Постанова № 12197816, 27.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 р. Справа № 2а-5836/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Соколова В.М., Прилипчук О.А.,

за участю секретаря судового засідання-Вольської АГ.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Сіренко І.С., Гарбуз П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична-особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Конотопська МДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Сумській області (далі ГУДКУ у Сумській області, 2-й відповідач), в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь 452539грн. 79коп. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивує тим, що ним у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» були подані декларації з податку на додану вартість за березень 2008р., травень 2008р., вересень 2009р. з заявами про бюджетне відшкодування та розрахунком такого відшкодування. Конотопською МДПІ було підтверджено бюджетне відшкодування за вказані періоди на загальну суму 452539грн. 79коп., однак, всупереч вимог Закону України «Про податок на додану вартість» станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не було подано до ГУДКУ у Сумській області відповідних висновків на проведення даного відшкодування в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідач Конотопська МДПІ, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється підприємствам по мірі підтвердження заявлених до відшкодування сум матеріалами документальних перевірок, включаючи матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу поставлених товарів до кінцевого виробника, а у разі додержання вказаним підприємством законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування та підтвердження документальними (зустрічними) перевірками заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість прийняття рішення стосовно повернення податку на додану вартість підприємству може бути за результатами закінчення зазначених перевірок. Затримка у відшкодуванні зазначених сум податку на додану вартість сталась у звязку з тим, що на даний час по ним не проведені зустрічні перевірки по ланцюгу до виробника на підтвердження факту надходження податку на додану вартість до бюджету та факту дійсності проведення господарських операцій, за наслідками яких у позивача виникло відємне значення по даному податку. Крім того частина податку на додану вартість, яка фактично підлягала до відшкодування за березень 2008р. в сумі 35275грн. 69коп. Конотопською МДПІ була зарахована в рахунок погашення нарахування з податку на додану вартість згідно поданої декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. Порушень вимог чинного законодавства в діях Конотопської МДПІ відповідач не вбачає, просить у задоволенні позову відмовити. (т.3, а.с.41-47).

Другий відповідач, ГУДКУ у Сумській області, надав відзив до суду, в якому зазначив, що ГУДКУ у Сумській області, як орган державної влади не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняло незаконних дій по відношенню до позивача (т.1, а.с.63).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі стверджує, що Закон України «Про податок на додану вартість», на його думку, не містить обовязкової умови для відшкодування податку на додану вартість з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, представник зазначає, що зарахування відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення поточних платежів на підставі поданої декларації за липень 2010р. є неправомірним, оскільки заяв таких ОСОБА_4 не писав. Позивач визначив порядок отримання даної суми шляхом повернення такої суми з бюджету на рахунок платника, а не шляхом зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних звітних періодах. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях та доповнив, що ланцюги постачання ФОП ОСОБА_4 досліджені по податкових деклараціях за березень 2008р., травень 20008р. та вересень 2009р. лише частково і при цьому в деяких ланцюгах наявні обставини, які свідчать про наявність у постачальників ознак субєктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з надання послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам платникам податку на додану вартість, що в свою чергу не надає підстав Конотопській МДПІ для прийняття рішення про підтвердження або не підтвердження правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вказаним деклараціям. Деяким ланцюги у відповідача взагалі немає змоги перевірити з причин малих сум бюджетного відшкодування по ним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник 2-го відповідача - ГУДКУ у Сумській області, позицію, викладену у відзиві підтримав, вважає, що даний відповідач не порушував прав позивача та не може нести відповідальність за наслідки відносин суб'єкта господарювання та податкового органу.

Заслухавши повноважних представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 18.11.1997р. був зареєстрований виконавчим комітетом Конотопської міської ради Сумської області фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.75), позивач взятий на податковий облік 18.11.1997 року в Конотопській МДПІ, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.12.1997р. за №78761622, про що зазначено в акті про результати позапланової документальної перевірки (т.1, а.с.19).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 16 квітня 2008р., 19 червня 2008р. та 15 жовтня 2009р. подав до Конотопської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно за березень 2008р. (т.1,а.с.7-10,76,79), травень 2008р. (т.1, а.с.11-14,77,80) та вересень 2009р. (т.1, а.с.15-18,78,81).

У рядку 25 декларації за березень 2008р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 250626,00грн. (т.1, а.с.9), за травень 2008р. 208817,00грн. (т.1, а.с.13) та за вересень 2009р. 62445,00грн. (т.1, а.с.17).

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Конотопською МДПІ згідно вказаних вище норм було проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008р., травень 2008р. та вересень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди відповідно за лютий 2008р., квітень 2008р. та серпень 2009р.

Так, за підсумками позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість позивача за березень 2008р., результати якої зафіксовані в акті від 13.06.2008р. за №235/17-2/2303804335 (т.1, а.с.19-32), було зроблено висновок, яким суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 250626,00грн. заявлену позивачем за березень 2008р. зменшено на 18546грн. 32коп. про що винесено податкове повідомлення-рішення №0001161711/0 від 25.06.2008р. (т.1, а.с.86) та підтверджено відображене ОСОБА_4 у декларації за березень 2008р. в частині бюджетного відшкодування у сумі 232079грн. 68коп., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (а.с.32).

В судовому засіданні встановлено, що Конотопська МДПІ згодом за результатами таких перевірок прийняла податкові повідомлення-рішення, якими зменшила заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за березень 2008р., за №0000201711/0 від 30.01.2009р. на суму 13709,00грн. (т.1, а.с.82), №000041711/0 від 26.01.2010р. на суму 10845грн. 15коп. (т.1, а.с.83), разом на загальну суму 24554грн. 15коп., таким чином фактично сума яка залишилась до відшкодування за березень 2008р. станом на 26.01.2010р. склала 207525грн. 53коп. (232079,68грн. 24554,15грн.).

Крім того за підсумками позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість позивача за травень 2008р., результати якої зафіксовані в довідці від 15.08.2008р. за №317/17-2/2303804335 (т.1, а.с.33-44), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ОСОБА_4 у декларації за травень 2008р. бюджетне відшкодування у сумі 208817,00грн, при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

В судовому засіданні встановлено, що Конотопська МДПІ згодом за результатами таких перевірок прийняла податкове повідомлення-рішення, яким зменшила заявлені суми бюджетного відшкодування за травень 2008р., за №0000221711/0 від 30.01.2009р. на суму 7335,00грн. (т.1, а.с.85), №0004651711/0 від 06.05.2009р. зокрема на суму 18912грн. 74коп. (т1. а.с.84), разом на загальну суму 26247грн. 74коп., таким чином фактично сума яка залишилась до відшкодування за травень 2008р. склала 182569грн. 26коп. (208817,00грн. 26 247,74грн.). Дана сума також підтверджується довідкою, наданою самою Конотопською МДПІ (т.3, а.с.48).

Крім того за підсумками позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009р., результати якої зафіксовані в акті від 11.12.2009р. за №577/17-1/2303804335/374 (т.1, а.с.45-54), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ОСОБА_4 у декларації за вересень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 62445,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Сума бюджетного відшкодування за вересень 2009р. залишається в розмірі 62445,00грн. та підтверджується довідкою, наданою самою Конотопською МДПІ (т.3, а.с.49).

З огляду на те, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи оцінку діям відповідачів при виконанні повноважень щодо забезпечення відшкодування сум податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так, п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Варто звернути увагу на те, що згідно укладених договорів, як в усній так і письмовій формі (т.3, а.с.54) з рядом контрагентів, позивачем був придбаний товар та отримані послуги, що підтверджується податковими накладними (т.3, а.с.1-39, т,2, а.с.183-250), накладними, видатковими накладними (т.2, а.с.90-181) копією акта здачі-приймання виконаних робіт (т.2, а.с.182). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, позивачем була здійснена у безготівковій формі у серпні 2009р., квітні 2008р., лютому 2008р., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку (т.1, а.с.88-250, т.2, а.с.1-89, т.3, а.с.58-270, т.4, а.с.1-65). Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання укладених договорів між постачальниками у звітному періоді та ФОП ОСОБА_4, відбулась поставка товару, який був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались відповідачем Конотопською МДПІ як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні, реальність здійснення даних операцій під сумнів податковим органом не ставилась. Таким чином, операції по придбанню товару носила реальний характер, що визнається відповідачем, та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування зазначених ним сум податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень 2008р. та вересень 2009р., а також у розрахунках сум бюджетного відшкодування та заявах про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 452539грн. 79коп. відповідачем не заперечується.

Варто зазначити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому підстава, яку зазначає Конотопська МДПІ у неможливості надати висновку про відшкодування підтвердженої суми бюджетного відшкодування є необґрунтованою.

При цьому, суд зазначає, що згідно пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пп. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Згідно пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

При цьому інспекторами Конотопської МДПІ за результатами проведених перевірок не було встановлено розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та загальною сумою 452539грн. 79коп., заявленою ФОП ОСОБА_4 Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, як встановлено в судовому засіданні Конотопська МДПІ з дня закінчення строку процедури оскарження винесених податкових повідомлень-рішень та проведення перевірки не надає висновок ГУДКУ у Сумській області, з підстав не підтвердження суми 452539грн. 79коп., заявленої платником до відшкодування. Згідно п. 1 Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України №451/501/132 від 03.08.2004 р., державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі протягом місяця, але не пізніше десяти днів до початку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог Державної податкової адміністрації України щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні та інформацію за суб'єктами підприємницької діяльності, за якими прийнято обґрунтоване рішення щодо законності відшкодування податку на додану вартість у сумі 100 тис. грн. і більше. В п. 5 та п. 6 Порядку встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що ненадання відповідного висновку Конотопської МДПІ за результатами проведених перевірок, з урахуванням прийнятих податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованим, дана бездіяльність не відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетного відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що згідно пп. 7.7.3 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Разом з тим в судовому засіданні встановлено (т.3, а.с.50), що Конотопською МДПІ самостійно було зменшено шляхом зарахування, 35275грн. 69коп. суми бюджетного відшкодування за березень 2008р., в рахунок погашення податкового зобовязання, що виникло на підставі поданої декларації з податку на додану вартість за липень 2010р., в той час як позивач таких заяв до податкового органу не подавав та прийняв рішення згідно пп.7.7.4 п.7.7. про повернення повної суми бюджетного відшкодування, зокрема за березень 2008р., про що подав відповідну заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації (т.1, а.с.7-10,76,79). Таким чином дії податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення поточних платежів не узгоджується з вимогами закону та є неправомірним.

Що стосується твердження відповідача про пропущення позивачем строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України (станом на час виникнення спірних правовідносин та на день звернення з позовом до суду ) було встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення було визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В судовому засіданні встановлено, що остаточно сума, стягнення якої є предметом розгляду даної справи, була визначена лише за результатами проведених зустрічних перевірок, внаслідок чого були винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема, 30.01.2009р. (т.1, а.с.82), 26.01.2010р. (т.1, а.с.83), 06.05.2009р. (т.1, а.с.84), станом на момент звернення з позовом до суду 26.06.2010р. (коли діяла ще вказана вище норма ст. 100 КАС України) та з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі Конотопська МДПІ не наполягала на пропущенні строку звернення до адміністративного суду, сам відповідач вже в 2010р. зарахував частину суми бюджетного відшкодування за березень 2008р. в рахунок погашення поточних платежів згідно поданої декларації за липень 2010р., а тому колегія суддів вважає, що за таких обставин, позиція відповідача є необґрунтованою і підстав залишати позов без розгляду не вбачає. Також суд зазначає, що пунктом 6.2 вказаного вищеПорядку відшкодування податку на додану вартість, встановлено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Отже, оскільки суми податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій за березень 2008р., травень 2008р. та вересень 2009р. в розмірі 452539грн. 79коп. ФОП ОСОБА_4 не відшкодовано з державного бюджету, позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 452539грн. 79коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_4 належить стягнути судові витрати судовий збір в сумі 1700,00грн. (а.с.3,4), сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету (40000, м. Суми, вул. Воскресенська,7, поточний рахунок №31115029700008 в банку ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23635072, код платежу 14010100) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (р/рНОМЕР_3 в КФАБ Експрес-Банк, МФО НОМЕР_2) 452 539грн. 79коп. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, травень 2008р., вересень 2009р.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 повернення сплаченого при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1700,00грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя(підпис)І.Г. Шевченко

Судді(підпис)В.М. Соколов

(підпис)О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 01.11.2010року.

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко