Вирок № 121392415, 05.09.2024, Ленінський районний суд м. Запоріжжя

Дата документу 05.09.2024

Справа № 334/3383/24

Провадження № 1-кп/334/527/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 22022080000001298 від 19.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з повною середньою освітою, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

установив:

24.02.2022 військовослужбовці зс РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторгайсь на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі міста Енергодар Запорізької області.

З метою відсічі збройної агресії РФ проти України, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відтак, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Кирилівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Після військової окупації території м. Енергодар Запорізької області, у період часу з 04.03.2022 по 27.03.2022, представниками зф держави-агресора РФ всупереч порядку установленого Конституцією України на іншими діючим Законами України та нормативно-правовим актам, за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію держави-агресора РФ мовою оригіналу - «Военно-гражданская администрация г. Энергодар», з місцем фактичного розташування: Запорізька область, Василівський район, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 (приміщення Енергодарської міської ради) з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація РФ, це сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Громадянин України ОСОБА_7 , будучи засновником юридичної особи - ТОВ «ДВ-КОМ» (код ЄДРПОУ 30911835, юридична адреса: АДРЕСА_1 ), основним видом діяльності якого на території України є «діяльність у сфері проводового електрозв`язку» (КВЕД 61.10.), починаючи з липня 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у АДРЕСА_1 , територія якого з 04.03.2022 є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора РФ, будучи проросійськи налаштованою особою, маючи необхідний досвід роботи у сфері налагодження Інтернет-зв`язку та телебачення, діючи умисно, з метою отримання незаконного збагачення (прибутку) всупереч вимогам чинного законодавства України, що регламентує порядок здійснення підприємницької діяльності на території суверенної та незалежної України добровільно погодився на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконним органом влади - окупаційною адміністрацією держави-агресора мовою оригіналу - «Военно-гражданская администрация г. Энергодар», створеним на тимчасово окупованій території м. Енергодар Енергодарської міської територіальної громади.

З цією метою, ОСОБА_7 достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з метою провадження господарської діяльності на тимчасово окупованій території Василівського району Запорізької області, здійснив перереєстрацію юридичної особи ТОВ «ДВ-КОМ» (код ЄДРПОУ 30911835) за законодавством держави-агресора на ООО «ДВ-КОМ» (номеру ОГРН 1229000001372 юридична адреса: АДРЕСА_1 ), визначивши себе мовою оригіналу - «пункт 35 Сведения об участниках/учредителях юридического лица» як «учредителем», основним видом діяльності якого є: мовою оригіналу - «деятельность в области связи на базе проводных технологий» з метою встановленням, налагодження та підключення на тимчасово окупованих територіях Василівського району Запорізької області доступу до російської Інтернет мережі.

ОСОБА_7 починаючи з липня 2022 року (більш точна дата судом не встановлена) будучи мовою оригіналу «учредителем» ООО «ДВ-КОМ» (номер НОМЕР_1 ), діючи умисно розпочав здійснювати провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора шляхом встановленням, налагодження та підключення на тимчасово окупованих територіях Василівського району Запорізької області доступу до російської Інтернет мережі.

Вказаними умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Окрім цього, ОСОБА_7 не пізніше липня 2022 року (більш точна дата судом не встановлена), перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Енергодар, Запорізької області, за адресою АДРЕСА_1 яке з 04.03.2022 є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора РФ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, добровільно погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора, мовою оригіналу: «Военно-гражданская администрация г. Энергодар» та представників зф держави-агресора, позивний « ОСОБА_8 » і «Волга» на вчинення дій спрямованих на допомогу (пособництво) державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень направлених на встановлення, налагодження і підключення тимчасово окупованих територій Василівського району Запорізької області до російської Інтернет мережі, з обов`язковим належним та сталим функціонуванням російської Інтернет мережі в окупаційних органах влади держави-агресора рф, незаконних правоохоронних органах та місць дислокації особового складу представників держави-агресора використовуючи потужності створеного на базі ТОВ «ДВ-КОМ» нового підприємства (мовою оригіналу): ООО «ДВ-КОМ» (номеру НОМЕР_1 юридична адреса: АДРЕСА_1 ).

Зокрема, ОСОБА_7 діючи умисно на виконання рішень представників збройних формувань держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні використовуючи технічні можливості російського Інтернет провайдера мовою оригіналу - «Миранда-Медиа», здійснив підключення російської Інтернет мережі, в окупаційних органах влади держави агресора, в тому числі, мовою оригіналу - «Военно-гражданской администрации г. Энергодар» за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11, місць дислокації особового складу представників зф держави-агресора на території готельного комплексу «Сосновий Бор» за адресою АДРЕСА_2 , на території гостьового двору «Аліса» за адресою: АДРЕСА_3 , а також в приміщеннях колишніх місцевих районних відділів Управління СБ України в Запорізькій області за адресою: м. Енергодар вул. Курчатова, буд. 2 та ГУ НП в Запорізькій області, за адресою м. Енергодар вул. Будівельників, буд. 17 з метою належного та сталого функціонування окупаційного режиму на тимчасово окупований території Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області та підтримки збройної агресії РФ проти України.

Вказаними умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до РФ та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.

Повістки про виклик ОСОБА_7 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_7 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_6 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому.

29.03.2024 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_7 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Після постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 29.03.2024 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2024 року відносно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_6 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликалася у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр».

Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показами допитаного у якості свідка ОСОБА_9 який пояснив суду, що проживав у м.Енергодар до окупації державою-агресором РФ, ОСОБА_7 знав особисто, як директора компанії Інтернет-провайдера ТОВ «ДВ Ком», а сам свідок працював в іншому Інтернет-провайдері, який також надавав послуги зв`язку у м. Енергодар та навколишніх населених пунктах. Після окупації представники зс РФ зламали зв`язок із Україною шляхом перебиття кабелів. Приблизно у серпні 2022 року свідку стало відомо, що ОСОБА_7 за підтримки військовослужбовців РФ захопив їхнє підприємство, зокрема, усе обладнання та офіси, проте працівники підприємства продовжили працювати і за нового власника. Користувачів примусили підписувати нові договори із фірмою, створеною ОСОБА_7 . У вказаних договорах вже вказувались положення російського законодавства. Крім того, ОСОБА_7 тривалий час привозив до офісу підприємства військовослужбовців РФ, які наглядали за роботою працівників. Також після захоплення підприємства був повністю припинений доступ до сайтів державних органів України, банків тощо.

Показами допитаного у якості свідка ОСОБА_10 , який пояснив суду, що до окупації міста ОСОБА_7 володів фірмою, яка надавали послуги Інтернет-зв`язку. Після окупації ОСОБА_7 тривалий час ніяк не проявляв свою позицію (не виказував підтримки Україні і також не вказував на підтримку РФ). Проте, приблизно у червні 2022 року разом із озброєними військовослужбовцями РФ здійснив захоплення будівлі Укртелекома, де знаходились основні сервери, які надавали доступ до мережі Інтернет з території України. При цьому свідок передав ключі від серверної кімнати ОСОБА_7 . Одразу після цього на території м. Енергодар зник мобільний та інтернет зв`язок українських провайдерів та мобільних операторів. На переконання свідка ОСОБА_7 діяв добровільно.

Показами свідка ОСОБА_11 , які суд дослідив в порядку ст. 615 КПК України, який вказав на те, що ОСОБА_7 знає як керівника компанії «ДВ Ком» у м. Енергодар. В подальшому, ОСОБА_7 пішов на співпрацю з військовими РФ, постійно добровільно надавав їм послуги по підключенню до мережі інтернет та вже в серпні 2022 року почав укладати договори з населенням з надання послуг зв`язку на підставі російського законодавства.

ОСОБА_12 обвинуваченого підтверджується також письмовими доказами:

протоколом огляду від 26.01.2024 року у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної в мережі Інтернет щодо реєстрації Інтернет-провайдера « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за російським законодавством і в якому зафіксовано, що ОСОБА_7 є засновником цієї компанії;

протоколом огляду від 12.04.2024 року із додатком у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної в мережі Інтернет на сайті федеральної податкової служби держави-агресора щодо реєстрації Інтернет-провайдера « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за російським законодавством під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і в якому зафіксовано, що ОСОБА_7 є засновником цієї компанії, а сама компанія є платником податків РФ;

протоколом огляду від 25.01.2024 року із додатком у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зокрема, дописи про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі її власника ОСОБА_13 за підтримки військових РФ здійснили захоплення вузлів зв`язку інтернет-провайдера Просто;

протоколом огляду від 26.01.2024 року із додатком у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема, дописи про те, що ОСОБА_14 за підтримки військових РФ здійснив пошкодження зв`язку із українською мережею Інтернет та «тягне» інтернет-зв`язок із окупованого Криму;

протоколом огляду від 26.01.2024 року із додатком у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зокрема, допис про те, що у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який використовувався колаборантами сталась пожежа;

протоколом огляду від 26.01.2024 року із додатком у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема, допис про те, що що у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який використовувався колаборантами сталась пожежа;

протоколом огляду від 31.01.2024 року у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної в мережі Інтернет щодо відомостей про голову окупаційної адміністрації м.Енергодар з позивним « ОСОБА_15 » - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та голови окупаційної адміністрації м. Кам`янка-Дніпровська із позивним « ОСОБА_8 » - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

протоколом огляду від 03.02.2024 року у якому зафіксовано огляд інформації, розміщеної в мережі Інтернет щодо відомостей з особистих сторінок в соціальних мережах «Одноклассники» та «Вкотакте» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.10.2022 № 59/14/1038 відносно ОСОБА_7 під час проведення якої задокументовано факти співпраці та пособництва у діях ОСОБА_7 державі-агресору о особі представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф - « ІНФОРМАЦІЯ_9 » позивний « ОСОБА_8 » і «Волга» на вчинення дій спрямованих на допомогу державі-агресора шляхом реалізації рішень направлених на встановлення, налагодження і підключення окупаційних органах влади держави агресора рф, в тому числі, мовою оригіналу - «Военно-гражданской администрации г. Энергодар» за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.11, місць дислокації особового складу представників зф держави-агресора рф на території готельного комплексу «Сосновий Бор» за адресою АДРЕСА_2 , на території гостьового двору «Аліса» за адресою: АДРЕСА_3 , а також в приміщеннях колишніх місцевих районних відділів Управління СБ України в Запорізькій області за адресою: м.Енергодар вул. Курчатова, буд. 2 та ГУ НП в Запорізькій області, за адресою м. Енергодар вул. Будівельників, буд. 17 до єдиної Інтернет-мережі російського Інтернет провайдера мовою оригіналу - «Миранда-Медиа».

протоколами огляду від 29.02.2024 року із додатком у якому зафіксовано диску №59/14/552т, який є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.10.2022 і у якому міститься листування користувача « ОСОБА_8 » та «Dmytro Holub»;

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора та за ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив нетяжкий та особливо тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією усього належного майна на користь держави.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного майна на користь держави.

На підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього наявного майна у дохід держави

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1