Рішення № 125927846, 25.02.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2025 року справа №520/23394/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання - Полянчикової Ольги Михайлівни,

за участю представника позивача - Зуб Світлани Юріївни,

представника відповідача - Краснокутцької Наталії Павлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення «Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку платника податків - фізичну особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )» від 01.05.2024 №1422, прийняте відповідачем;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Ш» про нарахування штрафних санкцій від 02.05.2024 №00238432409 у сумі 1561,63 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «ПС» про нарахування штрафних санкцій № 00238522409 від 02.05.2024р. у сумі 1020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «ПС» про нарахування штрафних санкцій за порушення, передбачені статтею 120 Податкового кодексу України від 02.05.2024 №00238492409 у сумі 680,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Р» про нарахування податкових зобов`язань з військового збору за 2022-2023 роки від 02.05.2024 №00238362409 на загальну суму 36827,40 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Р» про нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб № 00238402409 від 02.05.2024р. на загальну суму 441 928,81 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Р» про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 02.05.2024 №00238322409 на загальну суму 1 456 273,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 24.06.2021 по 08.05.2023, та повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 24.06.2021 по 08.05.2023, на підставі Акту перевірки від 03.04.2024 №14682/20-40-24-09-04/3150107468 (далі по тексту Акт перевірки) прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає вказані рішення податкового органу протиправними, а відтак просить суд їх скасувати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.09.2024 із повідомленням учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та впродовж трьох днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, позивачу протягом семи днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Відповідач 19.09.2024 засобами електронного суду направив відзив на позовну заяву, який надійшов до канцелярії суду 20.09.2024. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку прийняті ГУ ДПС у відповідності до норм діючого податкового законодавства, а при прийнятті оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Харківській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, що правових підстав вважати прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення неправомірним немає.

Позивач 26.09.2024 через електронний суд надіслав відповідь на відзив, де зазначено, що у зв`язку з помилковими висновками ГУ ДПС у Харківській області наведеними в Акті перевірки, щодо проведення забороненої діяльності для платників єдиного податку та неправомірного нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій за податками, платником яких позивач не була, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення рішення та рішення про анулювання права на єдиний податок 2 групи є незаконними та потребують скасуванню.

Відповідач 30.09.2024 засобами електронного суду надіслав заперечення на відповідь на відзив в яких також наголошує, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку першої - третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки, на думку контролюючого органу, такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зазначає, що у порушення підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.3 статті 298 ПК України не здійснено перехід на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, а саме з 01.10.2022 року. Керуючись п. 299.11 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку другої групи ПП-ФО ОСОБА_1 підлягає анулюванню з 01.10.2022. Таким чином, доходи позивача за період з 01.10.2022 по 08.05.2023 обраховано контролюючим органом за загальною системою оподаткування, особливості оподаткування доходів від здійснення якої встановлено статтею 177 ПК України (детально викладено у п.п. 2.1.2 Акту перевірки). Відповідач вважає, що позивачем не було дотримано умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Позивачем 22.10.2024 подано додаткові пояснення, в яких вона не погоджується з висновками відповідача, зазначає, що заборонена для спрощеної системи оподаткування діяльність позивачем не здійснювалась, натомість ГУ ДПС у Харківській області здійснено подвійне оподаткування діяльності підприємця, яка не була заборонена для єдиного податку 2 групи, та вказує на те, що у даному випадку має місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Представник відповідача 04.11.2024 надіслала до суду додаткові пояснення, якими виправлено технічні помилки, які було допущено у відзиві на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, зазначала, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв`язку із чим просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13, пункту 925 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.02.2024 №642-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за період з 24.06.2021 по 08.05.2023, повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 24.06.2021 по 08.05.2023.

Перевірка проведена у приміщенні ГУ ДПС за адресою: вулиця Петра Болбочана, будинок 25, місто Харків.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 24.06.2021 по 08.05.2023 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Тобто, дата державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 08.05.2023, номер запису 2004800060001259477.

Перевіркою встановлено, що фактично у період з 24.06.2021 по 08.05.2023 позивач згідно наданих документів здійснювала такі види діяльності: 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (основна).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за період діяльності, що перевірявся перебувала: у періоді з 24.06.2021 по 30.06.2021 на загальній системі оподаткування, у періоді з 01.07.2021 по 30.09.2021 на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку 2-ї групи, у періоді з 01.10.2021 по 16.08.2022 на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку 3-ї групи (5%), у періоді з 17.08.2022 по 30.09.2022 на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку 3-ї групи (2%), у періоді з 01.10.2022 по 08.05.2023 на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку 2-ї групи.

За результатами проведеної контролюючим органом перевірки встановлено наступні порушення:

- п.177.1, п.177.2, п. 177.5 ст.177 ПК України, а саме занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 353 543,05 гривень, у тому числі за 2022 рік 96 201,98 гривень, за 2023 рік 257 341,07 гривень;

- порушено п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та занижено військовий збір на загальну суму 29 461,92 гривень, в тому числі за 2022 рік на 8016,83 гривень, за 2023 рік на 21445,09 гривень;

- п. 181.1 ст. 191, п. 183.1, 183.2, 183.10 ст. 183, п. п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України, встановлено заниження ПДВ на загальну суму на суму 1 165 019 гривень, в тому числі за листопад 2022 року у сумі 12 821 гривень, грудень 2022 року 37 563,00 гривень, січень 2023 року 288 842 гривень, лютий 2023 року у сумі 507 871 гривень, березень 2023 року на суму 285726 гривень, квітень 2023 року на суму 32 196 гривень;

- п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47, п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 ПК України, а саме ненадання декларації про майновий стан і доходи за 2022-2023 роки;

- п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п. п. 176.2.«б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме не відображені ознаки виплачених сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них за отримані товари/послуги за жовтень 2022 року, ненадання податкового розрахунку за 4 квартал 2022 року;

- п. п. 9.6. пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України несвоєчасно перераховано узгоджені податкові зобов`язання за серпень 2022 року у сумі 31232,69 гривень.

- п. п. 6 п. п. 291.5.1 пункту 291.5 статті 291, підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.3 статті 298 та керуючись п. 299.11 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку другої групи ПП-ФО ОСОБА_1 підлягає анулюванню з 01.10.2022р.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення - №00238322409 форми «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1456273,75 грн (за податковим зобов`язанням у сумі 1165019,00 грн та штрафних санкцій 291254,75); - №00238362409 форми «Р» про збільшення грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 36827,40 грн (за податковим зобов`язанням у сумі 29461,92 грн та штрафних санкцій 7365,48); - №00238402409 форми «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 441928,81 грн (за податковим зобов`язанням у сумі 353543,05 грн та штрафних санкцій 88385,76 грн); - №00238432409 форми «Ш» про застосування штрафної санкції на суму 1561,63 грн. за затримку сплати єдиного податку з фізичних осіб; - №00238492409 форми «ПС» про застосування штрафної санкції на суму 680,00 грн. за ненадання декларацій про майновий стан і доходи за 2022-2023; - № 00238522409 форма «ПС» про застосування штрафної санкції на суму 1020,00 грн. за ненадання податкового розрахунку сум доходу зарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2022 року; та рішення щодо анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку від 01.05.2024 №1422, які направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з «повідомленням про вручення» 02.05.2024.

Позивачем подано заперечення до Акту перевірки та скаргу на прийняті податкові повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 12.07.2024 №21477/6/99-00-06-01-03-06 Державна податкова служби України залишила без змін зазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області та рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.05.2024 №1422 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, а скаргу без задоволення. Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам сторін, суд зазначає таке.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, став висновок про віднесення надання позивачкою у серпні та жовтні 2022 року поворотної безвідсоткової фінансової допомоги до діяльності у сфері фінансового посередництва і тим самим здійснення позивачкою виду діяльності, що позбавляє права на застосування спрощеної системи оподаткування та у відповідності до п. п. 5 п. п. 298.2.3 ст. 298.2 ПК України зобов`язана перейти зі сплати єдиного податку на сплату інших податків та зборів.

