою підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті послуги. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23)

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом установлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , де створено ОСББ «Садовий, 25».

Таким чином, на відповідача покладається обов`язок щодо сплати всіх внесків у строки та розмірах, які затверджені протоколами загальних зборів.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що позивачем вірно нараховані суми, відповідно до затверджених тарифів, з урахуванням загальної площі приміщення відповідача.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, що за період з 01.09.2017 року по 30.04.2023 року відповідач має заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів - 20 087,71 грн. (а.с. 7)

Вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Згідно аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

По даній справі позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляцію за період з 01.09.2017 року по 31.01.2022 року в сумі: інфляція - 1 746,59 грн та 3 % річних - 709,39 грн (а.с.7-зворот).

Враховуючи те, що відповідачем не було надано контррозрахунку на спростування заявленої позивачем суми заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість здійснених розрахунків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) міститься правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Садовий-25» заборгованості по за утримання будинку та прибудинкової та вивезення твердих побутових відходів - 20 087,71 грн, інфляційних втрат за період з 01.09.2017 - 31.01.2022 - 1 746,59 грн та 3 % річних за період з 01.09.2017 - 31.01.2022 - 709,39 грн.

Що стосується розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України)

Згідно із статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача ОСББ «Садовий-25» - адвокатом Золотопупом С.В., до матеріалів справи долучено Договір про надання правничої допомоги від 12.05.2023 №12/05/2023-3, укладений між ОСББ «Садовий-25» та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери».

Відповідно до пункту 1.1 Договору за цим Договором Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу стосовно складення, підготовки та подачі позовної заяви до власника квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості. (а.с. 8-звор - 9)

Погоджена сторонами договору вартість послуг складає 2 000,00 грн за одну годину надання послуг (п.3.1. договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2023 року сума за надані послуги складає 4 000,00 грн. (а.с. 9-звор).

Згідно платіжної інструкції від 12.05.2023 № 1833, ОСББ «Садовий-25» сплатило за Договором про надання правничої допомоги від 12.05.2023 № 12.05.2023-3 витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (а.с. 11)

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Враховуючи викладене вище а також той факт, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Садовий-25» витрат на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 319, 322, 526, 610, 612, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 2, 4, 10, 12, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» (ЄДРПОУ 39740132, місцезнаходження: м. Київ, вул. Комбінатна, буд. 25-А) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» заборгованість по внесків за утримання будинку та прибудинкової території та витрат на вивезення твердих побутових відходів з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 22 543,69 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: