Постанова № 12608488, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року <Час проголошення >№ 2а-9662/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконсалтпромторг»

про стягнення 755000,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Циганкова В. О.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 листопада 2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (далі ДПІ у Подільському районі м. Києва, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконсалтпромторг»(далі ТОВ «Будконсалтпромторг», відповідач 2) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(далі ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», відповідач 1) суми коштів у розмірі 755000,00 грн. та стягнення з відповідача 1 в доход держави суми вартості виконаних робіт у розмірі 755000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для заявленої вимоги є висновок ДПІ у Подільському районі м. Києва про нікчемність договору від 02.07.2008 року №020708/1 про виконання ремонтних робіт, укладеного між відповідачами, за наявністю умислу відповідача 2 на укладання договору завідомо суперечного інтересам держави і суспільства. Такий висновок податковий орган мотивує тим, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2009 року громадянина ОСОБА_2, який значився директором та засновником ТОВ «Будконсалтпромторг», визнано винним у скоєні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі КК України); під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_2 повідомив, що ТОВ «Будконсалтпромторг»зареєстрував на своє імя за винагороду за попередньою змовою із невстановленими особами, до ведення фінансово господарської діяльності вказаного підприємства не мав ніякого відношення.

Позивач вказує також на відсутність необхідних умов для досягнення результатів ТОВ «Будконсалтпромторг»відповідної підприємницької, економічної діяльності, в силу відсутності управлінського та технічного персоналу з посиланням на те, що за даними реєстраційного обліку на вказаному Товаристві значиться одна особа - ОСОБА_2

Позивач вважає, що безтоварна господарська операція за угодою, в результаті якої занижуються податкові зобовязання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

За наведених обставин, позивач просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача 1 проти адміністративного позову заперечив, зазначивши, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними з посиланням на те, що спірна угода не суперечить вимогам закону та інтересам держави, укладена в межах правосубєктності сторін угоди та виконана сторонами повністю. Крім того, відповідач 1 вважає, що не може нести відповідальності за скоєння злочину посадовою особою контрагента, з огляду на те, що податковим органом не встановлено та не доведено умисел сторін угоди на приховування від оподаткування прибутків, а також на те, що на момент виконання спірного правочину ТОВ «Будконсалтпромторг»знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та був зареєстрований платником ПДВ у встановленому законом порядку.

Також відповідач 1 зазначив, що оскільки договір №020708/1 укладено 02.07.2008 року та виконано 25.07.2008 року, про що свідчить Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт, а перевірка ДПІ у Подільському районі м. Києва проводилась з 29.01.2010 року по 09.03.2010 року та Акт про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року складено 15.03.2010 року, то сплив шестимісячний термін виявлення спірного правопорушення, а також пропущений строк застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України.

Відповідач 2 заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки направлялися ТОВ «Будконсалтпромторг»на адресу, внесеною відповідачем 2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч.2 ст.17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»з урахуванням вимог ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

За таких обставин відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(ідентифікаційний код 03149949) зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.12.1993 року.

ТОВ «Будконсалтпромторг»(ідентифікаційний код 35465247) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.10.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Будконсалтпромторг» (підрядник) та ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(замовник) укладено договір №020708/1 від 02.07.2008 року, за яким підрядник зобовязується виконати ремонтні роботи приміщення по вул. Сакальській, 3, а замовник зобовязується здійснити оплату підряднику згідно акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами погоджено Договірну ціну ремонтних робіт на обєкті по вул. Сакальській,3, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (ремонтних робіт на обєкті по вул. Сакальській,3) від 02.07.2008 року. ТОВ «Будконсалтпромторг» надано локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи на обєкті по вул. Сакальській,3.

Як встановлено податковим органом під час планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено Акт про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року від 15.03.2010 року №48/23-611/03149949 (далі Акт перевірки), про виконання вищезазначеного договору сторони оформили Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 25.07.2008 року на суму 755000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 125833,33 грн.). Сума податку на додану вартість в розмірі 125833,33 грн. включено до податкового кредиту ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за липень 2008 року.

Розрахунки за виконані ремонтні роботи між субєктами господарювання проведені у безготівковій формі. ДПІ у Подільському районі м. Києва також встановлено, що ТОВ «Будконсалтпромторг»виписано податкову накладну від 25.07.2008 року за №162 на суму 755000,00 грн. (в тому числі ПДВ 125833,33 грн.).

Суд вважає доведеними доводи ДПІ у Подільському районі м. Києва про нікчемність вказаного правочину, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ч.2 ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Наслідки визнання господарського зобовязання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел субєктів (субєкта) господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобовязання); намір сторін (сторони) угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Як вбачається із Акту перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено, що відповідно до поданих до ДПІ розрахунків по формі №1ДФ у ТОВ «Будконсалтпромторг»у періоді укладання та виконання спірної угоди працював один працівник - ОСОБА_2, який був засновником, керівником та головним бухгалтером в одній особі.

Вироком Подільського районного суду м. Києва по справі №1-271/09 від 14.04.2009 року, що набрав законної сили 01.05.2009 року, гр. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме: фіктивне підприємництво, що полягало у створенні ТОВ «Будконсалтпромторг»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло матеріальну шкоду державі.

Як вбачається з вироку, підставою для його винесення були встановлені зібраними у кримінальній справі доказами обставини щодо вини вказаної особи у створенні фіктивного підприємства «Будконсалтпромторг», внаслідок чого невстановлені слідством особи стали використовувати вказане підприємство для прикриття незаконної діяльності, управляючи підприємством та складаючи фіктивні документи господарської діяльності та податкової звітності від імені ОСОБА_2

Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_2 визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, що встановлено вироком суду.

Всі документи (договір №020708/1 від 02.07.2008 року, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва від 02.07.2008 року, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи будівлі на вул. Сакальській,3, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт, податкова накладна від 25.07.2008 року №162), які свідчать про здійснення спірної угоди (правочину), містять прізвище та підпис особи, яка є відповідальною за складання цих документів з боку ТОВ «Будконсалтпромторг»ОСОБА_2

Вчинення господарських операцій невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обовязки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими субєктами підприємництва.

При цьому, інтерес держави і суспільства у сплаті субєктами господарювання податків випливає з обовязку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: декларацій з податку на прибуток підприємства за 2007 та 2008 роки, поданої ТОВ «Будконсалтпромторг»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Акту перевірки, додатки К1 до декларацій не додавалися; показники у рядках 4.10 К1 «витрати на поліпшення основних фондів»та 07К1 «сума амортизаційних відрахувань»у вищезазначених деклараціях відсутні, що свідчить про те, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

Отже, за відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності відповідачем 2, акт приймання виконаних підрядних робіт, підписані особою, що не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю не може підтверджувати виконання таких робіт. У Акті №1приймання виконаних підрядних робіт зазначено, що ТОВ «Будконсалтпромторг»було здійснено ремонтні роботи замовнику на обєкті по вул. Сакальській,3, однак відповідачами не надано суду доказів на підтвердження транспортування матеріалів для проведення робіт, довіреності на його отримання. Крім того, відповідно до наданих документів немає можливості встановити коло осіб, які виконували наведені роботи.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що виробничі потужності ТОВ «Будконсалтпромторг»необхідні для здійснення ремонтних робіт відсутні. А саме, на балансі підприємства відсутні основні засоби, які могли бути використані для здійснення ремонтних робіт та обліковується як працівник одна особа, що не дає змогу виконати наведені вище роботи, які зазначені в Акті №1приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст.ст. 207 та 208 ГК України, застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним. За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

За наведених правових норм та приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується, що засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі ТОВ «Будконсалтпромторг»ОСОБА_2 не здійснював самостійної, ініціативної, систематичної діяльності, що суперечить ст.42 Конституції України, а також моральним засадам суспільства у сфері здійснення підприємницької діяльності, у суду є достатні підстави для висновку про нікчемність спірної угоди.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Санкція, передбачена ч. 1 ст. 208 ГК України є адміністративно господарською в розумінні ст. 238 цього ж Кодексу, а, отже, може застосовуватись з дотриманням строків, встановлених ст. 250 цього Кодексу - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Санкція, передбачена, ч. 1 ст. 208 ГК України відповідає цьому визначенню.

Ця санкція є публічно правовою конфіскаційною адміністративно господарською санкцією за порушення імперативної вимоги закону (яка полягає у забороні вчинення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства).

Органом державної влади, уповноваженим застосовувати таку санкцію, згідно ч. 6 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 208 ГК України є суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст. 217 ГК України така санкція може застосовуватись лише до тих субєктів господарювання, які скоїли порушення.

У спорі, що розглядається, угода, укладена та виконана сторонами у 2008 році, отже, річний строк для застосування санкції пропущений.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 02.12.2010 року.