Ухвала суду № 120474203, 08.07.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12661/22

Провадження №6/369/499/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву (правонаступник стягувача) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересована особа 1 (первісний стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа 2 (боржник): ОСОБА_1 , заінтересована особа 4 (особа, яка не заявляє самостійних вимог): Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

05.06.2024 року означена справа надійшла до провадження судді Києво-Святошинського районного суду Янченка А.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В заяві зазначило, що 10.05.2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 369/12661/22 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2388713.

09.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 09-03/23, у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в тому числі за договором кредитування, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс».

11.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» укладено договір про відступлення прав вимог № 11-05/23, у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги, в тому числі за договором кредитування № 2388713, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

У зв`язку з викладеним заявник просить про заміну стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Представник заявника надав суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви і вирішення справи у його відсутність.

Інші заінтересовані особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення заяви, до суду не з`явилися, не надавши ані заяви про проведення судового розгляду у їх відсутність, ані повідомлення про згоду на участь у справі.

Зазначені обставини в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України є підставою для вирішення заяви без участі вказаних осіб.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що 10.05.2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 369/12661/22 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2388713.

09.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 09-03/23, у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в тому числі за договором кредитування, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс».

11.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» укладено договір про відступлення прав вимог № 11-05/23, у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги, в тому числі за договором кредитування № 2388713, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Надані суду копії договорів факторингу в пункті 2.1 містять посилання на те, що в порядку та на умовах, визначених цими договорами, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку права вимоги до позичальників.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Слід зазначити, що згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва, у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У ч. 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514 ЦК України, 442 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву задовольнити.

Замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 369/12661/22 на правонаступника стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (ідентифікаційний код 43577608, місце знаходження: вул. Харківське Шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602, м. Київ, 02121) про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2388713.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Текст ухвали складено 18.07.2024 року.

Суддя А.В. Янченко