Рішення № 125187907, 17.02.2025, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 713/4135/24

Провадження 2/718/1025/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Мінів О.І.

за участю секретаря судового засідання Анучкіній Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", представником якого є Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

10.12.2024 року до Кіцманського районного суду Чернівецької області за підсудністю з Вижницького районного суду Чернівецької області надійшла на розгляд цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 809695437 від 12.09.2021 року у розмірі 18507,87 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Короткий зміст заяв по суті вимог

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 12.09.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідач уклали Кредитний договір № 809695437 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Позивач стверджує, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV56А3U, зокрема, 12.09.2021 о 14:56:40 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

У позовній заяві позивач стверджує, що заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

За змістом позовної заяви, відразу після вчинених дій відповідача 12.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти на суму 10000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що свідчить, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Позивач стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, натомість загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 809695437 від 12.09.2021, становить - 18507,87 грн., яка складається з 8609,80 грн. - заборгованість по кредиту та 9898,07 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Також, позивач зазначає, що 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 року до даного договору, додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до даного договору, додаткову угоду №27 від 31.12.2021 року до даного договору, додаткову угоду №31 від 31.12.2022 року до даного договору, додаткову угоду №32 від 31.12.2023 року до даного договору, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» 04.01.2022 отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17276,64 грн.

Разом з тим, 05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.В подальшому укладено ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу №5/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ "Таліон Плюс» до ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18507,87 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що 30.09.2024 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач уклали Договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 18507,87 грн.

Просить позов задоволити повністю, розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області

від 20.12.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 12.02.2025.

У судове засідання 12.02.2025 року сторони та їх представники не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У позовній заяві представник позивача повідомив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач Нечидюк ( ОСОБА_1 ) подала письмову заяву про не визнання позову, не погоджується із розміром заявленої заборгованості, розгляд справи просить здійснити за її відсутності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом т зміст спірних правовідносин

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено Кредитний договір № 809695437 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.1.1 договору №809695437 від 12.09.2021 року за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Згідно п.1.3 договору, кредит надається строком на 140 днів, строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонам взятих на себе зобов`язань.

В п.1.4,1.5. обумовлено порядок сплати процентів за Договором.

В п.2.2.1.1. договору обумовлено, що позичальник має право достроково повернути кредит, як одним платежем, так і шляхом збільшення розміру чергових платежів, при цьому у разі дострокового повернення кредиту позичальник сплачує проценти за користування грошовими коштами лише за фактичну кількість днів користування кредитом. У випадку повернення суми кредиту та процентів раніше визначеного терміну у неповному обсязі - кредитодавцем здійснюється відповідний перерахунок та складається новий графік платежів, який надається позичальнику в його Особистому кабінеті. Дострокове повернення кредиту може бути здійснено після виконання позичальником зобов`язань, строк виконання яких настав.

П.2.2.2. передбачено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та нарахованих процентів один раз на два тижні, згідно графіку платежів, на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору.

Також, сторони в п.4.1. визначили, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця.

Згідно п.4.13, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно- телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Згідно п.4.21, у разі відступлення права вимоги за договором третій особі, в тому числі внаслідок укладення договору факторингу або у разі залучення колекторської компанії, кредитодавець протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором новому кредитору або залучення колекторської компанії, повідомляє про це позичальника шляхом надсилання звичайного поштового відправлення із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи позичальника та\або шляхом надсилання текстових, голосових повідомлень чи електронних листів на електронну пошту позичальника, вказану в заявці та шляхом відображення відповідного повідомлення в особистому кабінеті. При цьому, повідомлення вважається отриманим позичальником з часу відправки відповідного листа на поштову чи електронну адресу позичальника та відображення в особистому кабінеті. Сторони погодили, що при повідомленні про відступлення права вимоги чи про залучення колекторської компанії, шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу позичальника, таке повідомлення підписується кредитодавцем шляхом накладення на текст електронного листа аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів комп`ютерної техніки) директора кредитодавця чи уповноваженої ним особи та печатки відповідної юридичної особи. Зазначений порядок повідомлення про відступлення права вимоги чи про залучення колекторської компанії зберігається для кожної особи, яка в подальшому набуде прав грошової вимоги до позичальника за цим договором, або може бути змінено, але в будь-якому разі в рамках діючого законодавства України. (а.с. 36-38)

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 12.09.2021 о 14:54 подав заявку на отримання кредиту, договір відправлено позичальнику 12.09.2021, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором - №MNV56А3U) одноразовий ідентифікатор було введено позичальником 12.09.2021 о 14:55:52, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 12.09.2021 о 14:56:51 (а.с.72).

Матеріали справи містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та порядок дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.60-65).

Згідно електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» вбачається, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18 липня 2019 банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, в тому числі й на карту НОМЕР_2 , також підтверджується платіжним дорученням (а.с.83).

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 12.09.2021 року укладено кредитний договір №809695437 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку, що належить відповідачу, перерахувало кредитні кошти в сумі 10000 грн, вказані обставини сторонами не заперечуються.

Надалі, 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.12-17)

Відповідно до умов вказаного договору наведено визначення, а саме: «боржник» - фізична особа, з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступається за цим договором (п.1.1.), «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права на вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3.). Згідно з умовами цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Строк дії договору до 28.11.2019 року.

28.11.2019 Тов «Манівео» та ТОВ Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 згідно якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 та викладено його в новій редакції. Строк дії договору до 31.12.2021 року.

31.12.2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01. Строк дії договору до 31.12.2022 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до редакції договору факторингу від 28.11.2018.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32 , яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) підписали цей реєстр, в тому числі й щодо ОСОБА_1 на суму заборгованості 17276,64 грн.

05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклади ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022, яким продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 18507,87 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» борг ОСОБА_1 становив на 02.01.2022 року 17276,64 грн (а.с.51), а розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» борг ОСОБА_1 становив на 13.01.2022 року 18507,87 грн (а.с.52).

30.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингом №3009/24 від 30.09.2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18507,87 гривень.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верхового Суду від 23.10.2024 року, справа №753/25081/21.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді

12.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №809695437 в електронній формі шляхом підписання такого електронним підписом відповідача.

Зазначені обставини вцілому визнані стороною відповідача, згідно поданої письмової заяви від 12.02.2025, доказів на спростування наведеного та встановлених обставин не надано.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі встановлено, що вказаний кредитний договір було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором MNV56А3U, через електронну адресу: kseniyazota@gmail.com

Щодо стягнення суми заборгованості

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Тобто, позичальник 1 - отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та 2 - отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.

Натомість, у позичальника виникає зобов`язання 1 - повернути грошові кошти у встановлений строк та 2 - сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 у справі №910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

В п.2.1.1.6 Договору від 12.09.2021 вказано, що кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою. А в п.4.21 йдеться про те, що у разі відступлення права вимоги за договором третій особі, в тому числі внаслідок укладення договору факторингу або у разі залучення колекторської компанії, кредитодавець протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором новому кредитору або залучення колекторської компанії, повідомляє про це позичальника шляхом надсилання звичайного поштового відправлення із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи позичальника та\або шляхом надсилання текстових, голосових повідомлень чи електронних листів на електронну пошту позичальника, вказану в заявці та шляхом відображення відповідного повідомлення в особистому кабінеті.

В матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним Договором №809695437 від 12.09.2021 та будь-яке підтвердження про направлення ОСОБА_1 такого повідомлення за подальшими Договорами факторингу.

Відповідно до приписів ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч.1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній уповноважений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

В постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012).

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Разом з тим, на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором №809695437 від 12.09.2021 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.

Оскільки на момент укладення Договору факторингу ще не виникло зобов`язання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.

В Додатковій угоді № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 пунктом 1.3 встановлено, що право вимоги - це права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Отже, враховуючи, що у відповідності до п.1.3 Договору №809695437 від 12.09.2021 року, строк дії цього Договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який видано кредит, то даним правом відступати право вимоги до позичальника кредитодавець наділений саме з часу укладання договору, тобто з 12.09.2021 року.

Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 12.09.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе спірний кредитний договір з відповідачем.

Крім того, на час укладення договору відступлення права вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.

В подальшому 05.08.2020 року на підставі Договору факторингу №05/0820-01 ТОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак, станом на 05.08.2020 відповідач ОСОБА_1 ще не була боржником за кредитним договором, отже право вимоги до неї за цим договором факторингу перейти не могло.

30.09.2024 на підставі Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача.

Разом з тим, право вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , у зазначені договори факторингу входити не могло.

Враховуючи, що позивачем ТОВ «Юніт Капітал» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».

Крім того, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи реєстри прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатками до договору та його невід`ємною частиною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Отже, розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки у задоволенні позов услід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", представником якого є Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезаходження: м.Київ вул.Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.02.2025.

Суддя: О.І.Мінів