Рішення № 125927683, 18.03.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7340/24

18 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом №49 від 23.09.2024 (повідомлення №4797 від 24.09.2024); зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву позивача від 23.09.2024 та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).

Позов обґрунтований тим, що 23.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та надав необхідні документи. Розглядаючи заяву позивача від 23.09.2024 про надання відстрочки, Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол від 23.09.2024 №49) ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з таких причин: наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ); не доведено, що такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Позивач не погоджується з підставами відмови у наданні відстрочки, через що звернувся до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), встановлено строк для подання відзиву. Також залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

27.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення регламентує Порядок №560. Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII. Серед таких документів для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, є документи, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ; або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Крім того, звертає увагу, що позивачем не було надано ні один із вищезазначених документів з метою підтвердження неможливості інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи.

Щодо вимоги зобов`язального характеру про надання відстрочки, то відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не має повноважень розглядати та приймати рішення про надання відстрочки, такими повноваженнями наділена відповідна Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Така вимога є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки саме Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядає документи військовозобов`язаних та приймає рішення на їх підставі.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.37-40).

Ухвалою суду від 30.01.2025 залучено другого відповідача Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 при ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2), розгляд справи розпочато спочатку.

Копія ухвали про залучення другого відповідача у справі від 30.01.2025 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу 2 на його поштову адресу та доставлено 05.02.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.70).

Відповідач 2 відзив на позов у строк, встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі), до суду не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25.02.2025 про витребування доказів зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 10.03.2025 (включно) надати суду докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, щодо перебування його сестри ОСОБА_3 за кордоном та неможливість у зв`язку з цим здійснювати постійний догляд за матір`ю.

На виконання вимог ухвали позивачем 07.03.2025 надано копію паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_3 (а.с.77-84).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним (а.с.51).

23.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (а.с.12, 50).

На підтвердження підстав для отримання відстрочки позивачем одночасно з заявою надано ІНФОРМАЦІЯ_4 завірені копії наступних документів: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 243283, виданої ОСОБА_2 від 04.04.2023, якій встановлена ІІ група інвалідності, загальне захворювання; свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; паспорта громадянина України заявника серії НОМЕР_2 та картки платника податків; паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 та картки платника податків; акт про встановлення факту догляду №96 від 17.07.2024 за формою згідно з додатком 8 до Порядку №560; довідка про склад сім`ї, військово-обліковий документ (а.с.51-63).

Дана заява розглядалася на засіданні Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 23.09.2024. Комісією прийнято рішення стосовно ОСОБА_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку з недотриманням вимог до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, а саме те, що наявні інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ); не доведено, що такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) (протокол №49 від 23.09.2024, пункт 65, а.с.47-49).

Про прийняте рішення ОСОБА_1 проінформовано листом ІНФОРМАЦІЯ_4 у виді повідомлення від 24.09.2024 №4797 (а.с.16).

Позивач вважає, що має достатньо підстав для надання відстрочки від проходження військової служби в особливий період з огляду на необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю, особою з інвалідністю ІІ групи, та фізичної відсутності інших членів сім`ї, які за законам зобов`язані здійснювати догляд за матір`ю, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, чинних 18.05.2024).

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

18.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII, яка передбачає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

16.08.2024 Порядок № 560 доповнили новим пунктом 58-1 (чинним з 21.08.2024) такого змісту: військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Предметом позову у цій справі є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, у зв`язку із наявністю іншої особи, яка не є військовозобов`язаною та відповідно до закону зобов`язана утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Отож у додатку 5 до Порядку №560 чітко визначено перелік документів, які необхідно подати, для підтвердження факту неможливості догляду за одним із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, іншим членом сім`ї невійськовозобов`язаним. Зокрема, один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи. Виключеннями для таких осіб, є чотири випадки, коли кожен з них: є сам особою з інвалідністю; потребує постійного догляду; перебуває під арештом (крім домашнього); відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Як встановлено судом до заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 додав документи, що підтверджують наявність інвалідності у його матері ОСОБА_2 ІІ групи довічно - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, № 243283 від 04.04.2023, у довідці причина інвалідності вказана загальне захворювання, висновок про умови та характер праці праця в спеціально створених умовах; родині зв`язки підтверджені свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 31.05.2024 №51 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним зареєстровані і проживають: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Разом з ним зареєстровані, але не проживають: батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.60).

Водночас зміст пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 стосується надання відстрочки військовозобов`язаним, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

При цьому, в контексті статті 23 Закону №3543-XII варто розмежовувати поняття «утримання» та «догляд», які є різними та не завжди збігаються. Підстави для надання відстрочки за пунктом 13 цієї статі пов`язують можливість її надання при відсутності інших невійськовозобов`язаних, які відповідно до закону зобов`язані утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи.

Підставою для відмови у наданні відстрочки відповідачем вказано: наявні інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

У позивача є рідна сестра ОСОБА_3 . Неможливість здійснювати постійний догляд донькою за матір`ю ОСОБА_2 пояснюється проживанням доньки за кордоном в Чеській Республіці, щодо неможливості утримувати матір пояснень позивач не надає.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України. Відповідно до статті 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Згідно зі статтею 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тобто, зазначений обов`язок виникає, якщо члени сім`ї потребують матеріальної допомоги та непов`язаний зі станом здоров`я, встановленою інвалідністю та нездатністю особи до самообслуговування у зв`язку з чим ця особа потребує постійного догляду.

Суд уже зауважував, що в контексті статті 23 Закону №3543-XII варто розмежовувати поняття «утримання» та «догляд», які є різними та не завжди збігаються. Постійний догляд це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Тобто, «здійснювати утримання за батьками» це надання матеріальної допомоги, в той час як «постійний догляд» це вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

Також суд зазначає, що перебування особи за кордоном, яка за законом зобов`язана утримувати своїх батьків, законодавством не визначено, як підставу неможливості виконання відповідного обов`язку.

У цій справі суд встановив, що донька ОСОБА_2 (особи з інвалідністю) не є військовозобов`язаною; є працездатною; зобов`язана здійснювати догляд за матір`ю в силу статей 172, 202 Сімейного кодексу України; не є особою з інвалідністю, не потребує постійного догляду, не перебуває під арештом, не відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Отож, на переконання суду, позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надано належних доказів того, що він є єдиною особою, хто може утримувати матір, зокрема, про неможливість здійснення такого її повнолітньою донькою, яка не є військовозобов`язаною та зобов`язана за законом утримувати свою матір.

Будь-які інші об`єктивні або суб`єктивні чинники, як-от відсутність у вказаних осіб фактичної чи матеріальної можливості утримувати своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або, наприклад, перебування за кордоном, небажання особи виконувати цей свій обов`язок, не свідчать про дотримання такої обов`язкової умови для набуття військовозобов`язаним права на відстрочку відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, як відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону повинні утримувати визначених даною нормою осіб з інвалідністю.

Додатково суд зазначає про обов`язок утримання одного з подружжя, який передбачений у статті 75 Сімейного кодексу України. Батько позивача ОСОБА_5 та чоловік особи з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 законодавчо зобов`язаний забезпечувати утримання ОСОБА_2 , а його статус невійськовозобов`язаної особи (досяг 61 року) додатково підтверджує можливість виконання цього обов`язку.

Відтак, судом встановлено, що відповідач у встановлені законом спосіб та порядок за наявності обґрунтованих підстав відмовив позивачу в наданні відстрочки від призову за мобілізацією.

Суд акцентує увагу, що позивач просить надати відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, а не пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Наявність сестри, яка проживає в іншій країні могла б мати вплив на надання відстрочки за умови, якби позивач був зайнятий постійним доглядом за хворою матір`ю, яка потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Однак, за пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які не лише мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, а й за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Ще суд зауважує на тому, що наданий разом з заявою про надання відстрочки акт про встановлення факту здійснення догляду за особою від 17.07.2024 (за формою, передбаченою у додатку 8 до Порядку №560) не є підставою для вирішення питання надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII з огляду на внесені зміни до пункту 61 Порядку №560, які набули чинності на час подання заяви ОСОБА_1 23.09.2024 до відповідача про надання відстрочки.

Так, пункт 61 Порядку №560 у редакції, чинній до 21.08.2024, передбачав, що військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Далі норми цього пункту передбачали, що для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов`язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім`я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання. За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом матеріалів складає акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Проте редакція пункту 61 Положення №560 з 21.08.2024 (з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів від 16.08.2024), вже стосується лише військовозобов`язаних, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тобто для осіб, які претендують на відстрочку відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, виключено необхідність подання акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), бо фактично таким військовозобов`язаним право на відстрочку пов`язується з наявністю інших умов (відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати).

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_1 до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 документи не свідчать про те, що в його матері, відсутні інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати, що в свою чергу унеможливлює надання позивачу відстрочки за пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на відмову у позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.