Рішення № 125758254, 11.03.2025, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року Справа № 608/349/25

Номер провадження2-а/608/60/2025

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача адвоката Квятковського Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позові вказав, що 07 лютого 2025 року поліцейським Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Соколовським М. В. було винесено постанову серії ЕНА № 4025959 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9.и Правил дорожнього руху порушення зупинки ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місцях виїзду. Згідно даної постанови, водій ОСОБА_1 07.02.2025 о 13 год 43 хв в м. Чорткові по вул. Горбачевського, 1А здійснив зупинку транспортного засобу автомобіля марки «AUDI А4» д. н. з. НОМЕР_1 ближче 10 м від виїзду з прилеглої території. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки, при винесенні постанови не було з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме, чи винен позивач у вчиненні даного правопорушення. Місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано вулицю Горбачевського, 1А, однак дана територія не містить виїзду від прилеглої території. Також зазначив, що єдиним доказом його вини відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Разом з тим, жодних доказів, що автомобіль позивача знаходився на прилеглій території, у місці виїзду або ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території, або що його транспортний засіб створив перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, доказів того, чи була це зупинка чи стоянка транспортного засобу, відповідачем не надано. Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2025 серії ЕНА № 4025959, оскільки він не порушував п. 15.9.и ПДР, а отже і не скоював правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представник позивача адвокат Квятковський Д. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився. Подав відзив на позов, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позов не визнає. Зазначив, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: здійснив зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території. Працівником поліції нагрудною камерою зафіксовано факт правопорушення ОСОБА_1 . Отже, накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, вважає підставним та законним. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Вислухавши представника позивача, розглянувши адміністративну справу, врахувавши відзив відповідача, вивчивши та дослідивши письмові та відео докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4025959 вказано, що ОСОБА_1 07.02.2025 о 13 год 43 хв в м. Чорткові по вул. Горбачевського, 1А здійснив зупинку транспортного засобу автомобіля марки «AUDI А4» д. н. з. НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9.и ПДР. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно зіст. 4 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зп. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У свою чергу,стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено вст. 251 КУпАП.

Так, за приписамист. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом було оглянуто наданий відповідачем доказ відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Оглянуте відео не підтверджує факт порушення позивачем пп «и» п.15.9 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з огляду на наступне.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові, полягає у порушенні правил зупинки. У свою чергу, пп «и»п. 15.9 ПДР встановлено заборону зупинки ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. За позицією відповідача, факт порушення позивачем пп «и» п. 15.9 ПДР зафіксовано інспектором та підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано місце знаходження автомобіля позивача. Разом з тим, даний відеозапис не містить зображення виїзду з прилеглої території, а також, що позивач зупинив свій автомобіль ближче 10 м від виїзду з прилеглої території чи в місці такого виїзду.

Позивач стверджує, що прилеглої території на місці зупинки його автомобіля, немає. Цього твердження відповідач не спростував фіксацією прилеглої території, замірами тощо.

З відеозапису з нагрудної камери вбачається, що поліцейський, помітивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, розпочав розгляд справи за статтею 130 КУпАП.

Верховний Суд у постанові № 607/7989/20 від 05.03.2020 зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав дійти до висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи». Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, в зв`язку з наведеним позов підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4025959 від 07.02.2025 відносно позивача - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Соколовського М. В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4025959 від 07.02.2025, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційногоадміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «____» _______року.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/349/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано " " року

Секретар: