Рішення № 123176390, 20.11.2024, Володарський районний суд Київської області

Дата ухвалення
20.11.2024
Номер справи
364/768/24
Номер документу
123176390
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 364/768/24

Провадження № 2/364/395/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Приватногоакціонерноготовариства «ДТЕККиївськірегіональніелектромережі», ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження: вул. Стеценка, 1а, м. Київ, 04136,

представник позивача: адвокат Мокрієнко Тарас Вікторович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7044/10 від 19.10.2018 року, адреса для листування: 09113, м. Біла Церква, вул. Генерала Воробйова, 1, тел. НОМЕР_1 ,

до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,

про стягнення вартості безобліково використаної електроенергії,

встановив:

Позивач ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» звернулося до Володарського районного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію посилаючись на наступні обставини.

Позивач здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.

Згідно п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. /зі змінами/, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642ЦКУкраїни на основі типового договору.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. У відповідності 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідач є власником квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , але не має договору з позивачем, щодо розподілу електричної енергії та відповідного договору з постачальником електричної енергії.

Згідно з п 5.5.5 ПРРЕЕ, відповідача зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Згідно п. 5.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р. /зі змінами/ (далі ККОЕЕ), електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні.

За приписами пунктів 5.2.18-5.2.24 ККОЕЕ, вузли обліку (засоби вимірювальної техніки та інше обладнання вузлів обліку) після їх улаштування мають бути введені в експлуатацію. Введення в експлуатацію/виведення з експлуатації вузлів обліку здійснюється замовником та постачальником послуг комерційного обліку, що надавав послуги з їх улаштування або виведення з експлуатації відповідно до договору. Вузол обліку вважається введеним в експлуатацію з дати підписання сторонами акта введення у промислову експлуатацію. Введений в експлуатацію вузол обліку має бути опломбованим та прийнятим до розрахунків за електричну енергію (введеним в облік). Вузол обліку вважається введеним в облік з дати підписання сторонами акта пломбування. Введення в облік вузла обліку здійснюється у присутності замовника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку (за рішенням замовника), що надавав послуги з улаштування вузла обліку відповідно до договору, протягом семи робочих днів з дня оплати замовником вартості цієї послуги. Послуга з введення в облік вузла обліку передбачає проведення технічної перевірки засобів вимірювальної техніки та інших складових вузла обліку, схеми їх підключення, а також пломбування засобів вимірювальної техніки, пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл комерційного обліку.

Технічною перевіркою проведеною 23.05.2024р. у належних відповідачу квартирах виявлено два аналогічних порушення ПРРЕЕ: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, договір з позивачем відсутній. За підсумками перевірки складено акти №№ К 050454, К 050455.

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до вимог підпункту 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ та у відповідності до п. 8.4.13 ПРРЕЕ, позивачем нараховано відповідачу суму вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушень у розмірі 50 938,80 грн. за період з 23.11.2023р. по 23.05.2024р.

Копія протоколу засідання комісії, разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії та розрахунковими документами на оплату, направлені відповідачу 14.08.2024р. рекомендованими поштовими відправленнями №№ 0600952424790, 0600952423484, які 04.09.2024р. були вручені позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунки інфляційних втрат та три відсотки річних від простроченої суми з дати прострочення зобов`язання, враховуючи положення абз. 2 п. 8.2.7 ПРРЕЕ, по дату подачі позову, що додаються.

Проте, відповідач ОСОБА_1 не сплатив вартість необлікованої електроенергії згідно направленого йому розрахунку, а тому, просив суд стягнути з відповідачана користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних станом на дату подання позову у розмірі 50968,03 грн., та 3028,00 гри. судового збору (а.с. 1-6).

Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 18.10.2024 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами на 20.11.2024 року.

Відповідно до правил ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін.

Згідно зі ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у судове засідання відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд,дослідивши матеріалисправи,приходить довисновку проте,що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.5ЦПКУкраїни здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.19ЦПКУкраїни суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.

Згідно з п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. /зі змінами/, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642ЦКУкраїни на основі типового договору.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

У відповідності 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Відділу «ЦНАП» Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 40).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира, за адресою: АДРЕСА_5 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 12).

Зазначене підтверджує споживання електричної енергії, за вказаною адресою, що в свою чергу свідчить про приєднання відповідача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1 Договору, позивач надає послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018р., та Кодексом системи розподілу затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Згідно з п. 6.2 Договору, споживач зобов`язаний виконувати умови цього Договору, а також невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі вузла вимірювання. Відповідно до пп. 5, 7 п. 7.1 Договору, оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час користування електричною енергією.

Згідно з п 5.5.5 ПРРЕЕ, споживача зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Пунктом 8.6 Договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, він сплачує оператору системи вартість не облікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Відповідно до п. 8.7 Договору, споживач звільняється від відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог пункту 8.6 цього Договору, лише якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з п.8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до п.8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п.п.5 п.8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Встановлено, що 23.05.2024 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_6 споживачем ОСОБА_1 було порушено облік електричної енергії, а саме п. 1.21, 2.1.3, 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення, струмоприймачів до електричної мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл та постачання електричної енергії до електромережі, що не є власністю ОСР. Електрична енергія, що споживається не оплочується. Порушення було продемонстроване ОСОБА_2 , який зобов`язався передати копії актів власнику ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

На підставі виявленого порушення, уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у присутності ОСОБА_3 , було складено акти про порушення № К 050454 від 23.05.2024 року та № К 050455 від 23.05.2024 року (а.с. 15-16).

З зазначеного акту убачається, що гр. ОСОБА_3 був ознайомлений з даними в акті та зобов`язався передати споживачу електричної енергії.

