Постанова № 12752015, 07.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.10 Справа №2а-14563/10/9/0170

(11:37год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманко Є.О., при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Торгового дому "Валенсія"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення № 0005942303 недійсним

Представники сторін:

представник позивача, Біда Володимир Андрійович, довіреність № БН від 01.09.10р.;

представник відповідача не зявився.

Суть спору: Торговий дім "Валенсія"звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання рішення № 0005942303 від 08.04.2010р. недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, висновки ДПІ у м. Сімферополі та попередні дії по організації та проведенню перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому позивач зазначає, що особи, які проводили перевірку не надали представнику ТД "Валенсія", а лише продавцю, особу якої вони не встановили, направлення на планову перевірку, копія наказу на проведення перевірки відсутня, затверджений графік проведення планових перевірок відсутній та в акті не вказані. Позивач також зазначає, що у акті перевірки ДПІ дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари №003563/0446/01/09/23/23870622 від 29.03.10р. по торгівельній точці позивача за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/К/Маркса, буд. 6/8-10, відсутні дані про попереднє письмове повідомлення за десять днів позивача про проведення планової перевірки. Що стосується порушень встановлених перевіркою позивач зазначає, що він має усі необхідні дозвільні рішення на проведення операцій по продажу товарів харчування, тютюнових та алкогольних виробів, на підприємстві ведеться облік усіх журналів та зберігаються стрічки проведення розрахункових операцій, ведеться бухгалтерський облік товарно-матеріальних цінностей, чек покупцеві видавався, що підтверджується наданим чеком №9272 від 29.03.10р. станом на 13:51. Позивач зазначає, що як доказ наявності вказаного порушення повинна бути покупюрна опис з підписами двох сторонніх осіб, яка відсутня. Враховуючи викладене позивач вважає, що застосування фінансових санкцій по ст.17 п. 4 Закону України Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” безпідставне.

В судове засідання, що відбулося 30.11.10р., представник відповідача надав заперечення на позов, у яких зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем приписів п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон №265), а саме: незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку 0310 (звіт якого виконано після завершення звітної доби, тобто пізніше 00:00 годин). Вказане порушення стало підставою прийняття спірного рішення.

У судовому засіданні, що відбулося 07.12.10р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений під розписку, про причини неявки суду не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Торговий дім "Валенсія" є юридичною особою, ідентифікаційний код 24870622, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.13).

29.03.10 р. на підставі направлення №710/23-3 від 23.03.10р., виданого Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим (а.с.22), головними державними податковими ревізорами - інспекторами Державної податкової адміністрації в АРК була проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтва про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій, в магазині розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна 6/К. Маркса, 8-10, діяльність в якому здійснює позивач.

Перевірка магазину була проведена у присутності особи, яка представилась продавцем позивача та здійснювала розрахунки із покупцями, а саме у присутності ОСОБА_3, яка була ознайомлена з направленням на перевірку та отримала його примірник, про що свідчить її підпис на направленні (зворотній бік а.с.30).

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2010 року реєстраційний номер №003563/0446/01/09/23/24870622, за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 9 ст. 3 Закону №265, у зв'язку із незабезпеченням щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0310 за робочий день 18.02.10р., який роздруковано 19.02.10р. (а.с.31-33).

Акт перевірки підписано ОСОБА_3, про що зроблено запис у акті перевірки (зворотній бік а.с.32).

На підставі акту перевірки і відповідно до п. 4 ст. 17 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн. (а.с.29).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Що стосується правомірності повноважень перевіряючих щодо проведення перевірки з контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій у магазині, діяльність в якому здійснює позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008р. № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

- планові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

- планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленні на перевірку від 23.03.10р. №710/23-3 строком дії з 24.03.10р. по 31.03.10р. зазначений вид перевірки - планова (а.с.22).

За характером перевірки, яка була проведена 29.03.10р., ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку було проведено 29.03.10р., за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналів направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

При дослідженні питання про вручення позивачу направлення на перевірку судом встановлено, що посадові особи, яким було доручено проведення планової перевірки позивача, ознайомили та надали примірник направлення на перевірку від 23.03.10 р. №710/23-3 продавцю ОСОБА_3 29.03.10р., тобто перед початком проведення перевірки, що підтверджується підписом продавця на направленні (зворотній бік а.с.30).

Доказів надання перевіряючими позивачу перед проведенням перевірки копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення суду не надано.

Судом встановлено, що на підставі плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на березень 2010р., затвердженого заступником ДПА в АРК, передбачено проведення перевірки магазину за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/К/Маркса, буд. 6/8-10, який належить позивачу (а.с.34-35).

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи саме органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення “план на місяць”, а не планова в розумінні ч.1 ст. 11-1 Закону№509).

Суд, аналізуючи положення статті 11 Закону № 509 прийшов до висновків про те, що поняття “позапланова перевірка” та “позапланова виїзна перевірка” не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття “позапланової виїзної перевірки” у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та “позапланової перевірки” відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме “позапланової перевірки”, а не “позапланової виїзної перевірки”, що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки, тоді як позивач не скористався своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у звязку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення.

Що стосується посилання позивача, як на підставу не правомірності проведення перевірки - не направлення позивачу письмових повідомлень про проведення перевірки, суд зазначає, що ДПІ в м. Сімферополі АРК, яка видала направлення працівникам ДПА в АРК не повинна була направляти позивачу повідомлення про проведення перевірки, одже перевірка позивача, що проводилась 29.03.10р. у магазині позивача за адресою : м. Сімферополь, вул. Пушкіна/К/Маркса, буд. 6/8-10 за своїм характером та змістом є позаплановою і не проводилась за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податку, а є перевіркою з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку, наявності торгових патентів та ліцензій.

Що стосується правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій рішенням №0005942303 від 08.04.2010р., на підставі акту перевірки №003563/0446/01/09/23/23870622 від 29.03.10р., за порушення п.13 ст.3 Закону №265, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що в основу спірного рішення покладені виявлені під час перевірки обставини щодо незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку за 18.02.10р. №0310 (звіт виконано після завершення звітної доби, тобто пізніше 00:00 годин).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що як доказ наявності вказаного порушення повинна бути покупюрна опис з підписами двох сторонніх осіб, яка відсутня, з таких підстав.

Пунктом 9 ст. 3 Закону №265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Зазначена вимога передбачає необхідність друку фіскальних звітних чеків щоденно, тобто до завершення звітного дня (доби).

У разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з пунктом 4 статті 17 вказаного Закону у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 затвердженоВимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування. Уп. 2 цих вимог наведено визначення поняття зміни, під яким розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Водночас пунктом 7 цих вимог передбачено, що всі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. При цьому максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 год., тобто від 00 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв.

Якщо торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

Проте режим роботи господарської одиниці позивача не є цілодобовим, а обмежується часом з 07:00 до 23:00, що відображено у дозвілу №855 на право розміщення обєктів торгівлі, копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, позивач повинен був виконувати друк фіскального звітного чеку до 24 години звітної доби. У судовому засіданні була оглянути Книга обліку розрахункових операцій та зясовано, що фіскальний звітний чек за 18.02.10р. був роздрукований саме 18.02.10р. о 22:09год (звіт виконано до завершення звітної доби, тобто до 00:00 годин).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд вважає, що акт перевірки №003563/0446/01/09/23/23870622 від 29.03.10р. не може вважатися належним доказом вчинення позивачем порушення пункту 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” тому, що факти встановлені у вищенаведеному акті (а саме роздрукування фіскального звітного чеку за 18.02.10р. 19.02.10р.) не доведені відповідачем та спростовані матеріалами справи.

Враховуючи досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку про протиправність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005942303 від 08.04.10р.

Згідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивачем заявлена вимога про визнання оскаржуваного рішення відповідача недійсним суд, враховуючи повноваження суду, визначені ст.162 КАС України, приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог у звязку з необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005942303 від 08.04.10р.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У звязку зі складністю справи судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова складена у повному обсязі та підписана 08.12.10р.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування до Торгового дому "Валенсія" штрафних (фінансових) санкцій № 0005942303 від 08.04.10р. в розмірі 340грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгового дому "Валенсія" судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.