Роздільнянський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/3158/24
Номер провадження: 2/511/74/25
20 січня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Ільяшук А. В.,
помічника судді Явдощук Р.В., який здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням судді,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов, згідно якого представник позивача Павленко Сергій Валерійович просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 16729,64 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
22 жовтня 2019 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (далі Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір кредиту та страхування № S02.25385.005851443 (далі Договір).
Згідно умов Договору, Первісний кредитор надав відповідачу кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 8486,00 гривень, а відповідач зобов`язався одержати кредит і повернути разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.
Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, разом з цим, відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 16729,64 гривень, з яких 5834,21 гривень (заборгованість за основним боргом), 1,8 гривень (заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками), 10893,63 гривень (заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту).
На підставі договору факторингу, права вимоги до відповідача за Договором перейшло до позивача.
Стислий виклад заперечень відповідача.
ОСОБА_1 у встановлений судом строк подав відзив, згідно якого визнав частково позовні вимоги та просив стягнути з нього заборгованість за основним боргом у розмірі 5834,21 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 1,8 гривень, а в частині стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту просив відмовити, оскільки вказаний пункт договору суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та вказані послуги повинні надаватись безкоштовно.
Заяви.
ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити без його участі.
Процесуальні дії у справі.
19 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 58 - 59).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22 жовтня 2019 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір (а.с. 5).
Пункти 1.2 та 1.3. Договору визначають, що сума кредиту становить 8486,00 гривень, процентна ставка та тип % річних становить 0,01 (фіксована).
Пункт 1.5. Договору регламентує, що під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата, відповідно до пункту 5 Додатку № 1 як «Інші послуги Банку» (а.с. 5 - 8).
Згідно довідки - розрахунку, станом на 19 грудня 2023 року заборгованість відповідача за Договором становила 16729,64 гривень, з яких 5834,21 гривень (заборгованість за основним боргом), 1,8 гривень (заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками), 10893,63 гривень (заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту) (а.с. 11).
Далі, 19 грудня 2023 року між Первісним кредитором та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» було укладено договір факторингу, згідно якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором (а.с. 15 26).
Разом з цим, 22 грудня 2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та позивачем було укладено договір факторингу, згідно якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором (а.с. 27 34).
Водночас статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Стаття 89 ЦПК України регламентує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Як встановлено з фактичних обставин, між відповідачем та Первісним кредитором було укладено Договір, права вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу до позивача.
Вказані обставини визнаються сторонами по справі (частина 2 статті 82 ЦПК України).
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".
Диспозиція частини 1 статті 526 ЦК України регламентує, щозобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Згідно частини першої статті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з цим, щодо аргументів відповідача про незаконність стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту, суд зазначає, що за загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України,правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина третя статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Водночас 10 червня 2017 рокунабув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів» текстстатті 11викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи, що Банком у Договорі було встановлено щомісячну плату за послугу, яка за законом повинна надаватись безоплатно, положення Договору щодо обов`язку Позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за Договором, є нікчемними.
Судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
На підставі викладеного, надавши оцінку фактичним обставинам справи, позиції сторін, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначає, що інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено, між позивачем та адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» було укладено договір про надання правової допомоги № 28092021-1 (далі Договір) (а.с. 35 39).
Далі, 23 травня 2024 року між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду № 11 до Договору.
Згідно Акту прийому передачі Реєстру Боржників та Акту прийому передачі правової допомоги, вартість правової допомоги за консультації, здійснення вивчення документів та підготовка проектів документів для направлення до суду щодо відповідача (порядковий номер 24) становить 7000,00 гривень (а.с. 40 42).
Кошти за вказаним актом позивач сплатив на користь об`єднання, що підтверджується платіжною інструкцією від 13 червня 2024 року № 760 (а.с. 47).
Відповідно до диспозиції частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач згідно відзиву просив стягнути з нього витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень, разом з цим клопотання не містить обгрунтування щодо зменшення витрат та чим обгрунтовується вказана сума.
На підставі викладеного, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2436,00 гривень.
Керуючись статтями 81, 141, 178, 200, 259, 263-265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адресареєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», адреса для листування: проспект Юрія Гагаріна, 23, а/с 57, місто Київ, код ЄДРПОУ 39992082,рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001,суму заборгованості в розмірі 5836,01 гривень, з яких 5834,21 гривень (заборгованість за основним боргом), 1,8 гривень (заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адресареєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», адреса для листування: проспект Юрія Гагаріна, 23, а/с 57, місто Київ, код ЄДРПОУ 39992082,рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001,сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1053,74 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2436,00 гривень.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», адреса для листування: проспект Юрія Гагаріна, 23, а/с 57, місто Київ, код ЄДРПОУ 39992082.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресареєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А. В. Ільяшук
Судове рішення № 124521757, Роздільнянський районний суд Одеської області було прийнято 20.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 511/3158/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: