Рішення № 12334142, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/22415.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Український науково - дослідний існтитут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" простягнення 37392,00 грн.

                                                  Суддя Гумега О.В.

Представники: від позивачаКравцова Е.В. дов.№50/1-02 від 25.10.2020р. Бабарико М.А. дов.№51/1-02 від 25.10.2020р.

від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Український науково - дослідний існтитут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 37 392,00 грн. на підставі договору № 03687 про реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи, а саме: витрати по сплаті державного мита –373,92 грн. та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору № 03687 про реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р. позивач оплатив підтверджені відповідачем турпродукти, тоді як відповідач, в порушення п.п. 3.1.4, 4.9 вказаного договору, не передав їх позивачу, у зв”язку з чим позивач вважає, що вартість турпродуктів підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою суду від 27.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/224 та призначено справу до розгляду на 25.10.2010 р. о 12:10 год.

В судовому засіданні 25.10.2010 р. представник позивача подав усне клопотання про заміну позивача у справі –Відкритого акціонерного товариства "Український науково - дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" на його правонаступника –Приватне акціонерне товариство "Український науково - дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія". На підтвердження поданого клопотання представник позивача залучив до справи копію Статуту Приватного акціонерного товариства "Український науково - дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", затвердженого загальними зборами акціонерів 22.09.2010р.; копію витягу з ЄДРПОУ стосовно позивача станом на 01.10.10р.; Копію довідки з ЄДРПОУ № 377535 від 18.10.2010р.; Копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 15.10.2010р.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2010 р. не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 39/224 було відкладено на 15.11.2010 р. о 12:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010р., було здійснено заміну позивача у справі –Відкрите акціонерне товариство "Український науково - дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Український науково - дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія".

В судовому засіданні 15.11.2010р., представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 27.09.2010р. та від 25.10.2010р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/224 від 27.09.2010 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 21-10/5723-2 від 14.10.2010 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 25.10.2010 р. та 15.11.2010р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.11.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.11.2010 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Український науково - дослідний існтитут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (позивач), визначеним у якості Турагента, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Карія Тур Юкрейн”(відповідач), визначеним у якості Туроператора, був укладений Договір № 03687 на реалізацію туристичних послуг (надалі –Договір).

Відповідно 2.1 Договору визначено, що Турагент (позивач) зобов'язувався за дорученням та від імені Туроператора (відповідача), за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого Туроператором Турпродукту і укладати договори на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Згідно п.1.5 Договору термін Турпродукт, який наведений в даному Договорі, має наступне значення: це розроблений Туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги. Такими послугами в складі Турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом до готелю та у зворотньому напрямку, та/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад Турпродукту визначається Турагентом в Замовленні та підтверджується Туроператором в Підтвердженні замовлення.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору сторони узгодили, що Туроператор (відповідач) після направлення Підтвердження Замовлення зобов”язаний забезпечити замовлення усіх видів послуг, що входять до Турпродукту.

Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що відповідно до Замовлення Турагента (позивача), підтвердженого Туроператором (відповідачем), та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу Турпродукту, Туроператор надає Турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику Турагента документів, які необхідні для споживання Турпродукту (авіаквитків, та /або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених Туроператором залежно від складу Турпродукту).

Відповідно до п.3.2.3 Договору Турагент (позивач) зобов’язаний здійснювати переказ Туроператору (відповідачу) вартості Турпродукту в порядку та в строк, що встановлені п.5.1 Договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання Турагентом такої вартості від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації Турагентом Турпродукту.

Пунктом 5.1 Договору передбачено порядок розрахунків, а саме: Турагент (позивач) здійснює повну оплату замовленого Турпродукту за відрахуванням винагороди Турагента, передбаченої пунктом 5.3 Договору, відповідно до виставленого Туроператором (відповідачем) рахунку-фактури чи повідомлення Туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання Турагентом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем були виставлені позивачу відповідні рахунки-фактури загалом на суму 37 392,00 грн. на оплату туристичних послуг, які були замовлені позивачем, копії яких містять в матеріалах справи.

Позивач, на виконання умов Договору, здійснив оплату виставлених відповідачем рахунків-фактур у повному обсязі, у сумі 37 392,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач свої зобов’язання за спірним договором виконав належним чином. Відповідач не надав позивачу турпродукт, відповідно до п. 3.1.4. Договору.

Позивач, з метою врегулювання договірних відносин, звернувся до відповідача з претензію від 09.07.2010 р. №193/1-02, відповідно до якої просив повернути перераховані на рахунок відповідача кошти за спірні Турпродукти.

У листі- відповіді № 1507 від 04.08.2010р., ТОВ «Карія Тур Юкрейн»(відповідач), повідомляє про неможливість задоволення вимог позивача, у зв’язку з недостатністю грошових коштів на рахунку.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, Турпродукт не надав, перераховані позивачем кошти в сумі 37392,00 грн. не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у наведеній сумі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не з”явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав, зокрема, відповідач не надав суду доказів виконання ним своїх зобов’язань за Договором № 03687 на реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р., а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37392,00 грн. основного боргу нормативно та документально доведені, та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 373,92 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 610, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 64, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карія Тур Юкрейн”(м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407, ідентифікаційний код 36387940; р/р № 26005571185350 в “Райффайзен Банк Аваль”у місті Києві, МФО 322904), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Український науково - дослідний існтитут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (02156, м. Київ, вул. Кіото,25; код ЄДРПОУ 02426463; п/р № 260070667 КФ АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК”, МФО 300959) 37 392,00 грн. (тридцять сім тисяч триста дев’яносто дві гривні 00 коп.) основного боргу, 373,92 грн. (триста сімдесят три гривні 92 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення: 18.11.2010 р.