Перевіркою встановлено і не спростовано у ході судового розгляду, що позивач як «Позикодавець» протягом 2022-2023 років надавала поворотну безвідсоткову фінансову допомогу ТОВ «Алюр трейд» (код 43352508) згідно договору від 15.08.2022 №15/08-1 у розмірі 158358,05 гривень, станом на 06.10.2022 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу повернуто повністю у загальній сумі 158358,05 гривень; згідно договору від 19.09.2022 №19/09-1 у розмірі 73000,00 гривень, станом на 11.10.2022 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу повернуто повністю у загальній сумі 73000,00 гривень, згідно договору від 20.09.2022 №20/09-1 у розмірі 767265,00 гривень, станом на 10.02.2023 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу повернуто повністю у загальній сумі 767265,00 гривень; та ТОВ «Алюр плюс» (код 34860245) згідно договору від 15.09.2022 №15/09-1 у розмірі 370085,97 гривень, станом на 22.03.2023 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу повернуто повністю у загальній сумі 370085,97 гривень.

Надання поворотної фінансової допомоги фізичною особою не є наданням фінансових послуг у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фізична особа не є надавачем послуг фінансового посередництва.

Окрім того, контролюючим органом не визначено розміру сум доходів від такої діяльності які б підлягати оподаткуванню.

Відповідач не висловлював сумнівів щодо відсутності доходів у позивача від надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у періоді, що перевірявся за наведеними договорами.

Доходу від надання короткочасної поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивач не отримувала, та у деклараціях про доходи не відображала, окрім того, навіть під час перевірки контролюючий орган такий дохід від фінансової діяльності не встановив.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Як визначено пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Судом встановлено, що у перевірений період позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, а саме - на другій групі.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

За приписами пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з підпунктом шостим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Відповідно до підпункту п`ятого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Основою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючого органу стало позбавлення позивача права на застосування спрощеної системи оподаткування з 01.10.2022р. На думку контролюючого органу, зазначене обумовлено наданням позивачем у серпні - вересні 2022 року поворотної безпроцентної фінансової допомоги юридичним особам.

Відповідно, на думку контролюючого органу, якщо, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, позивач має право сплачувати єдиний податок замість низки інших податків, то у разі порушення вимог щодо застосування цієї системи зобов`язаний перейти на загальну систему оподаткування. З огляду на позицію контролюючого органу, з 01.10.2022 позивач мала застосовувати загальну систему оподаткування. Це, у свою чергу, означало необхідність нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, а також інших встановлених законодавством обов`язкових платежів.

Слід зауважити, що за відсутності інших підстав для нарахування грошових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вирішальним у даному спорі є встановлення факту того, чи дійсно позивача порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування у перевірений період.

Позивач зазначає, що кошти, надані за договорами про надання поворотної фінансової допомоги не відносяться до діяльності у сфері фінансового посередництва, оскільки така діяльність не передбачає прибутку.

Судом встановлено, що ПК України не містить визначення поняття «фінансове посередництво».

На підставі абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі по тексту - Закон України №2664) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Як визначено абзацом 6 частини першої статті 1 Закону України №2664 ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, капіталу та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 1 Закону України №2664 учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об`єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; клієнти. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг.

Відповідно до позицій Класифікації видів економічної діяльності, який набрав чинності з 1 січня 2012 року згідно з Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 530, визначено секцію К «Фінансова та страхова діяльність»: КВЕД, зокрема, клас 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення», клас 64.92 «Інші види кредитування», клас 64.99 «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення».

Згідно Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної служби статистики від 01.09.2020 №264, секція «Фінансова та страхова діяльність» включає надання фінансових послуг, у т. ч. страхування, перестрахування та діяльність пенсійних фондів, а також надання допоміжних фінансових послуг. Ця секція також включає діяльність власників активів, таких як холдингові компанії та трасти, фонди та інші подібні фінансові суб`єкти.

Пояснення до розділу 64 - цей розділ включає діяльність, пов`язану із залученням і перерозподілом фінансових коштів, крім тих, які призначені для цілей страхування, пенсійного забезпечення або обов`язкового соціального страхування.

Пояснення до групи 64.1 - ця група включає одержування коштів у формі перевідних депозитів (депозитів до запитання), тобто засобів, що мають певне грошове вираження і надходять на нерегулярній основі з нефінансових джерел, крім діяльності центрального банку.

Пояснення до класу 64.19- цей клас включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, а також надання кредитів і позик. Надання кредитів може виконуватися в різних формах, таких як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо. Грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи, крім центрального банку, такі як: комерційні банки, ощадні банки, кредитні спілки.

Отже, лише визначене коло суб`єктів господарювання із зареєстрованим відповідним видом діяльності, можуть надавати фінансові послуги.

Як вбачається з акту перевірки, серед обраних позивачем видів діяльності, не значились такі її види, як надання фінансових послуг чи здійснення інших видів грошового посередництва.

Зі змісту копій договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, які були предметом податкової перевірки, встановлено, що за їх умовами позивач, як позикодавець, надавала позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальника зобов`язувалися повернути надані грошові кошти у строки, передбачені договором.

Крім того, зазначені договори передбачали, що поворотна фінансова допомога надається позичальникам на безоплатній основі, тобто плата за користування коштами не стягувалася.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що укладення такого договору не мало на меті отримання позивачем прибутку та, виходячи з наведених положень чинного законодавства, не може розцінюватись як надання позивачем послуг з фінансового посередництва.

Податковою перевіркою не встановлено випадків отримання позивачем плати за надання поворотної фінансової допомоги позичальникам, так само, як і не виявлено випадків порушення позичальниками строків повернення коштів, отриманих як поворотна фінансова допомога, що було підтверджено представником контролюючого органу під час розгляду справи у судових засіданнях.

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем грошові кошти позивачем надавались на умовах повернення без нарахування відсотків на суму позики або інших компенсацій (поворотна фінансова допомога).

Системний аналіз зазначених положень свідчить, що надання власних коштів у якості поворотної фінансової допомоги (позики) не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються у позику.

Надання поворотної фінансової допомоги іншій особі може розцінюватись як фінансове посередництво, виключно у разі отримання та перерозподілу фінансових коштів.

Проте, надана позивачем позика не була пов`язана з отриманням та перерозподілом коштів, відповідно, не містила ознак фінансового посередництва.

З огляду на зазначене є безпідставними доводи відповідача, що діяльність з надання фізичною особою-підприємцем поворотної безвідсоткової фінансової допомоги іншим суб`єктам господарювання має розглядатися як підприємницька діяльність у сфері фінансового посередництва.

Окрім того, надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.

Податковою перевіркою не встановлено випадків отримання позивачем плати за надання поворотної фінансової допомоги позичальникам, так само, як і не виявлено надання будь-яких інших компенсаційних виплат за надану позику.

Щодо доводів відповідача про те, що надання поворотної фінансової допомоги носило постійний, а не разовий, характер, суд зазначає, що надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво, виключно якщо воно здійснюється на постійній основі. Проте, як було зазначено, надана позивачем фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг. Натомість, кількість її надання не обмежена законодавством.

Таким чином, надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не може вважатись грошовим посередництвом в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010, оскільки наданні кошти передавалися саме як безвідсоткова поворотна фінансова допомога, а не як позика, про що йдеться у класі 64.19 КВЕД-2010.

Суд зазначає, що у межах спірних правовідносин, усі рішення, які оскаржуються, взаємопов`язані між собою, мають однакову природу та прийнятті за однією підставою, а саме зважаючи на порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування та у зв`язку із висновком контролюючого органу про те, що надання поворотної фінансової допомоги є діяльністю у сфері фінансового посередництва. Іншого відповідачем не вказано у заявах по суті справи.

За наведених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, у той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав.

Беручи до уваги наведене у сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 18168,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області «Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку платника податків - фізичну особу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )» від 01.05.2024 №1422.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238432409 за формою «Ш» про нарахування штрафних санкцій у сумі 1561,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238522409 за формою «ПС» про нарахування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238492409 за формою «ПС» про нарахування штрафних санкцій за порушення, передбачені статтею 120 Податкового кодексу України у сумі 680,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238362409 за формою «Р» про нарахування податкових зобов?язань з військового збору за 2022-2023 рік на загальну суму 36827,40 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238402409 за формою «Р» про нарахування податкових зобов?язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 441 928,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.05.2024 №00238322409 за формою «Р» про нарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 456 273,75грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 168,00 грн (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА