Справа № 362/5641/24
Провадження № 2/362/2656/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Ковбеля М.М.,
при секретарі - Сілецькій М.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідачів, вона як потерпіла отримала тілесні ушкодження, а тому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 116992,12 гривень, яка складається із витрат на лікування, добровільної подяки медпрацівникам та втрати заробітної плати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень.
10.09.2024 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
Представник відповідача ОСОБА_2 надіслав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2024 року №362/1627/22, 20 січня 2020 року приблизно о 20:00 ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі зі сполученням «а\д Київ-Одеса М05» - м.Васильків, Київської області, в напрямку до а/д М-05, в порушенні вимогам пунктів 8.7.3.ґ), 8.7.3.е), 8.10, 10.1 ПДР України, на заборонювальний сигнал світлофора здійснив виїзд на перехрестя вказаної дороги із вул.Вокзальною в смт.Глеваха Васильківського району Київської області та перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності маневру повороту, та, розпочавши маневр повороту ліворуч в напрямку вул.Вокзальна, допустив зіткнення з автомобілем марки «SKODA OKTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що в порушення вимог пунктів 12.9(б), 8.7.3.е), 8.10 ПДР України рухався від «а/д Київ-Одеса М-05» в напрямку м.Васильків та на заборонювальний сигнал світлофора здійснив виїзд на вказане перехрестя. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки ««SKODA OKTAVIA A5», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості . Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.1, 1.3, 1.5, 2.3б), 8.7.3.ґ), 8.7.3.е), 8.10, 10.1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв`язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали . Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 1.1.,1.3, 1.5, 2,3б), 12.9(б), 8.7.3.е), 8.10 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв`язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали. Також, в рішенні суду зазначено: Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 цього Кодексу. Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 цього Кодексу. Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2020 року за №12020110140000152, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Роз`яснити потерпілим право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Ухвала суду набрала законної сили.
Суд враховує, що матеріалами справи підтверджено факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідачів та невчинення ними заходів з відшкодування завданої шкоди.
Також суду надано ряд медичних документів щодо підтвердження факту лікування позивачки та завдання шкоди її здоров`ю.
Зокрема випискою з історії хвороби стаціонарного хворого №94296/88, в якій зазначено, зо позивач перебувала в медичному закладі на лікуванні з 21.01.2020 року по 03.02.2020 року, листами непрацездатності.
На підтвердження майнової шкоди у розмірі 116992,12 гривень, позивач надала суду:
- особистий розрахунок суми втраченої заробітної плати за період з 21.01.2020 року по 03.04.2020 року в розмірі 86118,95 гривень, при цьому доказів, що вона не отримала заробітну плату не надала, оскільки з поданої довідки №КХК00000008 від 03.03.2020 року вбачається, що станом на 03.03.2020 року позивач перебувала на лікарняному, а тому розрахунок зі співробітником в той час не було зроблено;
- квитанція №499 від 21 січня 2020 року щодо благодійного внеску не є доказом отримання позивачем матеріальних збитків, оскільки благодійні внески не відшкодовуються;
- крім того, суд не бере як доказ квитанцію від 23.01.2020 року на суму 807,50 гривень, оскільки віксі, кава та мінеральна вода не відноситься до медичних препаратів;
- також суд не бере до уваги квитанції за послуги АЗС на суми 300,04 гривень, 563,00 гривень,500,18 гривень,1000,25 гривень, оскільки з цих доказів не можна дійти висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та наслідками, та чи дійсно пальне було використано з метою лікування.
Крім того, позивачем надано квитанції на суму 243,90 грн., 107,60 грн., 44,40 грн., 11,30 грн., 238,50 грн., 875,00 грн., 137,54 грн., 198,10 грн., 100,00 грн., 0,10 грн., 7,93 грн., 47,80 грн., 110,50 грн., 49,60 грн.,12,20 грн..1943,10 грн., 197,80 грн., 264,90 грн., 448,00 грн., 564,83 грн., 274,20 грн., 318, 50 грн., 217,10 грн., а всього на суму 6412,90 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов`язання із заподіяння шкоди -це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно із статтею 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ( частина перша статті 1166 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі №523/2163/16-ц (провадження №61-26889св18) викладено правовий висновок, згідно з яким специфіка відшкодування завданої здоров`ю шкоди полягає в тому, що об`єктом відшкодування є не сама зазначена шкода, а майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов`язані з відповідним ушкодженням здоров`я, то він має право вимагати їх відшкодування. Розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предметів догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає :1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особо, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тобто суд повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
У рішенні від 12 липня 2007 року у справі « Stankov v.Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди. При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно врахувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає ( і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний характер.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
Шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином суд вважає доведену позивачем завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 6412,90 гривень.
Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд враховує, що позивач тривалий період перебувала на лікарняному, це змінило звичайний уклад її життя, а тому, враховуючи викладене, суд вважає справедливим та необхідним зменшити суму моральної шкоди, від якої відштовхуватиметься задля обрахунку розміру моральної шкоди, яка підлягатиме стягненню з відповідачів до 5000, 00 грн.
Враховуючи наведені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 19, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість матеріального збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 6412,90 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Ковбель
Судове рішення № 123390072, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 21.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/5641/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: