Рішення № 127829085, 03.06.2025, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№ 718/836/25

Провадження 2/718/259/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - суддіМінів О.І.,

секретаря судових засідань Анучкіної О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду м. Кіцмань, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу №718/836/25 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», інтереси якого представляє Руденко Костянтин Васильович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

28 березня 2025 року до Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.02.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6918, відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 365 днів (до 08.02.2025) шляхом переказу на його платіжну картку емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно доЗУ «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 424859 направлявся відповідачу 09.02.2024 року об 11:52:24 год., шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений в кредитному договорі та ІТС.

Вказує, що кредитний договір був підписаний 09.02.2024 року об 11:52:38 год., шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 424859 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, після чого кредитні кошти були відправлені відповідачу 09.02.2024 року на платіжну картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується довідкою про успішний переказ.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку № 1 до Кредитного договору.

Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичним платежами кожні 20 днів.

Зазначає, що починаючи з 09.02.2024 року, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку із чим виникла заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом починаючи з 09.02.2024 року не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення виключно за прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 09.02.2024 року по 08.02.2025 року.

Вказує на те, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 19.03.2025 становить: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом та 45625, 00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 09.02.2024 року по 08.02.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5 % річних) та графіку платежів.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором № 6918 від 09.02.2024 року станом на 19.03.2025 у розмірі 50625,00 грн., та понесені судові витрати по справі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до вимог ст.ст.19,279 ЦПК Українивказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Кіцманського районного суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.60)

Представник позивача ТОВ «ФК «Процент» в прохальній частині позовної заяви просив суд слухати справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомленою про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, направленим відповідачці за адресою її реєстрації, відзиву на позовну заяву не надала, доводів позивача не спростувала.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та доведений і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню доданих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6918, шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений в кредитному договорі та використанням останньою одноразового ідентифікатора 424859, відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 365 днів (до 08.02.2025) шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (а.с.11-15).

Згідно п. 1.1 кредитного договору ТОВ «ФК «Процент» зобов`язалось надати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку № 1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

ТОВ «ФК «Процент» виконало свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 5 000 грн., обумовлені Договором, що підтверджується копією довідкою від 18.03.2025 року ТОВ « ФК «Елаєнс», згідно якої 09.02.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну катку клієнта на суму 5 000 грн., номер картки НОМЕР_2 , номер в системі FONDI: 740634644, призначення платежу: перерахування коштів за договором 6918 від 09.02.2024 на умовах фінансового кредиту, банк картки отримувача Privatbank (а.с. 18).

В матеріалах справи наявний детальний розрахунок заборгованості (щоденні нарахування та погашення) за договором № 6918 від 09.02.2024 року (а.с.19-24).

Судом досліджено витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме анкету-заяву ОСОБА_1 про отримання нею кредитних коштів на загальну суму 5000 гривень строк кредиту 365 днів із зазначенням умов кредитування та анкетних даних позичальника (а.с.25).

Додатком №1 до кредитного договору наведено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної ставки за кредитним договором, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 424859 (а.с.15зв.-16).

Додатком №2 до кредитного договору надано інформаційне повідомлення ОСОБА_1 як споживачу фінансових послуг щодо умов кредитного договору який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 424859 (а.с.16 зв.-17).

Відтак, ТОВ «ФК «Процент» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору № 6918 від 09.02.2024 року.

Разом з тим, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала та допустила прострочення повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.

Відповідно, станом на 19.03.2025 у відповідача утворилась заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 50625,00 грн., за період з 09.02.2024 року по 08.02.2025 року, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості за договором № 6918 від 09.02.2024 року.

Відповідно до запитуваної інформації, яка скерована на адресу суду 16.04.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Направлено Виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 09.02.2024 по 14.02.2024, яка містить зарахування на суму 5 000,00 грн., та номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 09.02.2024 14.02.2024 р.р. (а.с. 63- 64)

Разом з тим суду не надано доказів своєчасного виконання відповідачем взятих на себе згідно кредитного договору зобов`язань.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, яка відповідачем не спростована жодними доказами.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст.526,527,530,611,651,1048,1050,1054 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 509 ЦК Українивстановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно ізст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК Українипередбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до абзацу 3 ч.1ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини. Підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язаний його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено.

Згідност. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.ст.1048,1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув та не сплатив відсотки за користування кредитом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з усіма запропонованими умовами договору, зокрема з умовами нарахування процентів, підписавши кредитний договір, вона розуміла, яка сума надається, на який строк, та на яких умовах застосовується та чи інша процентна ставка, відповідачка підтвердила це своїм електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, та відповідно погодилася зі всіма умовами кредитного договору, підписавши його.

Натомість відповідачка не надала суду жодних доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, не довела відсутність заборгованості або неправильність чи необґрунтованість її розміру, яку позивач просив стягнути, доказів, які б свідчили про відсутність вільного волевиявлення учасників правочинів або невідповідності їх внутрішньої волі на укладення кредитного договору суду також не надано.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До матеріалів справи долучено копію договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року (а.с. 45-46), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Руденка К.В. (а.с.47), довіреність від 03.06.2024 року (а.с.48), акт прийманняпередачі наданих послуг № 18 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року (а.с.49), витяг з реєстру №1 до акту прийманняпередачі наданих послуг № 18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року.(а.с. 50)

Згідно витягу з реєстру №1 до акт прийманняпередачі наданих послуг № 18 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024, витрати понесені позивачем на правову допомогу становлять 10 000 гривень, а саме підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 6918 від 09.02.2024 р. та клопотання про витребування доказів 9 000 гривень та складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за кредитним договором № 6918 від 09.02.2024 р - 1000 гривень, а всього на загальну суму 10 000 гривень.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача, необхідно зменшити з 10 000,00 грн. до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,95,133,137,141,223,247-279,354 ЦПК України, ст.ст.207,509,526,530,536,610,611,625,1046-1050,1054,1056-1, ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (Код ЄДРПОУ 41466388, адреса місця знаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4) заборгованість за кредитним договором № 6918 від 09.02.2024 року та за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі50 625,00 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень, за період з 09.02.2024 року по 08.02.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (Код ЄДРПОУ 41466388, адреса місця знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та понесені витрати на правову допомогу у розмірі3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення не проголошувалося в силу ч. 4ст. 268 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Кіцманський районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, адреса місця знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.І. Мінів