Рішення № 125885462, 17.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14997/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» (далі позивач або ТОВ АРНІКА 78) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою В4 від 09.06.2022 № 00097620702 Головного управління ДП С у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 прийнято справу № 640/14997/22 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 20.01.2022 по 28.01.2022 Чоп`як Іриною, заступником начальника відділу перевірок у телекомунікаційній та IT сферах управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Лозицьким Валерієм, головним державним інспектором відділу перевірок у телекомунікаційній та IT сферах управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненням, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2022 № 476-п, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АРНІКА 78, з питання щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами проведення вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено Акт від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АРНІКА 78 з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі Акт), яке становить більше 100 тис. грн. за листопад 2021 року.

До вказаного Акту 18.02.2022 позивачем були додані заперечення, за результатами розгляду яких складено лист про розгляд заперечення від 07.06.2022 р. № 4937/1/26-05-07-02-04-09, яким висновки Акту було залишено без змін. Даний лист було отримано позивачем 14.06.2022.

В подальшому, на підставі вказаного Акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 09.06.2022 №00097620702 яким відповідачем було помилково та необґрунтовано: встановлено порушення позивачем п .198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України і на цій підставі - зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 938108,00 грн. через взаємовідносини з ТОВ «Ай кью Констракшин».

Свої висновки щодо порушень допущених позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Ай кью Констракшин» відповідач детально не обґрунтовує.

В Акті наявна лише інформація про зареєстровані ТОВ «Ай кью Констракшин» на користь позивача податкові накладні. В той же час, договори, акти виконаних робіт та банківські виписки, що підтверджують умови та сутність укладених угод, підтверджують факти оплати та отримання робіт, в Акті невідображені. Зазначив, що оригінали вказаних документів надавались в ході проведення перевірки, проте, з незрозумілих причин для позивача, вони проігноровані відповідачем в Акті.

Також в Акті наведено інформацію про порушення ТОВ «Ай кью Констракшин» термінів подання фінансової звітності за 2020 рік, неподання звітів 20-ОПП до податкового органу, відсутність придбання послуг оренди офісних та складських приміщень та взаємовідносини даного підприємства з ТОВ «Самбуд інжиніринг» щодо проведення ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні закладу громадського харчування розташованого за адресою м. Київ вул. Закревського 75/2 в серпні 2021 року на загальну суму 78 443,3 грн.

Проте, причинно-наслідковий зв`язок всієї вищенаведеної інформації про ТОВ «Ай кью Констракшин» та третіх осіб, які визначені в Акті порушеннями вимог ПК України, з позивачем жодним чином не розкрито.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 14.06.2022 засобами поштового зв`язку.

Враховую чи те, що позивач був незгодним із висновками Акту та оскаржуваного рішення та керуючись вимогами п. 56.2 ПК України, позивач звернувся до контролюючого вищого рівня (Державної податкової служби України) із скаргою про перегляд оскаржуваного рішення.

Однак, рішенням Державної податкової служби України від 10.08.2022 № 8957/5/99-0006-01-03.06, скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

На підставі вищезазначеного, позивач переконаний, що оскаржуване рішення є таким, що суперечить чинному законодавству України, дійсним обставинам справ и та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

09.10.2022 відповідачем ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини перевіряємого підприємства - ТОВ «АРНІКА 78» з ТОВ "АЙ КЬЮ КОНСТРАКШЕН" на загальну суму 5628,65тис.грн., в т.ч. ПДВ - 938,12тис.грн. Позивачем надано запит від 25.01.2022 щодо надання до перевірки первинних документів, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ "АЙ КЬЮ КОНСТРАКШЕН", а саме, документи, на підставі яких здійснювалося відображення операцій з поставки/придбання товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту липня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2021 року, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним податкових декларацій з ПДВ липня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2021 року.

Під час проведення перевірки було проаналізовано наявну в Головному управлінні ДПС у м. Києві інформацію по ТОВ "АЙ КЬЮ КОНСТРАКШН", отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та встановлено наступне: -

зареєстроване - 25.06.2018; - статутний фонд - 1000 грн. - вид діяльності - 41.10-ОРГАНЇЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА БУДІВЕЛЬ; - чисельність працюючих в першому кварталі 2021 року - 2 особи, згідно Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року; - чисельність працюючих в періоді взаємовідносин - 4 особи, згідно Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2021 року, однак: відповідно до повідомлення «про прийняття працівника на роботу» від 26.07.2021 № 9205407220 прийнято на роботу 2 особи з датою початку роботи - 27.07.2021; від 26.07.2021 № 9205850355 прийнято на роботу 1 особу з датою початку роботи 27.07.2021; відповідно до повідомлення від 30.09.2021 № 9286512024 прийнято на роботу 1 особу з датою початку роботи - 01.10.2021.

Згідно фінансового звіту малого підприємства станом на 31.12.2020 - основні фонди відсутні. Фінансовий звіт малого підприємства подано до податкового органу із запізненням 25.05.2021. при тому що граничний строк подачі звіту за 2020 рік до 01.03.2021 року.

Відомості про об`єкти оподаткування відсутні, повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність. Форма №20-ОПП до податкового органу не подано.

Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг оренди офісних, складських приміщень для здійснення фінансового -господарської діяльності.

За результатами аналізу наявної в Головному управлінні ДПС у м. Києві інформації по ТОВ "САМ -БУДІНЖИНІРИНГ", отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та встановлено наступне: місце обліку - 1031. ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (М .ІРПІНЬ) вид діяльності - 43.21-ЕЛЕКТРОМОНТАЖНІ РОБОТИ, Кількість працівників - 5 осіб, згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нараховано єдиного внеску .

Згідно Фінансової звітності мікропідприємства за 2020 рік рядок (Основні засоби - рядок 1010 - 14,4 тис.грн.), подано із запізненням 16.12.2021 № 53717381. Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено оренди складських та офісних приміщень. Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання в великих обсягах прокату стального, профільної дошки з деревино-полімерного композиту (розмір 138*23*2900) та подальша його реалізація підприємствам покупцям. При цьому, здійсню є оренду складу у ТОВ «Аль а Інжиніринг» (код 43811832), згідно договору від 02.06.2021 № А І-2021/06/02, яке зареєстровано платником ПДВ лише з 27.09.2021. Згідно умов договору оренди оплата здійснюється один раз на рік не пізніше 28.12.2021.

Станом на дату оформлення акту жодної декларації не подано, та податкові накладні на адресу ТОВ "САМ -БУДІНЖИНІРИНГ" (код 42369290) не реєструвалися.

Відомості про об`єкти оподаткування відсутні. Повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність. Форма №20-0101 до податкового органу не подано.

Згідно наданих до перевірки документів, ТОВ "Арніка78" не здійснює господарську діяльність за даною адресою.

Зазначив, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним и у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п .198.2, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, ТОВ "Арніка78" завищено податковий кредит всього у сумі 938108 грн., а саме: липень 2021 року у сумі 139860 грн., серпень 2021 року у сумі 83575 грн., вересень 2021 року у сумі 173741 грн., жовтень 2021 року у сумі 455516 грн., листопад 2021 року у сумі 85416 гривень.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення за листопад 2021 року на суму 938108 грн. внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у п.п. 3.3.2 цього пункту).

На підставі викладеного вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

18.10.2022 представником позивача надана відповідь на відзив, у якому додатково зазначив, що як вбачається з відзиву, основна аргументація відповідача базується на діяннях (діях та\або бездіяльності) ТОВ «Ай кью Констракшин» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42262974) та ТОВ «Самбуд інжиніринг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42369290), з останнім в позивача навіть не було договірних відносин, та на інформації з баз даних АІС Податковий блок, яка ведеться самим відповідачем, без аналізу первинних документів позивача та вищезазначених осіб (без фактичної перевірки ТОВ «Ай кью Констракшин» та ТОВ «Самбуд інжиніринг»), які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивачем та його контрагентами, згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Просив врахувати позицію Верховного Суду України від 05 жовтня 2022 рок по справі № 640/18151/19.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п.44.1ст.44 ПК України,для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV(далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно дост. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин,«первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, щоміститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх нарахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у текстах постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 22.05.2020 у справі №П/811/1384/16за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV.Окрім того, у своїх постановах від 26.02.2019 та 22.05.2020 Касаційний суд відзначив наступне: «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.».

Ознайомившись зі змістом наданих представником позивача до матеріалі справи документів, а також з тексту Акту перевірки суд встановив, що між позивачем ТОВ «АРНІКА 78» та ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» протягом 2021 року укладено наступні договори:

- Договір підряду № 130720 від 14.07.202 про виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщенні закладу громадського харчування за адресою м. Київ вул. Васильківська 100А.

Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку № 1-кошторисі. Загальна ціна договору з врахуванням додаткових угод та доставлених матеріалів становить 1 656 672.42грн.

Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.

Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином;

- Договір підряду № 02092021 від 02.09.2021 про виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщенні закладу громадського харчування за злресою м. Київ Русанівська Набережна 12.

Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку № 1-кошторисі. Загальна ціна договору з урахуванням додаткових угод та доставлених матеріалів становить 2 608 757,07грн.

Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.

Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином;

Договір підряду № 08102021 від 08.10.2021спро виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтаж них робіт у приміщенні закладу громадського харчування за злресою м. Київ Г. Кірпи 26.

Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку №1-кошторисі. Загальна ціна договору з врахуванням додаткових угод та поставлених матеріалів становить 2463377,65грн.

Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.

Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином.

Надана до перевірки первинна документація щодо складення господарських операцій між ТОВ «АРНІКА 78» та ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» свідчать про належне документальне підтвердження проведених між сторонами комплексних ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщеннях закладу громадського харчування, а отже посилання відповідача в акті від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість на порушення товариством вимог ст.9 Закону У країни «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового Кодексу, які зобов`язують позивача вести бухгалтерський та податковий облік на підставі первинних документів не відповідає дійсності та суперечить наданим до перевірки первинним документам.

Як зазначено контролюючим органом під час проведення перевірки позивача (сторінка 9 акту) встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, ТОВ "Арніка78", яким завищено податковий кредит всього у сумі 938108 грн., а саме: липень 2021 року у сумі 139860 грн., серпень 2021 року у сумі 83575 грн., вересень 2021 року у сумі 173741 грн., жовтень 2021 року у сумі 455516 грн., листопад 2021 року у сумі 85416 гривень.

Висновки податкового органу щодо встановлених порушень допущених позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» з відповідним детальним описом та посиланням останнім не зазначено та не обґрунтовано. Вищезазначений Акт перевірки містить лише інформацію щодо зареєстровані ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» на користь ТОВ «АРНІКА 78» податкові накладні.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені договори, акти виконаних робіт та банківські виписки, підтверджують умови та сутність укладених угод, факт оплати, отримання та виконання відповідних робіт.

Як зазначає позивача, оригінали вказаних документів надавались ним в ході проведення перевірки, проте, з незрозумілих причин, вони були проігноровані відповідачем, що відображено у відповідному акті перевірки.

Також в акті наведено інформацію про порушення ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» термінів подання фінансової звітності за 2020 рік, неподання звітів 20-ОПП до податкового органу, відсутність придбання послуг оренди офісних та складських приміщень та взаємовідносини даного підприємства з ТОВ «Самбуд інжиніринг» щодо проведення ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні закладу громадського харчування розташованого за адресою м. Київ вул. Закревського 75/2 в серпні 2021 року на загальну суму 78 443,3 грн.

Представником позивача зазначено, що ревізори відповідача формально підійшли до процесу перевірки «ризикового» контрагенту обмежившись лише аналізом повідомлень за формою № 20-ОПП, зазначенням кількості працівників та поданою фінансовою звітністю за 2020 рік.

Так, з матеріалів справи встановлено, що з метою надання додаткових доказів реальності проведення операцій з надання робіт зафіксованих належними первинними документами, позивач директор ТОВ «АРНІКА 78» отримав від ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» як виконавця робіт письмові пояснення від 17 лютого 2021 року Вих.№ 17/02, в яких зазначено наступне:

У період із липня по грудень 2021 року Товариством для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт було залучено 4 штатних працівника. Додатково було залучено наступних субпідрядників, а також здійснювалася поставка матеріалів на об`єкти замовника ТОВ Арніка78":

- ТОВ "САМ-БУД ІНЖИНІРИНГ" (код за ЄДРПОУ 42369290) - демонтажні, реставраційні роботи, влаштування тротуару, стелі та підлоги.

- ПП "СЕКТОР ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 32623136) - здійсненні сантехнічні роботи у жовтні, листопаді 2021 року.

Так, за умовами Договорів підряду загальна ціна «визначається за домовленістю сторін і становить суму вартості робіт, обладнання та матеріалів та вказана в додатках до вищезазначених Договорів.

У процесі «Ремонтно-оздоблювальних робіт» Товариством було закуплено обладнання -з матеріали у наступних контрагентів:

- ТОВ "САМ-БУД ІНЖИНІРИНГ" (код за ЄДРПОУ 42369290);

- ПП "СЕКТОР ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 32623136).

Вказана інформація підтверджує факти здійснення ремонтно-оздоблювальних робіт ТОВ «Ай кью Констракшин» на користь ТОВ «Арніка78» в липні-листопаді 2021 року.

Дослідивши та проаналізувавши зміст вищезазначених документів у сукупності, реальності проведення операцій, письмові пояснення контрагента, суд дійшов висновку, що наявні у позивача первинна документація по спірних господарських операціях оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Такі документи в повній мірі відображають зміст, характер та обсяги вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (товарно-матеріальних цінностей і коштів).

Водночас з тексту Акту від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 вбачається, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було зафіксовано наявність на момент проведення такої перевірки заборгованості по взаєморозрахункам між сторонами по господарських операціях за перевіряємий період, неоприбуткування тих чи інших послуг з надання робіт. Також у тексті цього Акту перевірки відсутні зауваження контролюючого органу до правильності оформлення первинних документів, не наведено перелік відсутніх документів.

Суд вважає, що зі змісту наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача з надання робіт і здійснюваними ним видами господарської діяльності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до якого наданий на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) та Реєстру платників податку на додану вартість (доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної податкової служби України за наступним посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv), та з тексту акта перевірки суд встановив, що станом момент укладення описаних вище договорів, оформлення податкових накладних та інших первинних документів на підставі цих договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань господарської діяльності контрагентів позивача у період спірних правовідносин, що відповідає специфіки вчинених господарських операцій.

При цьому, відповідач (суб`єкт владних повноважень) під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Суд відхиляє наведені в тексті акта перевірки посилання контролюючого органу на ймовірні порушення постачальниками позивача та/або контрагентами останніх у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, оскільки норми чинного законодавства не визначають обставину якості звітування контрагентів платника податку (позивача) до контролюючих органів, як обов`язкову умову для підтвердження права такого платника податку на формування податкового кредиту. Більш того норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наведене судом правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в текстах постанов від 22.05.2019 у справі №805/772/15-а, від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 17.01.2018 у справі №2а-9880/12/1370 (К/9901/605/18), від 16.01.2018 №820/4648/13-а (К/9901/873/18), від 17.04.2018 у справа №808/1543/17, від 21.08.2018 №К/9901/9512/18, від 06.11.2018 №К/9901/36584/18.

Суд вважає, що посилання відповідача на інформацію з АІС «Податковий блок» та ЄРПН не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт згідно укладених вище договорів. Висновок відповідача щодо достатності чи недостатності у підприємства засобів для здійснення тієї чи іншої господарської діяльності є оціночним судженням, що не підтверджене належними доказами.

Відповідач в акті перевірки посилається на результати опрацювання зібраної податкової інформації, проте, збирання такої інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

Крім іншого, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Тобто, залучення матеріальних та трудових ресурсів для постачання товару для позивача могло відбуватись без оформлення трудових відносин з працівниками та без укладання відповідних цивільно-правових договорів щодо залучення матеріальних ресурсів. У такому разі може йти мова про порушення контрагентами позивача вимог законодавства при оформленні відносин з отримання певних ресурсів.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема у постанові від 05.10.2022 у справі № 640/18151/19, так зазначено:

61. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

62. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

63. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

64. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.

65. Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

66. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

67. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

З огляду на наведене вище суд вважає, що відповідач не довід документально належними доказами обґрунтованість своїх висновків про нереальність вчинених позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами-операцій з надання та виконання робіт.

Між тим, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положеннямч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні та належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факти реального вчинення господарських операцій та відповідно про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН та ТОВ «САМ -БУДІНЖИНІРИНГ», натомість доводи контролюючого органу про документальне не підтвердження спірних господарських операцій не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною другою ст.2 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1ст.9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 05.09.2022 №465 підтверджено, що ТОВ «АРНІКА 78» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 14 071грн.63коп. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі коштів повністю за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» (ЄДРПОУ 41517905, вул. Кудряшова, 20А, м. Київ, 03035) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011 вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 09.06.2022 № 00097620702 Головного управління ДП С у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» (ЄДРПОУ 41517905, вул. Кудряшова, 20А, м. Київ, 03035) понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 14 071 грн. 63 коп. (чотирнадцять тисяч сімдесят одна гривня шістдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011 вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов