Рішення № 125187962, 17.02.2025, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/107/25

Провадження №2/726/86/25

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк»), від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Істамова Ірина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача 89510,30 грн, що складається із суми 3 % річних та інфляційних втрат, згідно із ст. 625 ЦК України за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором № CVSNGB00000150 від 25.01.2008, а також три проценти річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором № 240621-CRED від 24.07.2008 у розмірі 3641,49 Євро.

Представник позивача зазначає, що відповідно до укладеного договору № 240621-CRED від 24.07.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 40000 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2011, а згідно із договору № CVSNGB00000150 від 25.01.2008 - кредит у розмірі 27184.29 долар США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.01.2013. Однак відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов кожного із договорів, а тому 25.10.2010 Садгірським районним судом м. Чернівці винесено рішення у справі №?2-547/10, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №240621-CRED від 24.07.2008 в розмірі 40424,72 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 424725,27 грн. Також рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 18.04.2012 у справі № 2/0417/3686/2012, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 289915,07 грн за кредитним договором №CVSNGB00000150 від 25.01.2008.

Таким чином представник позивача вказує, що з ухваленням рішення суду про стягнення боргу зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитом не припинилося та триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, а відтак, Позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.

Також звертає увагу суду на те, що за період, у який на території України введено воєнний стан, приймаючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, АТ КБ «ПриватБанк» не нараховувало три проценти річних та інфляційні витрати за невиконання грошового зобов`язання.

Наводить розрахунок заборгованості за кредитним договором № CVSNGI300000150 від 25.01.2008 у розмірі 89510,30 грн, визначений за період з 23.02.2019 по 23.02.2022, що становить 63394,12 (інфляційне збільшення) + 26116,18 (штрафні санкції).

Розрахунок 3 % річних від суми простроченої заборгованості, встановленої рішенням суду за кредитним договором №? 240621-CRED від 24.07.2008, за період з 23.02.2019 по 23.02.2022, - 3641,49 Євро.

З посиланням на відповідні норми просить суд задовольнити позов.

Також просить стягнути із відповідача понесені судові витрати у справі.

Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості отриманий Садгірським районним судом м.Чернівці 13.01.2025 та того ж дня, згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 15.01.2025 залишено позовну заяву без руху, з підстав виявлених недоліків та надано строк на їх усунення.

16.01.2025 від представника позивача надійшли документи на усунення виявлених недоліків позову.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 17.01.2025, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначено на 03.02.2025.

Ухвалою судді від 27.01.2025 задоволено клопотання представника позивача та визначено провести судове засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання у справі відкладено на 17.02.2025.

Представник позивача Кравченко О.М. 17.02.2025 скерувала заяву у якій просила розгляд справи провести за її відсутності. Підтримала позовні вимога та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 17.02.2025 скерував заяву у якій просив розгляд справи провести за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, доходжу таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 25.10.2010 у справі №?2-547/2010, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №240621-CRED від 24.07.2008 в розмірі 40424,72 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 424 725,27 грн.

Також рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 18.04.2012 у справі № 2/0417/3686/2012, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 289 915,07 грн за кредитним договором №CVSNGB00000150 від 25.01.2008.

Крім того, до матеріалів справи долучено копії Кредитного договору №CVSNGB00000150 від 25.01.2008, укладено між ПриватБанк та ОСОБА_1 за яким банк надав останньому кредит у розмірі 27184.29 долар США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.01.2013.

Також долучено копію Кредитного договору № 240621-CRED від 24.07.2008, укладеного між ПриватБанк та ОСОБА_1 за яким останній отримав кредит у розмірі 40000 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2011.

Відповідно до даних долученого позивачем розрахунку 3 % річних, згідно із ст. 625 ЦК України, за кредитним договором № 240621-CRED від 24.07.2008, визначених у період з 23.02.2019 по 23.02.2022, - сума нарахованих процентів становить 3641,49 євро.

23.02.2019 - 31.12.2019 312 40 424,00 3,000% 1 036,63

01.01.2020 - 31.12.2020 366 40 424,00 3,000% 1 212,72

01.01.2021 - 31.12.2021 365 40 424,00 3,000% 1 212,72

01.01.2022 - 23.02.2022 54 40 424,00 3,000% 179,42

Згідно із долученого позивачем розрахунку 3 % річних, згідно із ст. 625 ЦК України, за кредитним договором №CVSNGB00000150 від 25.01.2008, визначених у період з 23.02.2019 по 23.02.2022, - сума збитків від інфляції становить 63394,12 грн (289 915,07 грн (сума боргу) ? 121,866% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 289 915,07 грн (сума боргу)).

При цьому сукупний індекс інфляції за період Березень 2019 - Лютий 2022 = 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% = 121,866%.

Даних про виконання рішення суду та погашення заборгованості суду не надано.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування на суму боргу трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Так, у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишається несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно ю статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 того Кодексу, за увесь час прострочення.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Таким чином, після спливу визначеного договором строку кредитування, у даному випадку після набрання рішенням про стягнення заборгованості за кредитним договором законної сили із боржника дійсно може бути стягнуто 3% річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України, як міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання до часу його фактичного виконання.

За змістом статтей 524, 533-535, 625 ЦК України визначено, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях ( національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

Разом із тим, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, позивачем обмежено вимоги трирічним строком до введення воєнного стану в Україні.

Також суд вважає, що за вказаних обставин, позивач набув право вимоги за ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних та інфляційних втрат, адже основною підставою для нарахування та стягнення з боржника, зокрема, 3% річних, є тривале порушення права кредитора на своєчасне погашення боржником заборгованості за кредитним договором, яке полягає у наявності встановленого на підставі доказів у справі розміру непогашеної заборгованості (рішення суду) та періоду, протягом якого тривало порушення прав кредитора боржником шляхом прострочення виконання зобов`язання з повернення коштів.

Матеріали справи не містять доказів остаточного виконання відповідачем зобов`язання з погашення заборгованості за кожним із кредитних договорів, що визначена рішеннями судів.

Більше того, сам ОСОБА_1 у своїй заяві не заперечив щодо заявлених до нього вимог.

Суми на які позивач здійснював нарахування 3 % річних та інфляційних втрат визначені рішеннями суду.

Також суд враховує і те, шо норма ч.2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, а також дозволяється при стягненні заборгованості за договором згідно з рішенням суду у національній валюті в еквіваленті іноземної валюти станом на день винесення рішення, оскільки в подальшому ця сума внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду знецінюється внаслідок інфляційних процесів (з моменту визначення суми основного боргу у гривнях до моменту його погашення).

Перевіривши правильність зроблених позивачем розрахунків, враховуючи вищевикладені положення закону, дослідивши матеріали справи суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення у повному обсязі, а із відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором №CVSNGB00000150 від 25.01.2008 у розмірі 89510 гривень 30 копійок, а також 3 % річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором №240621-CRED від 24.07.2008 у розмірі 3641,49 Євро.

Також суд вирішує питання судових витрат у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3711 гривень 92 копійки (платіжна інструкція від 07.01.2025), а оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 536, 625, 626, 634, 639, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д м.Київ, 01001, 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором №CVSNGB00000150 від 25.01.2008 у розмірі 89510 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот десять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д м.Київ, 01001, 3 % річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання за кредитним договором №240621-CRED від 24.07.2008 у розмірі 3 641 (три тисячі шістсот сорок один) Євро 49 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д м.Київ, 01001, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 711 (три тисячі сімсот одинадцять) гривень 92 копійки.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя С. А. Асташев