Рішення № 123345853, 26.11.2024, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4427/23

Провадження № 2-261/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретар Клименко В.Ю.

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року до суду звернувся керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельних ділянок.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства при відведенні у власність громадянами земельних ділянок лісового фонду, що полягає в наступному.

У 2016 році перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі №372/775/16 задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1141 від 21 липня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 3-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради»; визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 426842 на право власності на земельну ділянку площею 0,9000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223186800:06:018:0032, виданий 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію; визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 426843 на право власності на земельну ділянку площею 0,8425 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223186800:06:018:0033, виданий 21 серпня 2008 року ОСОБА_2 та скасовано його державну реєстрацію; визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №426844 на право власності на земельну ділянку площею 0,8779 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223186800:06:018:0034, виданий 21 серпня 2008 року ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; витребувано на користь Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказані земельні ділянки.

Постановою Верховного суду від 19.01.2022 у справі №372/775/16 постанову Київського апеляційного суду від 15.10.2020 в частині задоволення позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та в частині задоволення позовних вимог, пред`явлених до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1141 від 21 липня 2008 року про виділення ОСОБА_1 й ОСОБА_3 , земельних ділянок та державних актів серії ЯЖ № 426842, серії ЯЖ № 426844 від 21.08.2008 на право власності на земельні ділянки залишено без змін.

Згідно відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що відповідачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після завершення розгляду справи Верховним Судом здійснили поділ належних їм спірних земельних з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0032, 3223186800:06:018:0033 та 3223186800:06:018:0034, що фактично унеможливлю виконання рішення суду у справі № 372/775/16.

Спірні земельні ділянки зареєстровані в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачами, як наслідок Обухівська районна державна адміністрація позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірними земельними ділянками лісового фонду. А тому, прокурор просив усунути перешкоди у здійсненні Обухівською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельним ділянками загальною площею 2,6204 га, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №63608724від 22.02.2022та №63608275від 22.02.2022стосовно праваприватної власності ОСОБА_1 наземельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0064 площею 0,45 га та 3223186800:06:018:0065 площею

0,45га;№63497525 від 16.02.2022 та №63497288 від 16.02.2022 стосовно права привтаної власності ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0062 площею 0,4212 га та 3223186800:06:018:0063 площею 0,4213 га; № 63497026 від 16.02.2022 та № 63496610 від 16.02.2022 стосовно права привтаної власності ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0060 площею 0,4389 га та 3223186800:06:018:0061 площею 0,439 га. А також, усунути перешкоди у здійсненні Обухівською районною державною адміністрацією права власності на земельні ділянки: ОСОБА_1 зкадастровими номерами3223186800:06:018:0064площею 0,45га,3223186800:06:018:0065площею 0,45га;ОСОБА_2 з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0062 площею 0,4212 га та 3223186800:06:018:0063 площею 0,4213 га; ОСОБА_3 з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0060 площею 0,4389 га, 3223186800:06:018:0061 площею 0,439 га; шляхом їх повернення на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04054725) із незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2024 року задоволено клопотання прокурора про повернення на стадію підготовчого провадження.

В серпні 2024 року прокурор подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив позовні вимоги викласти у наступній редакції: «Витребувати на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04054725) із незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0064 площею 0,45 га, 3223186800:06:018:0065 площею 0,45 га; ОСОБА_2 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0062 площею 0,4212 га та 3223186800:06:018:0063 площею 0,4213 га; ОСОБА_3 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0060 площею 0,4389 га, 3223186800:06:018:0061 площею 0,439 га, в категорію лісогосподарського призначення.»

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили, відзив, заяв чи клопотань до суду не надали.

Суд, дослідивши докази, подані сторонами, повно і всебічно оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5,6ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, подані сторонами, повно і всебічно оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,щоу 2016 році перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними розпорядження, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок.

Позовна заява обґрунтовувалась тим, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 3-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради» від 21.07.2008 № 1141 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та передано у власність вказаним громадянам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 2,6204 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Після цього, управлінням земельних ресурсів в Обухівському районі 21.08.2008 на підставі вищевказаного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_1 серії ЯЖ№ 426842на площу0,9000га,кадастровий номер:3223186800:06:018:0032; ОСОБА_2 серії ЯЖ№ 426843на площу0,8425га,кадастровий номер:3223186800:06:018:0033;ОСОБА_3 серії ЯЖ № 426844 на площу 0,8779 га, кадастровий номер: 3223186800:06:018:0034.

Вищевказане розпорядження Обухівською районною державною адміністрацією прийнято поза межами компетенції, у зв`язку з чим видача в подальшому державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства відбулась із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації від 21.07.2008 № 1141 передано у власність відповідачам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 2,6204 га, які знаходяться у одному кварталі лісництва (виділах 13, 14, 15 кварталу 87 Козинського лісництва), є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства, що підтверджується інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 21.12.2015, інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 12.11.2015.

Таким чином Обухівська районна державна адміністрація фактично вилучила та змінила цільове призначення земель лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищує 1 га, що свідчить про перевищення головою районною державної адміністрації передбачених законом повноважень.

Крім того, у порушення вимог ст. 20 Земельного кодексу України Обухівською районною державною адміністрацією передано у власність відповідачам землі лісогосподарського призначення загальною площею 2,6204 га, що розташовані в кварталі 87 Козинського лісництва (виділи 13, 14, 15), без погодження зміни цільового призначення органом лісового господарства, що підтверджується листом Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 18.01.2016.

Постановою Київськогоапеляційного судувід 15.10.2020у справі№372/775/16задоволено позовпрокуратури Київськоїобласті вінтересах державив особіКабінету МіністрівУкраїни,ДП «Київськелісове господарство»до Обухівськоїрайонної державноїадміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : визнанонедійсним розпорядженняОбухівської районноїдержавної адміністрації№1141від 21липня 2008року «Прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельнихділянок увласність 3-омгромадянам дляведення особистогоселянського господарствав адміністративнихмежах Підгірцівськоїсільської ради»;визнано недійснимдержавний актсерії ЯЖ№ 426842на правовласності наземельну ділянкуплощею 0,9000га дляведення особистогоселянського господарствав адміністративнихмежах Підгірцівськоїсільської радиОбухівського районуКиївської областіз кадастровимномером 3223186800:06:018:0032,виданий 21серпня 2008року ОСОБА_1 та скасованойого державнуреєстрацію;визнано недійснимдержавний актсерії ЯЖ№ 426843на правовласності наземельну ділянкуплощею 0,8425га дляведення особистогоселянського господарствав адміністративнихмежах Підгірцівськоїсільської радиОбухівського районуКиївської областіз кадастровимномером 3223186800:06:018:0033,виданий 21серпня 2008року ОСОБА_2 та скасованойого державнуреєстрацію;визнано недійснимдержавний актсерії ЯЖ№426844на правовласності наземельну ділянкуплощею 0,8779га дляведення особистогоселянського господарствав адміністративнихмежах Підгірцівськоїсільської радиОбухівського районуКиївської областіз кадастровимномером 3223186800:06:018:0034,виданий 21серпня 2008року ОСОБА_3 та скасованойого державнуреєстрацію; витребувано на користь Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказані земельні ділянки.

Постановою Верховного суду від 19.01.2022 у справі №372/775/16 постанову Київського апеляційного суду від 15.10.2020 в частині задоволення позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та в частині задоволення позовних вимог, пред`явлених до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №1141 від 21 липня 2008 року про виділення ОСОБА_1 й ОСОБА_3 , земельних ділянок та державних актів серії ЯЖ № 426842, серії ЯЖ № 426844 від 21.08.2008 на право власності на земельні ділянки залишено без змін.

Положеннями ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 19.01.2022 по справі №372/775/16 встановлено обставини, що не підлягають доказуванню у даній справі про те, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 21.07.2008 № 1141 передано у власність відповідачам для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 2,6204 га, які знаходяться у одному кварталі лісництва, є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства. Таким чином, набуття права власності на вказані земельні ділянки відбулося з порушенням вимог земельного і лісового законодавства, оскільки відповідно до положень статей 19, 55, 57, 84, 149 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України спірні земельні ділянки відносились до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалися для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, розпорядження якими не відносилося до компетенції Обухівської районної державної адміністрації.

Також не підлягають доказуванню у даній справі обставини про те, що Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства згоди на вилучення чи припинення права постійного користування зазначеними вище земельними ділянками не надавалось, а тому оскаржуваним розпорядженнням Обухівської районної державної адміністрації порушено порядок зміни цільового призначення земель, оскільки така зміна проведена неуповноваженим відповідно до вимог Земельного кодексу України органом та за відсутності згоди органу лісового господарства. Також у порушення вимог статті 20 Земельного кодексу України рішення органів державної влади в межах компетенції про зміну цільового призначення лісогосподарських земель не приймалось, відповідні проекти не затверджувалися.

Згідно відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що відповідачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після завершення розгляду справи Верховним Судом здійснили поділ належних їм спірних земельних з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0032, 3223186800:06:018:0033 та 3223186800:06:018:0034, що фактично унеможливлю виконання рішення суду у справі № 372/775/16.

Так, ОСОБА_1 згідно заяви про поділ № 131 від 11.02.2022 здійснила поділ належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:018:0032 площею 0,9 га, внаслідок чого утворено дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0064 площею 0,45 га та 3223186800:06:018:0065 площею 0,45 га, про що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Заставенко А.В. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63608724 від 22.02.2022 та №63608275 від 22.02.2022 відповідно.

ОСОБА_2 згідно заяви про поділ № 98 від 01.02.2022 здійснив поділ належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:018:0033 площею 0,8425 га, внаслідок чого утворено дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0062 площею 0,4212 га та 3223186800:06:018:0063 площею 0,4213 га, про що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Заставенко А.В. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63497525 від 16.02.2022 та №63497288 від 16.02.2022 відповідно.

ОСОБА_3 згідно заяви про поділ № 96 від 01.02.2022 здійснила поділ належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:018:0034 площею 0,8779 га, внаслідок чого утворено дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0060 площею 0,4389 га та 3223186800:06:018:0061 площею 0,439 га, про що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Заставенко А.В. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63497026 від 16.02.2022 та №63496610 від 16.02.2022 відповідно.

Вказані обставини підтверджуються інформацію Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області за № 10-10-0.223-6047/2-23 від 06.07.2023.

На час розгляду даної справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишаються власниками вказаних вище земельних ділянок, що підтверджується актуальними відомостями Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положення ст. 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положеньглави 29цього Кодексу (ст. 396 Цивільного кодексу України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина другастатті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Прокурор зазначає, що оскільки спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі лісогосподарського призначення, що, згідно релевантної судової практики, свідчить про необхідність подання до суду віндикаційного позову про витребування спірних земельних ділянок із незаконного володіння відповідачів.

Так, у пункті 143 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права належить як від змісту права чи інтересів, за захистом якого зверталася особа, так і від характеру його порушення, визнання або оспорення. Так право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/940, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі

№ 910/2861/18.

Також, Велика Палата Верховного Суду нагадує, що набуття особою володіння нерухомого майна полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майна за цією особою. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі

№ 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 та інших (пункт 146 вищезазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду).

Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Також, у пункті 148 вказаної постанови зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У таких випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективним. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16). Вимоги про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння земельною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2019 у справі № 911/614/19.

З огляду на викладене, під час розгляду справи з позовною вимогою про застосування належного способу захисту (зокрема у спорі за віндикаційним позовом) відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу місцевого самоврядування визнання недійсним, або що вони не оскаржені, відповідні вимоги не пред`явлені, не допускаються.

Пред`явлення власником нерухомого майна вимог про скасування розпоряджень, державних актів на право власності, рішень чи записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (п. п. 152, 153 постанови).

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки.

Згідно ч.2,ч.3ст.152Земельного кодексуУкраїни,власник земельноїділянки можевимагати усуненнябудь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язанніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків.Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом визнанняугоди недійсною,визнання недійснимрішень органіввиконавчої владита органівмісцевого самоврядування,застосування інших,передбачених законом,способів .

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Зважаючи на те, що відповідачами право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння на користь держави.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Наведене вище свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів держави.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 387, 396 ЦК України право власності на земельну ділянку, яку було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц, Верховного Суду України від 11.02.2015 у справі № 6-1цс15 та від 16.04.2014 у справі № 6-146цс13.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути судові витрати за сплату судового збору з відповідачів в розмірі 1789 грн.. 34 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263,268, 280, 352, 354ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 20, 21, 22, 38, 152, 153, 155, 207 Земельного Кодексу України, ст.ст. 16, 20, 21, 203, 215, 317, 319, 321, 328, 387, 396 Цивільного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04054725) із незаконного володіння:

- ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0064 площею 0,45 га, 3223186800:06:018:0065 площею 0,45 га;

- ОСОБА_2 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0062 площею 0,4212 га та 3223186800:06:018:0063 площею 0,4213 га;

- ОСОБА_3 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:06:018:0060 площею 0,4389 га, 3223186800:06:018:0061 площею 0,439 га, в категорію лісогосподарського призначення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Київської обласної прокуратурисудові витрати у розмірі 1789 грн. 34 коп. з кожного, за наступними реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 27.11.2024.

Суддя О.Б.Тиханський