Рішення № 120491962, 19.07.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/3269/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл»

до відповідача: Кропивницької митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» звернулося з позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р.;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000057 від 05.02.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, оскільки відповідачем неправомірно використано дискреційні повноваження, які полягають у витребуванні документів, не передбачених Митним кодексом та визначенні митної вартості товару за резервним методом; в порушення п.5 ст.53 МКУ відповідачем витребовувалися у позивача документи, не передбачені Митним кодексом України і відсутність яких зазначено ним як підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості; відповідачем при винесенні оспорюваного рішення порушено принцип обґрунтованості рішення; відповідачем в обґрунтування прийнятого рішення використано посилання на інформацію Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ, яка не містить достовірної інформації з питань, пов`язаних з визначенням митної вартості, задекларованої позивачем; відповідачем використано дані по митній вартості товарів, які не є співставними із заявленими позивачем; відповідачем прийняттям неправомірних рішень порушено принцип верховенства права; відповідачем неправомірно збільшено митну вартість товарів.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.63-66). Представник відповідача зазначає, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявлено, що поставка товару здійснюється згідно з контрактом від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що найменування товару, кількість, вартість одиниці товару (однієї метричної тонни), вартість партії товару, терміни відвантаження та умови оплати узгоджуються сторонами додатково і фіксуються у відповідних Додатках, що підписуються обома сторонами і є невід`ємною частиною даного контракту. Згідно пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №328 від 05.01.2024 р. до контракту від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що ціна на рафінований дезодорований вибілений (РДВ) пальмовий стеарин індонезійського та/або малайзійського походження становить 940,00 Дол. США за одну метричну тонну. Поставка товару здійснюється на умовах DAP порт Ізміт (Туреччина) згідно Інкотермс 2010 (пункт 2.1 додатку). До митного оформлення подано «біржову сводку» код документу « 3017» тільки за 05.02.2024 р. на дату укладення додатку до контракту. Біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до зовнішньоекономічного договору, до митного оформлення надано не було. Розділом 2 контракту від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01 (п.2.2) передбачено супроводження товару товаросупровідними документами, серед яких зокрема коносамент, сертифікат про походження товару, які до митного оформлення не надавались. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи. Заявлені за кодом документу « 3001», не можливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою товару (в графі 70 «призначення платежу» - посилання на декілька інвойсів». Виявлені обставини у сукупності, на думку представника відповідача, унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару; копія митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару. У відповідь на електронне повідомлення митного органу ТОВ «Капро Ойл» листом від 05.02.2024 р. №05/01 проінформувало Кропивницьку митницю, що інших документів, ніж зазначені у МД від 05.02.2024 р. №24UA901020000926U4 надати немає змоги. Процедуру консультування проведено. Митну вартість товару визначено згідно ст.ст.59 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за інформацією МД №24UA112080000760U0 від 05.02.2024 р. на рівні 1,125 дол. США/кг, товар «Пальмова олія, рафінована, дезодорована, вибілена (РДВ), без зміни хімічного складу (не гідрогенізована), наливом в пластичному стані, загальна вага нетто 20 200 кг, торгівельна марка: нема даних, країна виробництва: MY, виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD., країна походження, виробництва Малайзія, МВМВ 1, умови поставки DAP Ізміт».

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.58-59).

21.06.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.84).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року між ТОВ «Капро Ойл» та TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD, Malaysia укладено контракт №TG-CPRO/DAP-01 (а.с.11-13) відповідно до умов якого, з урахуванням додатка №277 від 03.10.2022 р. (а.с.14) позивачем придбано: пальмовий олеїн, індонезійського та/або малайзійського походження у кількості 250,00 мт +/- 5% за ціною 950,00 дол. США за одну метричну тонну.

Відповідно до п.2.1 додатка №277 до контракту TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 р. від 03.10.2022 р. поставка товару здійснюється на умовах DAP порт Ізміт Туреччина згідно Інотермс 2010 (а.с.14).

З метою митного оформлення товару декларантом ТОВ «Капро Ойл» подано до Кропивницької митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA901020000926U4 від 05.02.2024 р., у якій задекларовано ввезений товар: пальмової олії, пальмова олія РДВ (рафінована дезодорована відбілена), без первинної упаковки, у рідкому стані, хімічно не модифікований, без сторонніх домішок, чиста вага 49 500 кг, фізико-хімічні показники: вільні жирні кислоти (в перерахунку на пальмітинову) 0,19% wt; волога та летючі речовини 0,01% wt; нерозчинні домішки менше 0,01% wt; точка плавлення 38,0о Цельсія; колір Ловібонд (5 ) 3,5 червоні, 33,0 жовті; йодне число 53,2 g12/100; перекисне число 9,94 meq/kg, дата виготовлення товару: 17.10.2023 р.; термін придатності товару: 16.04.2025 р.; торгівельна марка відсутня; виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD.; країна виробництва MY; країна походження MY на суму 47 025,00 доларів США (а.с.70).

