Рішення № 125646993, 24.02.2025, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/2362/24

Рішення

Іменем України

24 лютого 2025 року м.Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого суддіМалярчука В.В.

за участю секретаря судового засіданняЗіньковської Н.Д.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Теребовлянського районного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» за кредитним договором від 19.10.2021 року станом на 13.11.2024 року у розмірі 12374 грн. 03 коп., з яких : 6529 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 5844 грн. 28 коп. заборгованість за відсотками, та судові витрати, посилаючись на мотиви викладенні у позовній заяві.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. У клопотанні поданому до суду просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Не заперечував проти постановлення заочного рішення.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

19.10.2021 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг від АТ «Акцент-Банк» підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку. У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Також 19.10.2021 між сторонами підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», у якому сторони узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Отже, між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідно до довідки АТ «Акцент-Банк» за період з 19.10.2021 по 13.11.2024 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт 19.10.2021 року в розмірі 0,00 грн., 25.10.2021 року в розмірі 15000 грн., 02.03.2022 року в розмірі 6707 грн., 29.08.2023 року в розмірі 6529 грн. 75 коп., 25.04.2024 року в розмірі 6600 грн.

При цьому з виписки по картці за період з 19.10.2021 до 13.11.2024 вбачається, що відповідач користувався відкритим йому кредитним лімітом та використовував кошти для зняття готівки, а також користувалася кредитними коштами у межах суми кредитного ліміту.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, станом на 13.11.2024 року у розмірі 12374 грн. 03 коп., з яких : 6529 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 5844 грн. 28 коп. заборгованість за відсотками.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

З наданої суду виписки по картці відповідача за період з 19.10.2021 до 13.11.2024 вбачається, що відповідачу був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Також з вказаної вище виписки вбачається, що відповідач використовував надані йому кредитні кошти та частково сплачував заборгованість за Договором.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором б/н від 19.10.20121 станом на 13.11.2024 на загальну суму 12374 грн. 03 коп.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 3028,00 гривні судового збору, сплаченого при зверненні до суду із позовною заявою.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.10.2021 станом на 13.11.2024 в розмірі 12374 грн. 03 коп., з яких 6529 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 5844 грн. 28 коп. заборгованість за відсотками.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 3028 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Малярчук