Рішення № 123436338, 02.12.2024, Володарський районний суд Київської області

Справа № 378/906/24

Провадження № 2-а/364/18/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення без виклику учасників справи в приміщенні суду в селищі Володарка адміністративний позовом

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , E-mail.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник позивача - адвокат: Марушак Ярослав Вікторович, Ордер на надання правничої допомоги від 20.09.2024, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 , E-mail.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

до Державної служби України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, № тел. 044-350-43-04, Е-mail: contact@dsbt.gov.ua

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

25.10.2024 позивач звернувся до Ставищенського районного суду Київської області. Після задоволення самовідводів суддів, справу за розпорядженням голови суду № 12-р від 29.10.2024 було передано на розгляд до Володарського районного суду Київської області.

До Володарського районного суду Київської області справа надійшла 05.11.2024.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що 08.10.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (за місцезнаходженням юридичної особи) на території України серії АВ № 00000992, зі змісту якої вбачається, що 30.09.2024 о 15:01 на автодорозі М-01, км 49+495, Київська область на автоматичному зважувальному комплексі WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки MAN TGS 26.400, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438 % (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що у власності позивача перебуває трьохвісний тягач та трьохвісний напівпричіп-контейнеровоз, який перевозить вантажі у складі транспортного составу: тягача MAN TGS 26.400, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який є трьохвісним тягачем, та напівпричіпа BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який є спеціалізованим трьохвісним напівпричепом контейнеровозом. В оскаржуваній постанові відповідач не врахував факт приєднання до тягача MAN TGS 26.400, причепу-контейнеровоза BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , що, у свою чергу, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Зокрема вказує, що в якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 08.10.2024 серії АА № 00000992 зазначено: MAN TGS 26.400, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, такий транспортний засіб є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, оскаржувана постанова не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача MAN TGS 26.400 .

Разом з тим, відповідно до Додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).

Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.

З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1КУпАП.

При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. З оспорюваної постанови вбачається, що при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, саме для транспортних засобів та їх составів - фактична маса - до 40 т. Доказів перевезення вантажу в час та місці, вказаних в оскаржуваній постанові, у складі транспортного составу з іншим напівпричепом, відповідач в оскаржуваній постанові не навів.

Окрім того, представник позивача зазначає, що в оскаржуваній постанові у розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 6 шт., спарені колеса 3 вісі. Також зафіксована загальна маса транспортного засобу 47750 кг, загальна маса транспортного засобу, що виміряна з урахуванням похибки - 42975 кг.

Представник позивача вказує, що згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз) 44 т, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Зазначає, що вбачається безпідставне неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду трьохвісного транспортного засобу MAN TGS 26.400 НОМЕР_5 з трьохвісним напівпричепом контейнеровозом BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , що, у свою чергу, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Посилається на Інструкцію № 512 та формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: % перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%, де: - Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) та зазначає, що наразі підставляючи наведені ним дані щодо контейнеровозу у вищевказану формулу, з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, згідно оскаржуваної постанови відсутній, через відсутність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм (47,75 - 44,0 - 4,775 (похибка пристрою) ) : 44 (Хнорм) х 100 % = - 2,329 % (мінус дві цілих триста двадцять дев`ять відсотків).

Вказує, на протиправність оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята на підставі непідтверджених висновків щодо порушення позивачем, вимог п. 22.5 ПДР України в частині перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу.

Свою вину позивач категорично заперечує та з постановою не погоджується, про що представник позивача зазначає у позовній заяві та просить суд:

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00000992 від 08.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та провадження у справі закрити;

- стягнути на користь позивача судові витрати.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 05.11.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Ткаченку О.В.

08.11.2024 судом відкрито провадження у справі в спрощеному порядку з повідомленням, але без виклику сторін та призначено до судового розгляду, в приміщенні Володарського районного суду Київської області на 18.11.2024.

У встановленому законом порядку учасники справи були сповіщені судом про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач та його представник належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників.

Відповідач про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

14.10.2024 представниця відповідача надіслала до суду, через систему ЄСІТС, відзив, в якому не погодилася з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими. Надіслала до суду постанову серії №AВ00000992 від 08.10.2024; інформаційну картку ГВК 57954377; АРМ аудиту перегляд зафіксованої події 85498397694373 png; фото до постанови AA00022707 Медіа(0).png; WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6 свідоцтво про повірку вага.pdf; WIM 3,3 свідоцтво про повірку габарити. pdf; WIM свідоцтво про повірку ідентифікація.pdf.

У відзиві зазначила, що при складанні постанови було дотримано вимог та норм чинного законодавства. Постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП.

Вказує, що ст. 283 КУпАП встановлює, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, а Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 визначають лише форму, а не вимоги до змісту постанови. З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні всі належні відомості. Конкретний обсяг внесених інформаційних даних залежить від індивідуальних порушень та має включати їх достатню кількість для ідентифікації суб`єктного та об`єктного складу правопорушення. Деталізована інформація щодо повної маси транспортного засобу, ширини, розподілу навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей) міститься в інформаційній картці габаритно - вагового контролю .

Звертає увагу суду, що на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.

Відповідно до додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (-ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі має міститися інформація про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, яка вказана в оскаржуваній постанові, а саме інформація про тягач (до якого приєднаний причіп, що не може рухатись самостійно). Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 , визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи- розпуски. Таким чином, напівпричеп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. В постанові фіксується саме марка, модель, державний номерний знак тягача, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. Зважаючи на це в постанові зазначається саме інформація про тягач.

Відповідачем долучено АРМ аудиту - перегляд зафіксованої події № 57954377 під час розгляду адміністративного правопорушення. За змістом документу вбачається, що відповідачем визначено тип транспортного засобу із напівпричепом, тобто та обставина, що тягач рухався із напівпричепом була досліджена та врахована фахівцем. Відповідно до фото розміщених на сайті Укртрансбезпеки за посиланням, що вказане в постанові - в момент зважування зафіксований і тягач і приєднаний до нього напівпричеп. Також, як видно з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю та даних постанови транспортний засіб - тягач був зафіксований саме з напівпричепом - це видно по кількості вказаних в інформаційній картці та постанові осей.

Представниця відповідача у відзиві зазначає, що відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують визначених норм. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень). Згідно пункту 15 Порядку № 1174, визначено, які метадані повинні містися в інформації. Під час передачі інформаційних файлів та метаданих Укртрансбезпекою впроваджуються організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня її конфіденційності (пункт 10 Порядку №1174). У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Як наслідок, Порядком №1174 не передбачено фіксація державного номерного знака напівпричепа.

Вказує, що доводи позивача стосовно невідповідності змісту постанови вимогам чинного законодавства, а саме, що у постанові не зазначено марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу не обгрунтовані, оскільки ст. 283 КУпАП, Інструкція №512 та Порядок №1174 не вимагає зазначення в постанові про вчинення адміністративного правопорушення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв. Так, перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Постановою серії АВ № 00000992 від 08.10.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5260 мм, 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6650 кг, 2 - 6100 кг, 3 - 9450 кг, 4 - 8250 кг, 5 - 8750 кг; 6 - 8550 кг; загальна маса - 47750 кг; висота - 4.031 м.; ширина - 2.622 м.; довжина - 15.989 м.;

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АВ № 00000992 від 08.10.2024, загальна маса транспортного засобу скала 47750 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 7,438 % (2.975 тон). Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження загальної маси:(47750 - 40 000 - (10%* 47750))/40 000)*100 %= 7,438 %. В постанові зазначені виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42975 кг.

Зазначає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення загальної маси транспортного засобу, адже транспортний засіб не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері. Позивач вказує, що відповідачем не було визначено, яким за типом автомобілем було здійснено перевезення вантажу, що вплинуло на результати розрахунків перевищення вагових параметрів, оскільки вантаж перевозився контейнеровозом. На думку позивача, здійснення перевезення контейнеровозом повинно бути підставою для скасування постанови, адже відповідно до п. 22.5 ПДР максимально допустима для контейнеровозів фактична маса - 44 тони, а не 40 тон. Однак, визначальним фактором при застосуванні нормативу загальної маси 44 тони, є не лише наявність підтверджуючого документу про те що транспортний засіб рухався із напівпричепом контейнеровозом, а й те, щоб контейнеровоз здійснював перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов`язково мають бути дотримані такі вимоги: 1) автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; 2) на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом (контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів; 3) рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення.

Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси - 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу. В такому разі, застосовується показник дозволеної фактичної маси - 40 тон, перевищення, якого на понад 5%, тягне за собою накладення штрафу, згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП.

Вказує, що за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. Відповідно до фотофіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричіп не має верхньої частини, тобто до конструкції внесено зміни- додано тентований верх. Також, з фотофіксації вбачається відсутність будь-якого маркування та пломбування. Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п.22.5 ПДР. Наразі, позивачем не було надано доказів, що перевезення спеціалізованим напівпричепом контейнеровозом марки з трьохвісним напівпричепом контейнеровозом BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , було здійснено в контейнері згідно з їх призначенням.

Зважаючи на зазначене відповідачем належним чином визначено тип транспортного засобу та як наслідок здійснено правильний розрахунок відсотку перевантаження загальної маси транспортного засобу.

Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомила, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зважувальному комплексі WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6 яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується: свідоцтвом про повірку підсистеми вагового контролю № 04/6039 чинний до 26.08.2025; свідоцтвом про повірку підсистеми габаритного контролю № UA.TR.113-0695|15F-24 чинний до 10.09.2025. WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

Додатково зауважила, що «обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги», така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, в постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

Відповідачем долучено до відзиву, зокрема: 1) фотографії транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем. Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт, також, містяться на офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у постанові.

Окрім того вказує, що в позовній заяві ОСОБА_1 посилається на норми законодавства, а саме на абзац 5 пункту 15 Порядку №1174 викладені в редакції, які втратили чинність.

Представниця відповідача у відзиві вказує, що постанова серії АВ № 00000992 від 08.10.2024 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, Порядком № 1174, Інструкцією № 512 та ухвалена в порядку та спосіб, встановлені законодавством.

Просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи відбувається відповідно до вимог ст. ст. 19, 257, 286 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження, а відтак учасники справи в судове засідання не викликались.

Сторони не надіслали заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

На підставі ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 08.10.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (за місцезнаходженням юридичної особи) на території України серії № АВ00000992, зі змісту якої вбачається, що 30.09.2024 о 15:01 на автодорозі М-01, км 49+495, Київська область на автоматичному зважувальному комплексі WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки MAN TGS 26.400, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438 % (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Позивач не погоджується з накладеним на нього стягненням та посилаючись на обставини викладені у позовній заяві просить суд скасувати зазначену постанову.

Відповідач не погоджується з позицією позивача та заперечує проти вимог викладених у позовній заяві про що вказує у відзиві долученому до справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить з наступних міркувань.

Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, працівника Укртрансбезпеки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КпАП України перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Згідно примітки до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Приписи ч. 1 ст. 14-3 КпАП України визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно пп. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси:

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення;

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони для доріг державного значення.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 258 КпАП України передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КпАП України протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КпАП України).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд враховує, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».

У той же час, зазначене не обмежує посадову особу у реалізації повноважень, передбачених п. 4 Інструкції № 513, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.

Відповідно до абз. 6 п. 2 Інструкції № 513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наразі, у постанові від 08.10.2024 серії АВ № 00000992 зазначено, що 30.09.2024 о 15:01 на автодорозі М-01, км 49+495, Київська область на автоматичному зважувальному комплексі WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки MAN TGS 26.400, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,975 % (2,075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що ч. 2 ст. 132-1 КпАП України передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6, свідоцтвом про повірку підсистеми вагового контролю № 04/6039 чинний до 26.08.2025; свідоцтвом про повірку підсистеми габаритного контролю № UA.TR.113-0695|15F-24 чинний до 10.09.2025.

Представник позивача у позовній заяві наголошує на протиправності оскаржуваної постанови, посилається, зокрема, на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу контейнеровозу BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , - до спеціалізованих трьохвісних напівпричепів контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу 40 тон замість 44 тон.

Матеріали справи свідчать, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу трьохвісного напівпричепу контейнеровозом BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , є спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом.

Проте, як правильно зауважив відповідач, будь-яких доказів (зокрема, договорів, товарно-транспортних накладних тощо) на підтвердження використання контейнеровоза за призначенням, тобто здійснення ним вантажних перевезень саме у контейнері, матеріали справи не містять.

При цьому, додана до позовної заяви копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не свідчить про те, що саме трьохвісний напівпричіп контейнеровоз BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , використовувався ОСОБА_1 для перевезення вантажу 30.09.2024 о 15 год 01 хв за адресою М-01, км 49+495, Київська область. Відсутні такі відомості й на фотознімках фіксації правопорушення.

Відтак, на переконання суду, посадова особа Укртрансбезпеки при прийнятті спірної постанови правильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тони, а вантажного тягача 40 тон, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У свою чергу, з приводу посилання відповідача на те, що всупереч вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 № 363, позивачем не було надано доказів перевезення контейнера з відповідним маркуванням, суд зазначає, що можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Правил №363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.

До того ж, оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує, зокрема, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.

Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.

На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:

1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;

2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення.

На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:

1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;

3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.

Отже, у випадку необхідності додаткової перевірки відомостей, зокрема, щодо транспортного засобу, уповноважена особа Укртрансбезпеки вправі передати матеріали адміністративної справи іншій уповноваженій особі для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу.

Разом з тим, хоча доказів вчинення відповідних дій уповноваженою особою Укртрансбезпеки матеріали справи не містять, однак і матеріали одночасно не спростовують позицію відповідача про те, що, як було зазначено вище, доказів здійснення контейнерних перевезень трьохвісним напівпричепом контейнеровозом BENALU C34, реєстраційний номер НОМЕР_6 , позивачем не надано.

Статтею 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, як правильно зазначено відповідачем, ні норми КпАП України, ні положення додатку 1 до Інструкції №512 у редакції наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022, не містять вимог щодо зазначення у постанові про накладення адміністративного стягнення відомостей про марку, модель та державний номер причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача.

За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування спірної постанови.

Так, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що спірна постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для їх скасування немає, в зв`язку з чим позов до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст.9,132-1, 245, 251, 280, 283 КУпАП, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Ткаченко