Судом встановлено, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості декларантом разом з декларацією подано до Кропивницької митниці Державної митної служби України сертифікати якості №04030-23 від 29.01.2024 р., №04031-23 від 29.01.2024 р.; рахунки фактури (інвойси) №PILPO23ІNV01894 від 15.12.2023 р. (а.с.18), №PILPO23ІNV01894/6 від 24.01.2024 р. (а.с.20), №PILPO23ІNV01894/7 від 24.01.2024 р. (а.с.19); міжнародні товарно-транспортні накладні від 29.01.2024 р. (а.с.47, 48); транзитні декларації №24TR411400000011402 від 25.01.2024 р., №24TR411400000011437 від 25.01.2024 р.; банківські платіжні документи від 30.01.2024 р., від 19.12.2023 р., від 25.01.2024 р. (а.с.40-42); рахунки на оплату міжнародних послуг автоперевезень №СМ-0000022 від 29.01.2024 р. (а.с.43), №СМ-0000024 від 29.01.2024 р. (а.с.44); довідки про транспортні витрати №3 від 29.01.2024 р. (а.с.46), №4 від 29.01.2024 р. (а.с.45); біржова довідка від 03.10.2022 р. (а.с.22-25); розрахунок ціни лист №TG1512-02 від 15.12.2023 р. (а.с.21); контракт №TG-CPRO/DAP-01 (а.с.11-13); додаткові угоди до контракту TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 р. №3 від 19.04.2021 р., №4 від 10.09.2021 р., №5 від 30.12.2021 р. (а.с.16); №6 від 28.04.2022 р., №7 від 11.05.2022 р. (а.с.15); додаток №277 до контракту TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 р. від 03.10.2022 р. (а.с.14); договір №3005-22 про надання транспортних послуг від 30.05.2022 р. (а.с.34-39); висновок №1420003700-0681 від 30.11.2020 р.; лист ТОВ «Капро Ойл» №03/12 від 03.10.2023 р. (а.с.17); сертифікат виробника від 23.10.2023 р.

При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявлено, що поставка товару здійснюється згідно з контрактом від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що найменування товару, кількість, вартість одиниці товару (однієї метричної тонни), вартість партії товару, терміни відвантаження та умови оплати узгоджуються сторонами додатково і фіксуються у відповідних Додатках, що підписуються обома сторонами і є невід`ємною частиною даного контракту. Згідно пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №277 від 03.10.202 р. до контракту від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що ціна на рафінований дезодорований вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського та/або малайзійського походження становить 950,00 Дол. США за одну метричну тонну. Поставка товару здійснюється на умовах DAP порт Ізміт (Туреччина) згідно Інкотермс 2010 (пункт 2.1 додатку). Поставка товару здійснюється з 01.01.2023 р. по 28.02.2023 р. (пункт 2.5 додатку). До митного оформлення подано «біржову сводку» код документу « 3017» тільки за 03.10.2022 р. на дату укладення додатку до контракту. Біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до зовнішньоекономічного договору, до митного оформлення надано не було. Розділом 2 контракту від 23.10.2019 р. №TG-CPRO/DAP-01 (п.2.2) передбачено супроводження товару товаросупровідними документами, серед яких зокрема коносамент, сертифікат про походження товару, які до митного оформлення не надавались. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи. Заявлені за кодом документу « 3001», не можливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою товару (в графі 70 «призначення платежу» - посилання на декілька інвойсів». Виявлені обставини у сукупності, на думку представника відповідача, унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару; копія митної декларації країни відправлення; сертифікат про походження товару (а.с.31).

Листом №05/01 від 05.02.2024 р. ТОВ «Капро Ойл» повідомило Кропивницьку митницю, що інших документів, ніж зазначені у МД від 05.02.2024 р. №24UA901020000926U4 надати немає змоги (а.с.30).

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р. Кропивницькою митницею Державної митної служби України визначено митну вартість товарів згідно зі ст.60, 61 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за інформацією з МД №24UA112080000760U0 від 05.02.2024 р. на рівні 1,125 дол. США/кг, товар: «Пальмова олія, рафінована, дезодорована, вибілена (РДВ), без зміни хімічного складу (не гідрогенізована), наливом в пластичному стані, загальна вага нетто 20 200 кг, торгівельна марка: нема даних, країна виробництва: MY, виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD., країна походження, виробництва Малайзія, МВМВ 1, умови поставки DAP Ізміт» (а.с.27, 33, 69).

Карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні виписки чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000057 відмовлено у митному оформленні (випуску) товару, оскільки відповідно до ст.54 Митного кодексу України митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару. В зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до частини 6 ст.54 МКУ митним органом відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно до ст.55 МКУ винесено рішення №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р. щодо коригування заявленої декларантом митної вартості товару. Рішенням митну вартість скориговано та визначено на підставі ст.59 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Відповідно до ст.256 Митного кодексу України відмовлено в митному оформленні електронної митної декларації (а.с.28-29). Вимогою для митного оформлення товару у картці відмови вказано подання нової МД, заповненої у відповідності до встановленого Порядку заповнення митних декларацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. №651 (в редакції наказу Мінфіну України від 23.09.2022 р. №296), положень ст.257 МКУ, з урахуванням рішення про коригування митної вартості №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р.

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 Митного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З огляду на статтю 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №24UA901020000926U4 від 05.02.2024 р., визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Згідно з ч.ч.1-6 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надати запропоновані у запиті митного органу додаткових документів.

Суд враховує, що Митним кодексом України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 60 Митного кодексу України передбачено, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Статтею 61 Митного кодексу України передбачено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Під час розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про неможливість здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару, а подані для митного оформлення документи не місять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому відповідно до ст.53 Митного кодексу України у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Суд вважає протиправними висновки зроблені відповідачем щодо неможливості визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору, оскільки декларантом надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Так, митна вартість пальмового олеїну визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження вартості товару до митного органу надано інвойси №PILPO23ІNV01894 від 15.12.2023 р. (а.с.18), №PILPO23ІNV01894/6 від 24.01.2024 р. (а.с.20), №PILPO23ІNV01894/7 від 24.01.2024 р. (а.с.19).

Так, з огляду на зміст Додатку №277 від 03.10.2022 р., поставка пальмового олеїну здійснена за ціною 950,00 доларів США за одну метричну тонну на умовах DАР порт Ізміт Туреччина згідно Інкотермс 2010. У митній декларації позивачем зазначена митна вартість з розрахунку 950,00 доларів США за одну метричну тонну. У рахунках-фактурах (інвойсі) митна вартість також зазначена з розрахунку 950,00 доларів США. При цьому позивачем надано митному органу біржову довідку станом на 03.10.2022 р. на підтвердження ціни договору.

При цьому суд враховує, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р. відповідач безпідставно посилається на додаток №328 від 05.01.2024 р. та біржову сводку за 05.02.2024 р., оскільки вони не подавалися декларантом із митною декларацією №24UA901020000926U4 від 05.02.2024 р.

Умови поставки DAP (постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

За умовами DAP (погоджене місце) продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

На підтвердження транспортної складової, позивачем до митного органу надано договір №3005-22 про надання транспортних послуг від 30.05.2022 р. (а.с.34-39), рахунки на оплату міжнародних послуг автоперевезень №СМ-0000022 від 29.01.2024 р. (а.с.43), №СМ-0000024 від 29.01.2024 р. (а.с.44) та довідки про транспортні витрати №3 від 29.01.2024 р. (а.с.46), №4 від 29.01.2024 р. (а.с.45).

За договір №3005-22 про надання транспортних послуг від 30.05.2022 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав ТОВ «Капро Ойл» міжнародні транспортні послуги за маршрутом: порт Ізміт Туреччина п.п. Рені Україна (а.с.34-39, 43, 44, 45, 46).

Суд звертає увагу на те, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідачем не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Крім того, відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або, які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд звертає увагу на те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд дійшов висновку, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 Митного кодексу України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за такий товар.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Кропивницької митниці Державної митної служби України про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту є помилковими.

Суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (третій) метод.

Разом з тим, картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні виписки чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000057 всупереч змісту рішення про коригування митної вартості №UA901000/2024/000026/1 від 05.02.2024 р., вказує, що митну вартість скориговано та визначено на підставі ст.59 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, натомість як митну вартість визначено згідно зі ст.60, 61 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн (а.с.55), а тому суд стягує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 3 028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000026/1 від 05 лютого 2024 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000057 від 05 лютого 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» (м. Кропивницький, прос. Промисловий, 14, код ЄДРПОУ 36617706) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б, код ЄДРПОУ ВП 44005668).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 19 липня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