Справа № 362/5172/24
Провадження № 2/362/2496/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
з участю секретаря Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 51/100 частину житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником 49/100 частини зазначеного житлового будинку, інша 51/100 частина будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 04.12.2002 року. Однак
Позивач ОСОБА_1 до 2004 року проживала за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_2 , але у зв`язку з сімейними обставинами вирішила переїхати для постійного проживання в подаровану їй частину будинку по АДРЕСА_1 . Враховуючи невелику площу будинку та неможливість поділити його внатурі, позивач домовились з ОСОБА_2 про продаж нею своєї частки будинку позивачу ОСОБА_1 , визначивши вартість будинку в розмірі 10000 грн., однак договір купівлі-продажу будинку укласти не вдалось можливим у зв`язку з втратою ОСОБА_2 паспорту. Перебуваючи в доброзичливих, довірливих та дружніх стосунках, позивач ОСОБА_1 розрахувалася з ОСОБА_2 за купівлю її частки вказаного будинку і отримала в якості гарантії укладення в подальшому договору купівлі продажу - оригінали документів на будинок, зокрема: правовстановлюючий документ на будинок (договір купівлі продажу ОСОБА_2 ), будинкову книгу, технічний паспорт. Отримавши від ОСОБА_1 кошти, в липні 2003 року, ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 ключі від будинку, наявні у неї оригінали документів на будинок - та поїхала в м. Київ оформляти свої документи, однак додому більше не повернулась, розшукати її не вдалось.
Позивач вказує, що частково розрахувавшись з ОСОБА_2 за її частку спірного будинку, та отримавши документи на нього, позивач приступила до володіння і користування вказаним будинком, почала займатися облаштуванням будинку та прибудинкової території, почала косметичний ремонт в будинку, а також ремонт та побудови господарських та побутових надвірних будівель, огорожі. Таким чином, позивач вважає наявними підстави для визнання за нею право власності на вказану 51/100 частину будинку за набувальною давністю.
В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подавши заяву про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Від відповідача надійшла заяву про слухання справи без участі представника селищної ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до Договору від 24 грудня 1993 року, складеного в смт. Гребінки та посвідченого секретарем виконкому Гребінківської селищної ради народних депутатів, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар 0,49 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 під номером шість. На земельній ділянці Гребінківської селищної ради народних депутатів розташований один житловий будинок житловою площею 31.1 кв.м. з такими надвірними спорудами: частина сарая, погрібник, сарай «Г», дворова вбиральня, часина паркану. Вказаний будинок зареєстрований в Білоцерківському МБТІ за ОСОБА_1 за № 315.
Інша 51/100 частина зазначено будинку з відповідними господарськими та побутовими надвірними будівлями і спорудами належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 04.12.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Смоліною І.В.
Відповідно до рішення Гребінківської селищної ради від 22.02.2023 р. № 538-22-V-III «Про перейменування вулиць, провулків та площі в населених пунктах Гребінківської селищної територіальної громади» в смт. Гребінки вулиця Островського перейменована в вулицю Івана Нечуй-Левицького. Копія рішення додається.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що наявний відповідний актовий запис про смерть №769 від 21.11.2006 р., складений відділом державної реєстрації актів цивільної стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, р.№00113271597.
Як зазначила позивач, і що підтверджується письмовими матеріалами справи з 2004 року ОСОБА_2 відсутня за місцем знаходження її майна, правовстановлюючі документи на вказане майно знаходяться у позивача, всі витрати щодо обслуговування, ремонту та догляду за будинком несе позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Гребінківської Державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 09.04.2024 року, здійсненого депутатом Гребінківської селищної ради за участі свідків-сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та засвідченого підписом секретаря та печаткою Гребінківської селищної ради - проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт про те, що ОСОБА_1 , 1961 року народження з 2004 року постійно, добросовісно та безперервно користується та доглядає за житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок перебуває в задовільному стані, постійно проводиться косметичний ремонт, на території подвір`я був здійснений ремонт літньої кухні, погрібу, побудований паркан, туалет. Земельна ділянка постійно розорюється та обробляється. Житлово-побутові умови задовільні. ОСОБА_1 сплачує всі житлово-комунальні послуги. З 2004 року співвласник ОСОБА_2 в селищі та за місцем проживання не з`являється, а догляд за будинок та земельною ділянкою постійно здійснювала ОСОБА_1 . На даний час місце перебування ОСОБА_2 не відомо.
Крім того, 11.05.2011 року ОСОБА_1 , як власник будинку, уклала з Васильківським РП «Київобленерго» договір про користування електричною енергією № 182100157, предметом якого є постачання споживачеві електричної енергії за адресою: АДРЕСА_3 .
В 2016 році позивач зареєструвала у вказаному будинку свого сина ОСОБА_6 , що стверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 .
Починаючи з 2004 році ОСОБА_1 самостійно оплачує комунальні витрати відносно вказаного будинку, що стверджується змістом наданих квитанцій.
Таким чином, судом достовірно встановлено факт вступу позивачем у володіння та користування всім спірним будинком ще у 2004 р., а також відкритість, безперервність та добросовісність володіння та користування вказаним будинком.
Чинним цивільним законодавством як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав - визначається набувальна давність. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
За набувальною давністю у власність можуть набути майно лише фізичні та юридичні особи, однак не держава.Як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, зазначених в ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положеньстатей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
У пунках 5, 9 Постанови №5 Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 рокуВищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних прав роз`яснив, щовирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування, набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).
Верховний Суд України у постанові від 27.09.2018р., по справі № 571/1099/16-ц, зауважив, що при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність, володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном, факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
Визнаючи поняття «умови набуття права власності на чужі речі», Верховний Суд України в Постанові від 04.07.2018р., по справі № 201/12550/16-ц, був більш лаконічний та визначив, що: «Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності».
Верховний Суд України в Постанові від 6.09.2018р., по справі № 205/1178/16-ц, прийшов до висновку, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першоїстатті 344 ЦК України.До цього висновку дійшов Верховний Суд України в Постанові від 27.09.2018 р., по справі № 571/1099/16-ц.
Судом з`ясовано, що з моменту зникнення ОСОБА_2 позивач володіла зазначеним будинком, при цьому між ними не існувало жодних договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо) щодо зазначеної 51/100 частини даного будинку.
Таким чином, позивач з 2004 року і до цього часу володіє 51/100 частиною житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 без правової підстави, добросовісно і відкрито, протягом строку більше ніж 10 років (а саме 20 років). Встановлення зазначених обставин свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на зазначене майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст.5,6,212-215,256-259ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності за набувальною давністю на 51/100 частину житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Ковбель
Судове рішення № 122836621, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 01.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/5172/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: