Справа № 727/11526/24
Провадження № 2/727/41/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з опалення місць загального користування.
Посилався на те, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1 , де розташована квартира АДРЕСА_2 . Зазначений будинок вводився в експлуатацію із комплексом інженерного обладнання, до якого входять і прилади централізованого опалення. Квартира відключена від системи централізованого опалення.
Вказував, що внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід`ємною частиною, а тому всі співвласники будинку, в тому числі і ті, в яких влаштовано індивідуальне опалення, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.
Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII (далі договір) та розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.
Зазначив, що на підставі ст.6 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 року, нарахування плати за обсяги теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, плата за абонентське обслуговування є обов`язковими для власників квартир з індивідуальною системою опалення.
Відповідач не сплачує за надані послуги з опалення місць загального користування, внаслідок чого у період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 1140 грн. 17 коп.
На підставі пункту 6 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживачами, які отримують послуги теплопостачання, здійснюється плата за абонентське обслуговування.
Відповідно допостанови КМУ від 21.08.2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування»для одного абонента платіж не може перевищувати 31,15 грн. Розмір плати за абонентське обслуговування не залежить від кількості комунальних послуг, що надаються одним виконавцем абонентові, у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії виставляється як окремий платіж. Нараховується у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.
Відповідач не здійснював плату за абонентське обслуговування, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 445 грн. 39 коп. за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року.
На підставі наведеного з посиланням на норми права, які регулюють спірні правовідносини, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування у розмірі 1140 грн. 17 коп. Також просив стягнути з відповідача плату за абонентське обслуговування у розмірі 445 грн. 39 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31.10.2024 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідачем було подано відзив, в якому просив у задоволення позовних вимог МКП «Чернівцітеплокомуненерго» відмовити. Відзив обґрунтовано тим, що між ним та відповідачем жодних договорів про надання послуг не укладалося. У п.4 типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.10.2021 року, на який посилається відповідач, вказано, що фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти цей договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуг. Однак, ним не було вчинено жодних дій, які свідчили б про його бажання та прийняття пропозиції щодо укладання вказаного договору.
Вказував, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» не здійснює надання послуг з опалення місць загального користування будинку, що розташований в АДРЕСА_1 (другий під`їзд), оскільки вказаний будинок не оснащений приладами обігріву, які б знаходилися в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях.
Будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (другий під`їзд) в м.Чернівці обладнаний лише одним розподільчим трубопроводом (головний стояк), який забезпечує лише надання-розподіл послуг з опалення житлових квартир абонентам, що підключені до послуг централізованого опалення. Будь-яких інших труб, стояків, які б давали можливість підключення приладів обігріву місць загального користування немає.
Зазначив, що обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж, в тому числі і внутнішньобудинкової тепломагістралі розподільчого трубопроводу (головного стояку), який надає послуги з опалення житлових квартир абонентам, що підключені до послуг централізованого опалення, здійснюється правлінням ОСББ «Проспект Незалежності 108 (ІІ)» та сплачується за рахунок коштів (квартплати) мешканців вказаного будинку, в тому числі і ним, як власником квартири, який не є абонентом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та обкладений приладом індивідуального опалення (газового).
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зобов`язати МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснити огляд будинку АДРЕСА_1 на наявність/відсутність обігрівальних приладів в місцях загального користування.
22.11.2024 року відповідачем було надано клопотання про доручення до матеріалів справи копію акта обстеження від 21.11.2024 року.
Представником позивача було подано відповідь на відзив. У відповіді представник зазначив, що відповідно до п.3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315, передбачено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.
Відтак, відсутність приладів опалення в під`їздах багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.
Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8статті 279 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4статті 268 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступні фактичні обставини справи та спірні правовідносини.
Так,згідно зінформацією Адресно-довідковогопідрозділу УДМСУкраїни вЧернівецькій області,встановлено,що згіднонаданих відомостеймісце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на данийчас зареєстрованоза адресою: АДРЕСА_3 (а.с.21).
При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормамиЗаконів України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про теплопостачання».
Згідно з статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року набрав чинності укладений між МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачем типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, в порядку, визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, текст якого оприлюднений на офіційному веб-сайті позивача та на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради та типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року та № 1182 від 11 грудня 2019 року (а.с. 11-12).
Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов`язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідача, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що між сторонами договірні відносини врегульовані саме типовим індивідуальним договором від 01 жовтня 2021 року, копія якого додана позивачем по справі, що є публічним договором приєднання (а.с.11-12).
Статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017 передбачено, що витрати оператора (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч.6 ст.10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, споживач, за умови отримання ним відповідних послуг, несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року (далі - Правил) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Відповідно до п.14 Правил № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п.38 Правил).
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Пунктом 2 ч.1 ст.1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).
У підпункті 13 пункту 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії зазначено, що у разі відключення приміщення індивідуального споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку він зобов`язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.
Таким чином, співвласники квартир у багатоквартирному будинку повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення (відокремлення) окремих квартир такого будинку від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.
У п. 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п. п. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Постановою Верховного суду від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.
Така позиція Верховного суду ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається, як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки.
Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.
Відтак, відсутність приладів опалення в окремому під`їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.
Як було встановлено судом, відповідачу нарахування за надану комунальну послугу проводилось відповідно до тарифів на теплову енергію, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підтверджується дослідженим помісячним розрахунком.
Тому, внаслідок невиконання своїх обов`язків, передбачених переліченими вище нормами законодавства, відповідач заборгував позивачу за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 1140 грн. 17 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.18).
Аргументи позивача, що він не є споживачем послуг МКП «Чернівцітеплокомуненерго» суд відхиляє з огляду на те, що відповідачем не було спростовано доводи позивача, про те, що власники приміщень з індивідуальним опаленням не звільняються від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку.
Відповідачем також не доведено, що через його квартиру не проходять прилади-розподілювачі теплової енергії, необхідні для забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення будинку АДРЕСА_1 , де розташована квартира АДРЕСА_2 .
Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента не може перевищувати 31,15 грн.
Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року за адресою: м.Чернівці Проспект Незалежності, 108/56 складає 445 грн. 39 коп.
З огляду на зазначене, доведеним є наявність правовідносин із постачанням житлово-комунальної послуги теплової енергії між ОСОБА_1 та МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідно наявності у відповідачки, як у споживача, зобов`язання по оплаті отриманих послуг у повному обсязі, враховуючи відсутність доказів не надання даних послуг або надання їх неналежної кількості або якості. Факт відключення квартири від мереж централізованого опалення не звільняє від обов`язку власника та користувача квартири з індивідуальним опаленням, як співвласника будинку, брати участь у витратах на утримання будинку, в тому числі приймати участь в оплаті за фактично надані послуги.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст 4,12,13,76-83,130,131,259,263-265,280-282 ЦПК Українисуд, -
УХВАЛИВ:
Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280), яке розташоване в м.Чернівці вул.Максимовича, 19-А, заборгованість за надані послуги з опалення місці загального користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 1140 грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) плату за абонентське обслуговування в розмірі 445 грн. 39 коп. за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ-34519280) понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Одовічен Я.В.
Судове рішення № 125227614, Шевченківський районний суд м. Чернівців було прийнято 18.02.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/11526/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: