Рішення № 124975077, 06.02.2025, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/105/25

2-а/609/8/2025

06 лютого 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В,

за участю секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

про про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025,

учасники справи не з`явилися

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 28 січня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025.

2. Позов обґрунтований тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в авгоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 року мене, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки працівника поліції є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

19 січня 2025 року ОСОБА_1 приблизно о 15 год 30 хв. власним автомобілем марки RENAULT TRAFIC д.н.з НОМЕР_1 виїхав від приміщення комунальної установи «Центр культури і дозвілля імені Василя Ільківа», де працює, та рухався вулицею Івана Франка в м. Шумську в напрямку вулиці Волинської. Під час руху навпроти нього рухався службовий автомобіль працівників поліції та коли автомобілі порівнялися він почув звуковий сигнал про зупинку. На виконання зазначеного звукового сигналу, з дотриманням правил дорожного руху, зупинився біля правого краю проїжджої частини. Один із працівників поліції підійшов до його автомобіля та повідомив, що він порушив вимоги дорожнього знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» із табличкою 7.4.7 «Час дії». Позивач пояснив працівникам поліції, що працює в комунальній установі «Центр культури і дозвілля імені Василя Ільківа», приміщення якого знаходиться в зоні дії заборонного дорожнього знака і правила дорожнього руху, передбачають, що дія знаку не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. Надані мнопозивачемю пояснення працівниками поліції не було прийнято до уваги. Після цього, працівник поліції пред`явив вимогу передати йому реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія та страховий поліс. Через деякий час працівник поліції на місці зупинки транспортного засобу виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1222 КУпАП підлягає скасуванню з наступних міркувань.

В постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено що позивач здійснив рух транспортним засобом в зоні дії дорожнього знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» із табличкою 7.4.7. «Час дії» чим порушив п.8.4. б правил дорожнього руху.

Дійсно на перехресті вулиць Українська та Івана Франка а також перехресті вулиць Волинська та Івана Франка встановлено дорожні знаки 3.1. «Рух заборонено» із табличкою 7.4.7. «НЕДІЛЯ з 15.00 по 24.00», однак на вказаних перехрестях відсутні дорожні знаки 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» із табличкою 7.4.7. «Час дії».

Також в постанові зазначено, що позивач своїми діями порушив вимоги п. 8.4.б ПДР. У вказаному пункті ПДР зазначено, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Тобто працівник поліції стверджує, що позивач порушив порядок вимоги знаків пріоритету, оскільки проїхав під знак 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» із табличкою 7.4.7. «Час дії», якого взагалі не має на зазначеному відрізку дороги.

Вказані обставини не дають можливість зрозуміти в чому саме позивач обвинувачується (порушення вимог знаків пріорітету чи вимог заборонного знаку) і не дає йому можливість в повній мірі реалізувати його право на захист.

Також зазначає, що на відоефайлі з нагрудної камери (час 15 год. 36 хв.) працівник поліції вказує, що позивач не виконав саме вимоги дорожнього знаку пріорітету, хоча і дорожній знак 3.1 і 3.2. є заборонними дорожніми знаками.

Окремо зазначає, що він працює в комунальній установі «Цент культури і дозвілля імені Василя Ільківа» під?їзд до приміщення якого здійснюється через вулицю Івана Франка, а відповідно до правил дорожнього руху ні дія знака 3.1. «Рух заборонено» ні дія знака 3.2. «Рух механічних транспортних транспортних засобів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Таким чином вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки відсутня сама подія правопорушення, так як він не порушував і не міг порушувати вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено».

Таким чином, вважає, що постанова с необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора поліції фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також внесеною без достатніх, допустимих, належних доказів в порушення його прав передбачених КУпАП та Конституцією України.

Враховуючи наведене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19 січня 2025 року якою його, ОСОБА_1 , було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень; Провадження у справі про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити; В разі повного або часткового задоволення позову просить вирішити питання про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. 139 КАСУ.

3.05лютого 2025року відпредставника відповідачаГоловного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вТернопільській областінадійшов відзивна позовв якомуостанній зазначає,що данийпозов невизнають знаступних підстав. Під час здійснення патрулювання поліцейськими СПД №2 (м. Шумськ Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області в м. Шумськ було помічено транспортний засіб який здійснив рух в зоні дії знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Тому ними було прийнято рішення про з?ясування обставин вчинення вказаного правопорушення. Після встановлення особи позивача, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого правопорушення, повідомлено яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після дослідження обставин вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши його усні пояснення інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Остап`юком Андрієм Леонідовичем було винесено на позивача постанову серії ЕНА №3892603 від 19.01.2025 за ч. 1 ст.122 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується відео з реєстратора службового авто та боді-камери працівників поліції. Крім того, зазначає, що дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» з табличкою 7.4.7 неділя з 15.00 по 24.00, забороняв рух саме у вихідний день неділю, коли позивач не виконував свої трудові обов`язки. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 06 лютого 2025 року.

5. Позивач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність із повним підтриманням позовних вимог.

6. У судове засідання представник відповідача не з`явився, проте у своєму відзиві на позов просив проводити розгляд справи у їх відсутності.

7. Відповідно дост. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

8. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 4ст. 229 КАС України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3892603 від 19.01.2025слідує, що «19.01.2025 о 15:27:40 в м. Шумськ по вул. І.Франка, водій керував тз здійснив рух тз в зону дії дорожнього знаку 3.2 з табличкою 7.4.7 неділя з 15:00 по 24:00 год. рух заборонено чим порушив п. 8.4.б ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП», у зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн.

10. Відповідно до довідки № 01-23/5 виданої 21.01.2025 Комунальною установою «Центр культури і дозвілля імені Василя Ільківа» Шумської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в Комунальній установі «Центр культури і дозвілля імені Василя Ільківа» Шумської міської ради на посаді техніка з 24.10.2024 наказ № 70-к від 24.10.2024.

11. До матеріалів позовної заяви позивачем долучено фото викопіювання із зображенням дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» із табличкою 7.4.7 «Неділя з 15.00 по 24.00».

ІV. Оцінка Суду.

12. Як передбачено ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

13. Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керуєтьсяКонституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

14. Частиною першою ст.5КАСУ визначено, що кожна особа має право впорядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає,що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

15. За змістом п. 1-2 ч. 1ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

16. Відповідно до ч. 1ст.2КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Згідно ч. 1ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що 19.01.2025 о 15:27:40 в м. Шумськ по вул. І.Франка, водій керував тз здійснив рух тз в зону дії дорожнього знаку 3.2 з табличкою 7.4.7 неділя з 15:00 по 24:00 год. рух заборонено чим порушив п. 8.4.б ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважаєоскаржувану постановутакою,що підлягаєскасуванню зогляду нате,що він працює в комунальній установі «Цент культури і дозвілля імені Василя Ільківа» під?їзд до приміщення якого здійснюється через вулицю Івана Франка, а відповідно до правил дорожнього руху ні дія знака 3.1. «Рух заборонено» ні дія знака 3.2. «Рух механічних транспортних транспортних засобів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Також в постанові зазначено, що позивач своїми діями порушив вимоги п. 8.4.б ПДР. У вказаному пункті ПДР зазначено, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Тобто працівник поліції стверджує, що позивач порушив порядок вимоги знаків пріоритету, оскільки проїхав під знак 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» із табличкою 7.4.7. «Час дії», якого взагалі не має на зазначеному відрізку дороги.

Вказані обставини не дають можливість зрозуміти за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог знаків пріорітету чи вимог заборонного знаку.

18. Відповідно дост. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

19. Згідност. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення(зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

20. Відповідно дост. 280 КУпАП Україниорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

21. У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАП Україниадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

22. Згідно зп.1.1.ПДР, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

23.Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

24.Пунктом 1.3 ПДРпередбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

25. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

26. Відповідно до вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», забороняє рух усіх механічних транспортних засобів.

Дія знаку поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Дія знаку не поширюється:

на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами;

на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності);

на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в?їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

27. Табличку до дорожніх знаків 7.4.7 «Час дії»застосовують для того, щоб зазначити дні тижня і час доби, протягом яких діє знак.

28. Відповідно до приписів ч.1 ст.122КУпАП відповідальність за зазначеною статтею настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

29. Згідност. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

30. В свою чергу, згідно з п.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

31. Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено,що позивачпрацює вКомунальній установі«Центр культуриі дозвілляімені ВасиляІльківа» Шумськоїміської ради під?їзд до приміщення якого здійснюється через вулицю Івана Франка, а відповідно до правил дорожнього руху ні дія знака 3.1. «Рух заборонено» ні дія знака 3.2. «Рух механічних транспортних транспортних засобів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

32. В силу приписівст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу(частина 1).

33 В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2).

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

34. Положеннямист. 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку відповідачем не було доведено обставин, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, не надано до суду інших доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія в силу дії презумпції невинуватості.

35. Згідно ст.242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

36. Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

37. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

38. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, а тому постанова серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

39. Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 139 КАС України, якими, крім іншого, передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 605,60 грн., слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,5,8,9,10,71-79, 194, 229, 268, 241-246,270-272,286 КАС України, ст.ст. 7,9, 122,247,251,283,286 КУпАП, суд-

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19.01.2025 - задоволити.

2.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3892603 від 19 січня 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

3. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2ст. 299 КАС України.

Повне рішення суду складено 06 лютого 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження: 46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