Рішення № 125570382, 04.03.2025, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2025 р. Справа № 608/379/25

Номер провадження2-о/608/60/2025

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника заявника адвоката Теслі П. О.,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залі суду вмісті Чортковісправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В СТ АН ОВ ИВ:

В лютому 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючогодокумента. В заяві вказала, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 192650012747 від 01.01.2025 їй було відмовлено у призначенні пенсії по віку, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка необхідна для обчислення трудового стажу, містяться виправлення, які не завірені належним чином, а саме: прізвище, ім`я, по батькові вказані російською мовою « ОСОБА_2 » та зазначено дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », яке перекреслено, хоча по паспорту громадянина України її прізвище, ім`я, по батькові вказано « ОСОБА_1 ». Відтак, заявниця у судовому порядку просить вирішити питання належності їй правовстановлюючого документа трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Тесля П. О. в судовому засіданні заяву підтримує, просить задоволити з підстав, наведених у ній.

Заінтересована особа: представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з`явився, подавши заперечення на заяву, в якому зазначив, що вимоги заявника є безпідставними. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне їй для подальшого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України для оформлення пенсії. Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а тому вважає, що заява повинна бути залишена без розгляду.

Вислухавши представника заявника, розглянувши заяву, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч.2 ст. 16 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області 10 лютого 2000 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

З трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 15.07.1981 вбачається, що її було заповнено на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (рос.).

Із свідоцтва серії НОМЕР_3 від 29.07.1961 вбачається реєстрація народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , актовий запис №15.

Атестат № 4573, виданий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що остання здобула професію «повар» в міському професійно-технічному училищі № 5 м. Вишнівець Тернопільської області, в якому навчалася в період з 01.09.1979 по 15.07.1981.

22 травня 1986 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис №2. Прізвище заявниця з дошлюбного « ОСОБА_3 » змінила на « ОСОБА_7 ».

Картку платника податків № НОМЕР_5 присвоєно

ОСОБА_1 зв`язку з вказаними розбіжностями, що стосуються прізвища заявниці в паспорті громадянина України і на титульному аркуші трудової книжки, у неї виникли перешкоди при подачі документів до пенсійного органу для призначення пенсії, тому вона звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме: належності заявнику зазначеної трудової книжки.

У відповідності дост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами)і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник ненесе відповідальностіза заповненнятрудової книжки,оскільки записиу йоготрудову книжкувносяться відповідальнимпрацівником підприємства,а неособисто ним,більше того,недоліки їїзаповнення неє підставоювважати провідсутність трудовогостажу заявниказа спірнийперіод.Недоліки щодозаповнення трудовоїкнижки неможуть бутипідставою дляне врахуваннявідповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Встановлення факту належності заявнику згаданого документа породжує для нього право на включення до трудового стажу періодів роботи, записи про які містяться в згаданій трудовій книжці.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В запереченні Головного управління ПФУ в Тернопільській області вказано, що заінтересована особа вбачає в заяві ОСОБА_1 спір про право, а саме: право на призначення пенсії .

Частиною 6ст. 294 ЦПК Українивстановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною четвертоюст. 315 ЦПК Українироз`яснено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2ст. 315 ЦПК України).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

При цьому, в даному випадку рішення суду не змінює собою документа, який виданий навчальним закладом, де навчалась заявниця, а лише підтверджує належність такого документу заявниці, що у подальшому надасть їй можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересі, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать їй відповідно до положень ст. 46 Конституції України.

Відповідно до частини четвертоїст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Проаналізувавши зміст вимог заявника, можна зробити висновок, що предметом розгляду у цій справі є не оскарження правомірності дій заінтересованої особи, а встановлення факту, що має юридичне значення.

З огляду на викладене, а також те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику потрібно для того, щоб він мав можливість на призначення пенсії, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, тому суд має підстави дійти до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає до задоволення шляхом встановлення факту належності.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273, 293, 294, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , жительки с. Товстеньке Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_5 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задоволити.

Встановити фактналежностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 15 липня 1981 року Вишнівецьким ПТУ №5, в якій записи зазначено російською мовою як « ОСОБА_4 ».

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/379/25.

Рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: