Рішення № 125344077, 21.02.2025, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/130/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кульки О.М.,

представника позивача Колчанова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Чернівецького району Чернівецької області молодшого рядового поліції Воробієвського Олександра Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3834841 від 11.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн; справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити; стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.01.2025 біля 11 години він керував автомобілем та рухався по населеному пункту с. Васловівці в напрямку м.Чернівці з дозволеною швидкістю. Його автомобіль було зупинено відповідачем, який повідомив, що причиною зупинки послужило перевищення ним швидкості в населеному пункті. Поліцейський здійснював вимір швидкості руху за допомогою спеціального технічного засобу «TruCAM», тримаючи його в руках. Позивач вказує, що застосування результаттів вимірювача швидкості ТЗ «TruCAM», в розумінні положень ст.251 КУпАП, може мати доказову силу для встановлення факту перевищення допустимої швидкості лише за умови дотримання повноважною особою процедури використання даного приладу. Однак він наголошує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ «TruCAM», який в розумінні положень ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, тому не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, і результати такого не можуть розглядатися як доказ у справі.

Зазначаючи, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, повністю не відповідає обставинам справи, а обставини, вказані в ній не відповідають дійсності є надуманими та неправдивими, а також під час її винесення були допущені грубі порушення норм матеріального та процесуального права позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року, визначено склад суду з розгляду адміністративного позову: головуючого суддю Пухарєву О.В.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєвої О.В. від 27.01.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Відповідачам надана можливість подати відзив на адміністративний позов.

03.02.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції А. Цюпа просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Дану позицію обґрунтовує тим, що поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області молодшого рядовим поліції Воробієвським О.О. відповідно до постанови серії ЕНА № 3834841 від 11.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн за порушенняп.12.4 ПДРУкраїни та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП. Під час винесення постанови поліцейський діяв на підстави, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України, а тому дії поліцейського щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні 17.02.2025 представником позивача адвокатом Колчановим Р.В. подано суду відповідь на відзив, в якому викладено аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник Колчанов Р.В. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача Департаменту патрульної поліції.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в передбаченому законом порядку, із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися.

В судове засідання, призначене на 20.02.2025 сторони не з`явилися. Представник позивача просив провести засідання без їх участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, даючи правову оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 11.01.2025 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядовим поліції Воробієвським О.О. винесено постанову серії ЕНА № 3834841 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАПу виді штрафу у розмірі 340 грн за порушення нимп.12.4 ПДРУкраїни.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 11.01.2025 о 11:04:55 в с.Васловівці, дорога Т2602 12 км, керуючи транспортним засобом марки THEMA, CЕ2075ЕН рухався зі швидкістю 99 км/год, у населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 49 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TRUCAM 008443, чим порушивп.12.4 ПДРУкраїни, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1ст.122 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зстаттею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(надалі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, надалі -ПДРУкраїни).

Пунктами1.3та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4. ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1статті 122 КУпАПвстановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідач, скоєне позивачем правопорушення, доводить відеозаписами з бодікамер поліцейських (476048, яка зазначена в постанові та 476075), відеозаписом фіксації перевищення швидкості, а також роздруківкою фіксації з фото транспортного засобу, яким керував позивач, з вказівкою на координати (геолокацію) із зазначенням швидкості, визначеної показами лазерного вимірювача швидкості руху приладу TruCAM серійний номер ТС008443.

Щодо посилання позивача на неправомірності використання відповідачем приладу TruCam та ненадання ним доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, суд зазначає наступне.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 200-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 ІІ TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому, достовірність інформації про порушенняправил дорожнього рухуможе бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12 (а.с.37).

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Крім того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30760, виданого ДП Укрметртестстандарт» 23.04.2024 та чинного до 23.04.2025 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № TC008443 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач (а.с.39).

Судом встановлено, що вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCam з серійним номером TC008443 пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Надані відповідачем відеозапис та знімок екрана, зроблені з приладу ТruCam LTI 20/20 містить інформацію про обставини події, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, тому має розглядатись судом як доказ і оцінюватись у визначений процесуальним законом спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Суд зазначає, що електронний документ - відеозапис з приладу ТruCam LTI 20/20, є документом, який відповідно до ст. 251 КУпАП може містити фактичні дані, встановлені таким документом, а тому є належним доказом у справі.

Посилання позивача на те, що використання приладу ТruCam в ручному режимі суперечить ч.1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", оскільки камера повинна стояти на тринозі, а фіксація швидкості руху автомобілів здійснюватись лише в автоматичному режимі, спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 за №22-38/49, відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Суд наголошує, що позивач в поданому ним позові не довів обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а саме, що тримання поліцейським в руках лазерного вимірювача LTI 20/20 TruCam призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу. Крім цього позивач жодних переконливих доказів своєї невинуватості, як на місці вчинення правопорушення, так і підчас судового розгляду не надав. При цьому відповідач у своєму відзиві спростував обставини, яким позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дослідивши долучені представником відповідача відео та фотознімок, зроблені поліцейським за допомогою приладу «TruCAM» LTI 20/20, яким безпосередньо і здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, а також відеозаписи з бодікамер поліцейських, суд вважає належними і допустимими доказами, які повністю підтверджують факт вчинення позивачем спірного адміністративного правопорушення.

Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КпАП України, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція ст. 122 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Так, законодавством у даній категорії справ передбачено здійснювати розгляд справи на місці вчинення правопорушення. Разом з цим законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.

Як вбачається з відеозаписів бодікамер поліцейських, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач не перешкоджав позивачу в реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.

Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1ст.122 КУпАП, вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення дотримані вимоги закону. Приймаючи оскаржувану постанову поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови з огляду на її правомірність.

Також суд звертає увагу, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України щодо дотримання швидкості руху, зокрема в населених пунктах.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких обставин, у відповідності до приписів п.1 ч.3 ст.286 КАС України суд приходить до висновку про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 99, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.Пухарєва