18.06.2024 року комісією ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за результатом розгляду акту про порушення № К 050454 від 23.05.2024 року та № К 050455 від 23.05.2024 року було складено протоколи № 173 та 174 про перенесення розгляду даних актів на іншу дату (а.с. 17-18).

01.08.2024 року комісією ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за результатом розгляду акту про порушення № К 050454 від 23.05.2024 року та № К 050455 від 23.05.2024 року було складено протоколи № 181 та 182 відповідно до якого було встановлено правомірність висновків акту, а також порушення споживачем ОСОБА_1 п.8.4.2 ПРРЕЕ, тобто самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл та постачання електричної енергії до мережі, що не є власністю ОСР та електрична енергія, що споживається не оплочується. Також було прийнято рішення здійснити нарахування за необліковану електричну енергію за період з 23.11.2023 року по 22.05.2024 року, згідно з п. 8.4.7 ПРРЕЕ та за формулою №8, відповідач на комісії не був присутній (а.с. 24, 26).

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Встановлено, що у відповідності до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, позивачем ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» згідно акту № К 050454 від 23.05.2024 року було зроблено розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії, яка становить 25469,40 грн. (а.с. 24), згідно акту № К 050455 від 23.05.2024 року було зроблено розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії, яка становить 25469,40 грн. (а.с. 26).

Правильність розрахунку обсягу вартості необлікованої електричної енергії не викликає у суду сумнівів.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Обсяг необлікованоїелектричної енергіїта сумазавданих збитківвизначені увідповідності доприписів п.8.4.13ПРРЕЕ,відповідно доякого,у разівиявлення упобутового споживачапорушень,зазначених упідпунктах 6-8пункту 8.4.2цієї глави,величина розрахунковогодобового обсягуспоживання електричноїенергії черезпроводи (кабелі),якими здійсненесамовільне підключення,розраховується заформулою №8.При цьомучас використаннясамовільного підключенняпротягом доби, приймається рівним 8 год.

Встановлено, що копія протоколу засідання комісії, разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії, вручені відповідачу 14.08.2024 року рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 29-31).

Проте, у в становлений 30-денний строк від дня отримання рахунка, в добровільному порядку не сплатив вартість необлікованої електричної енергії.

Відповідно до ст.509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому було нараховано, що одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.633ЦКУкраїни публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ст.634цьогоКодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.714ЦКУкраїни за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 3 ст.58ЗаконуУкраїни«Про ринокелектричноїенергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.599ЦКУкраїни зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом: цивільну, адміністративну і кримінальну. Правопорушенням в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, у тому числі порушення правил користування електричною енергією.

Верховний Суд України в своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив, що у частині першій статті 19Закону«Прожитлово-комунальніпослуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20цьогоЗакону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20вказаногоЗакону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Верховний Суд погоджується з тим, що відсутність укладеного договору з постачальником не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги. Поряд із цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 3 ст.11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77ЦПКУкраїни встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ст.81ЦПКУкраїни на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, відповідачем ОСОБА_1 на даний час вартість без обліково використаної електроенергії не сплачена, а тому ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» правомірно звернулось до суду із вказаним позовом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до ч. 4 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в частині підтвердженого права власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 та акту про порушення № К 050455 від 23.05.2024 року та протоколу №182 від 01.08.2024 року та розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, нарахований за період з 23.11.2023 по 22.05.2024 року в розмірі 25469,40 грн.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів у розмірі 0,00 грн. та 3% річних в розмірі 14,61 грн.

Щодо акту про порушення № К 050454 від 23.05.2024 року та складеного протоколу № 181, за адресою: АДРЕСА_7 , позивач не надав належних доказів, що дана квартира на праві власності належить ОСОБА_4 і що саме він має відшкодовувати вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних за даною адресою, саме тому в цій частині позовних вимог, позивачу слід відмовити.

Частиною 1 статті 612ЦКУкраїни передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625ЦКУкраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625ЦКУкраїни розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Відповідно до статті 509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 5 статті 11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.

Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264ЦивільногокодексуУкраїни визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625ЦивільногокодексуУкраїни тягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13.

Між тим, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

З огляду на те, що відповідач, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинна сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19 ).

Суд погоджується з доданим з боку позивача розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних.

Оскільки відповідач, як встановлено судом, та не спростовано з боку останнього, дійсно має заборгованість за певний період за необліковану електроенергію, позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за адресою: АДРЕСА_5 та акту про порушення № К 050455 від 23.05.2024 року та протоколу №182 від 01.08.2024 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі.

Ввиходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_4 про стягнення коштів за електроенергію є такими, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих сторонами та витребуваних судом доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 7), а позов задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню 1514,00 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимогиПриватного акціонерноготовариства «ДТЕККиївські регіональніелектромережі» до ОСОБА_1 простягнення вартостібезобліково використаноїелектроенергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» юридична адреса: вул. Стеценка, 1-А м. Київ, 04136), на P/p НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188, - вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних станом на дату подання позову у розмірі: 25484,01 грн. (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 01 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, (юридична адреса: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, 04136) судовий збір в сумі 1514,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Ткаченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 123176390 ?

Документ № 123176390 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 123176390 ?

Дата ухвалення - 20.11.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 123176390 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 123176390 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 123176390, Володарський районний суд Київської області

Судове рішення № 123176390, Володарський районний суд Київської області було прийнято 20.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 123176390 відноситься до справи № 364/768/24

Це рішення відноситься до справи № 364/768/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 123121863
Наступний документ : 123188911