Постанова № 125718693, 10.03.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/609/25

Провадження № 3/715/321/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2025 селище Глибока

Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2025 року о 11 год. 20 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », громадянин України ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону, з України в Румунію без відповідного документу, який дає право на перетин ДКУ, а саме на паспортний контроль пред`явив закордонний паспорт громадянина Канади серії НОМЕР_1 , виданий 29.10.2024 року, тим самим порушив вимоги ст.4 Конституції України та вимоги п.1 ст. 2 ЗУ «Про громадянство», ст. 2,3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України» та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріалисправи, приходжудо висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

З матеріалів справи, зокрема з інформації на особу, вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, будь яких документів на спростування цього факту суду не було подано.

Згідно ст.12Закону України«Про державнийкордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України» є: 1)паспортгромадянинаУкраїни длявиїздузакордон; 2)дипломатичнийпаспорт; 3)службовийпаспорт; 4)посвідченняособиморяка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства, відповідно до якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство»), ОСОБА_1 будучи громадянином України та вступивши у вказані правові відносини, при виїзді з території України у пункті пропуску на паспортний контроль зобов`язаний був пред`явити один з документів, що передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Проте, при спробі перетину кордону ОСОБА_1 , як громадянин України, не пред`явиввідповідний документ, який надає право наперетин Державногокордону Українигромадянам України.При цьомувін привиїзді з території України у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» пред`явив власний закордонний паспорт громадянина Канади серії НОМЕР_1 , виданий 29.10.2024 року, який в даному випадку, йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

З огляду на викладені обставини, достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 здійснив спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України».

Слід заначити, що суд враховує Європейську Конвенцію «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону від 20.09.2006 року, відповідно до якої Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.

Зокрема, згідно ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.

Оскільки, ОСОБА_1 є також громадянином України та має відповідні права а також обов`язки як громадянин України, зокрема діяти в межах законодавства України, тому маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вважаю, що ОСОБА_1 при перетині кордону мав діяти згідно Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України».

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вважаю можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у редакції від 24.02.2018 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника підлягає стягненню 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,60 грн. (З розрахунку 0,2*3028 = 605,60).

На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП та керуючись ст.ст.22, 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнативинним увчиненні правопорушень,передбачених ч.1ст.204-1КУпАП інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00копійок. Стягувач ІНФОРМАЦІЯ_4 , р/р UA728999980313040106000024305, одержувач: Чернівецьке ГУК/ Чернівецька область/21081100, код одержувача (ЄДРПОУ)37836095, банк одержувачаГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку одержувача (МФО) - 899998.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документу необхідно подати до Глибоцького районного суду Чернівецької області.

З урахуванням ч.2ст.308КУпАП у разінесплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок вдохід держави. Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ Глибоцького райсуду 02885623 УДК у Глибоцькому районі, код отримувача: 37836095, Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, рахунок отримувача: UA838999980313131206000024305, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, МФО899998.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: