Рішення № 125514659, 18.02.2025, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/3118/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув в залі суду в селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача Киричук Галина Миколаївна подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 73648 гривень 70 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не подала. ОСОБА_1 надіслала до суду заяву у якій зазначила, що заяву про рефінансування №1001730517101 від 13 листопада 2020 року неможливо прочитати в частині суми щомісячних платежів, черговість погашення заборгованості та підстав нарахування комісії, процентів. ОСОБА_1 зазначила, що за результатами підписання заяви про рефінансування вона не отримала жодних коштів. ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 12 листопада 2020 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, який складається із заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно даного договору відповідачка отримала кредит в сумі 58330 гривень 69 копійок. Вказані обставини стверджуються копією ОСОБА_1 , випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 12.11.2020 по 30 .04.2024 року.

Згідно даного договору відповідач отримав кредит зі сплатою комісії на обслуговування кредитної заборгованостіта відсотків у розмірі 0,01% річних строком на 48 місяців з метою погашення заборгованості.

Отже, між позивачем та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов`язання. Згідно даного договору відповідачка зобов`язалася щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Розмір щомісячних платежів визначено сторонами у графіку платежів.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернула позивачу основний борг в сумі 51038 гривень 71 копійка, а також прострочила заборгованість по відсотках в сумі 13 гривень 51 копійка. Вказані обставин стверджуються розрахунком заборгованості та випискою по рахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Проте, відповідачка в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобов`язань за цим договором, порушила свої зобов`язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001730517101 від 13.11.2020 року встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 станом на 30.04.2020 року має заборгованість перед банком в розмірі 73648 гривень 70 копійок з яких: 51038 гривень 71 копійка - заборгованість за кредитом, 13 гривень 51 копійка - заборгованість за відсотками, 22596 гривень 48 копійок - заборгованість за комісією.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина другастатті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/ зміни/ встановлення/ припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд,якщо виявитьнікчемність правочину,має їївраховувати завласною ініціативоюв силусвого положення(exofficio),навіть якщожодна іззаінтересованих осібцього невимагає. Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та другастатті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першастатті 634 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавецьна вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно дочастин першої та другої статті11,частини п`ятої статті12Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20 та у справі № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13липня 2022року в справі№496/3134/19, провадження № 14-44цс21 зроблені наступні висновки : якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обгрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Враховуючи зазначене, суд вважає, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості по комісії слід відмовити .

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково і з відповідачки слід стягнути на користь позивача борг в сумі 51052 гривні 22 копійки, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту в сумі 51038 гривень 71 копійка та заборгованість по відсотках в сумі 13 гривень 51 копійка.

Суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1679 гривень 17 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829, яке розташоване в м. Київ, вулиця Андріївська будинок 4, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» 51052 (п`ятдесят одну тисячу п`ятдесят дві) гривні 22 (двадцять дві) копійки заборгованості за кредитним договором та 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев`ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Чернівецькогоапеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи,якому повнерішення небуло врученоу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2025 року.

Суддя: