Ухвала суду № 122890886, 07.11.2024, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"07" листопада 2024 р. Справа № 370/2363/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов та припису,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Макарівського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов та припису, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 року № 9/02-1-08 та постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 року № 10/02-1-08. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 27.11.2023 року.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року ОСОБА_1 поновлено строкзвернення досуду зданим адміністративнимпозовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та черговий раз призначено на 07.11.2024 року.

23.08.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису ДІАМ про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 року, посилаючись на те, що позов в частині визнання протиправними та скасування постанов ДІАМ № 9/02-1-08 від 14.12.2023 та № 10/02-1-08 від 14.12.2023 про адміністративне правопорушення та накладення штрафу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду. Проте питання щодо оскарження припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 щодо усунення порушення вимог містобудівного законодавства відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, підсудний окружному адміністративному суду. Таким чином, позивач об`єднав в позовній заяви дві позовні вимоги, які мають різну предметну юрисдикцію.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

Згідно ч. 4 ст.229КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи вказану заяву суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України); суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи, суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).

Предметна юрисдикція визначена параграфом 1 Глави 2 Розділу І Загальні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Так, відповідно до частин першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначений перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та з приводу оскарження припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд, зокрема: Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2023.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Отже, позов в частині визнання протиправними та скасування постанов ДІАМ № 9/02-1-08 від 14.12.2023 та № 10/02-1-08 від 14.12.2023 про адміністративне правопорушення та накладення штрафу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Проте питання щодо оскарження припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 щодо усунення порушення вимог містобудівного законодавства відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, підсудний окружному адміністративному суду.

Таким чином, позивач об`єднав в позовній заяви дві позовні вимоги, які мають різну предметну юрисдикцію.

Слід враховувати, що норма стосовно предметної підсудності має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Крім того, необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У пункті 24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12.10.1978), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

Відповідно доп.1ч.1ст.238КАС України,суд закриваєпровадження усправі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи обґрунтування заяви представника відповідача, перевіривши доводи викладені у ній, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису ДІАМ про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 року підлягає закриттю, а заява задоволенню.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у даній справі в частині вимог задовольнити.

Закрити провадження у справі № 370/2363/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису ДІАМ про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 року.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи в цій частині віднесено до підсудності Київського окружного адміністративногосуду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 293,295КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.В. Білоцька