Справа № 940/960/20
Провадження № 1-кп/364/4/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.01.2025 року, Володарський районний суд Київської області, у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в селищі Володарка Київської області заяву ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, поданої під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного 02.06.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111030000116, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тетіїв Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
встановив:
На розгляді Володарського районного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження, внесене 02.06.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111030000116, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні 07.01.2025 року ОСОБА_4 подала заяву про закриття кримінального провадження, в якій просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченоїї.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви обвинуваченої
Представник потерпілої сторони - Тетіївської міської ради у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд кримінального провадження без його участі.
Суд, з`ясувавши думки учасників судового провадження, розглянувши заяву ОСОБА_4 та вирішуючи її, виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (частина перша статті 285 КПК України).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину , крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (частина перша статті 286 КПК України).
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є підставою закриття кримінального провадження судом (пункт 1 частини другої статті 284 КПК України).
За роз`ясненням, викладеним у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого; таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності за частиною четвертою статті 49 КК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 р. у справі № 598/1781/17, окрім іншого, звернула увагу на те, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Аналогічна позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 р. у справі № 328/1109/19.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що статтею 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК України. Зокрема, частина друга статті 285 КПК України зобов`язує суд роз`яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення. А на підставі частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Відсутність клопотання сторін про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, згідно з положеннями частини четвертої статті 286 КПК України, позбавляє суд можливості самостійно ініціювати вирішення відповідного питання. Дотримання умов, передбачених частинами першою - третьою статті 49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (зокрема, постанови Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 463/5277/16-к, від 11.11.2020 р. у справі № 455/229/17).
У постанові Верховного Суду від 29.07.2021 р. у справі № 552/5595/18 перелічено, що за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Крім цього Верховний Суд у названій вище постанові звернув увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на усе викладене вище та враховуючи, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , за визначенням статті 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачене осносне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення воля на строк не більше п`яти років, при цьому названа особа раніше не судима, не ухилялася від досудового розслідування та суду, протягом строків давності, визначених статтею 49 КК України, не вчиняла інших кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 обізнана про суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності, що роз`яснено судом у судовому засіданні, згідна на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (сплив строків давності), про що вказала у судовому засіданні, тому суд, врахувавши висловлені позиції прокурора, сторони захисту, дійшов до висновку, що заяву ОСОБА_4 слід задоволити.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження внесене 02.06.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111030000116 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 124268576, Володарський районний суд Київської області було прийнято 07.01.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 940/960/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: